Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Платіжні системи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

8.2. Аналіз роботи систем дистанційного обслуговування

При ознайомленні з темою значну увагу варто приділити розрахункам за допомогою систем дистанційного обслуговування. Оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування. Дистанційне обслуговування може здійснюватися за допомогою систем "клієнт — банк'*, "клієнт — Інтернет — банк", "телефонний банкінг" тощо. Нині найбільш розповсюдженою є система "клієнт — банк".

Дистанційне обслуговування — комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта.

Дистанційне розпорядження — розпорядження банку виконати певну операцію" яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку.

Для залучення нових клієнтів та створення зручностей щодо їхньої співпраці з банком у багатьох банківських установах упроваджена й успішно функціонує система "клієнт — банк", її упровадження дає змогу клієнту спілкуватися з банком і виконувати платежі, не виходячи зі свого офісу, що, безперечної підвищує привабливість банку при виборі його клієнтом. Електронні документи, що подаються клієнтом до банку, повинні відповідати формату розрахункових документів системи електронних платежів НБУ зі зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установленими документами надане право підпису.

Система "клієнт — банк" забезпечує:

  • - передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту;
  • - автоматичне ведення протоколу (та захист цього протоколу від модифікації) передавання розрахункових документів між банком і клієнтом як у банк, так і в автоматизоване робоче місце (АРМ) клієнта;
  • - автоматичне архівування протоколів наприкінці дня.

Критерії, на які варто звернути увагу при виборі системи "клієнт — банк":

  • 1. Операційна система, встановлена на комп'ютері клієнта. Необхідно порадитися з системним адміністратором, чи можна на комп'ютері клієнта використовувати програму, яку пропонує обслуговуючий банк, і чи зможе підприємство власними силами налагоджувати, оновлювати та підтримувати працездатність програми. Несумісність програми та операційної системи може призвести до незручностей у роботі або навіть непрацездатності програми. Також потрібно переглянути тарифи, які пропонує банк: кожне додаткове звернення до спеціалістів банку може коштувати додаткових грошей.
  • 2. Робота в мережі та система рівнів доступу. Сучасні програми дозволяють організувати роботу двох та більше осіб одночасно через локальну мережу та визначати для кожного коло їх повноважень. Така здатність програми може стати у нагоді для доступу кількох осіб до банківських рахунків. Наприклад, можна побудувати роботу програми так: оператор вводить платіжні документи, директор та головний бухгалтер їх підписують та бачать усі операції з рахунками, а менеджер з продажу контролює лише надходження коштів.
  • 3. Режим активної роботи системи. Більшість банків довше приймають електронні платежі, ніж паперові платіжні документи. Деякі банки приймають електронні платежі у нормальному режимі до 18:00. Необхідно переконатися, що саме такий час, який пропонує банк, зазначено у договорі. Зайві кілька годин щодня можуть мати суттєве значення.
  • 4. Надійність електронного підпису документів. Здійснення електронного підпису найчастіше відбувається за допомогою дискети з таємними файлами та паролем. Але дискети піддаються копіюванню та псуються, що суперечить міркуванням безпеки. Тому деякі банки встановлюють спеціальні пристрої до комп'ютера, що надійніше захищають клієнта від несанкціонованих дій. Це може бути пристрій для зчитування паролів а електронних карток чи електронний ключ для кодування та декодування. Спеціальні пристрої використовують лише деякі банки. Тому необхідно подумати, чи фірмі справді потрібен такий рівень безпеки. Електронні підписи за допомогою дискет можуть бути цілком достатніми у разі, якщо клієнт не здійснює щодня багатомільйонних платежів.
  • 5. Надання курсів валют. Не всі програми дозволяють отримувати курси валют НБУ, до того ж деякі банки надають таку інформацію лише за додаткову плату.
  • 6. Довідкова інформація. Переважна більшість програм містить повний довідник МФО банків України та звіряє номери рахунків контрагентів з МФО їх банків. Далеко не в усіх програмах є коди класифікації доходів бюджету, які дають можливість їх легко використовувати. Це, своєю чергою, позбавить клієнта від зайвих помилок у сплаті податків, зборів та відрахувань.
  • 7. Підтримка всіх рахунків. Програми всіх банків дозволяють здійснювати операції лише в національній валюті України — гривні. Проте деякі банки надають можливість отримувати інформацію також про стан додаткових рахунків (овердрафти, кредити) та рахунків в іноземних валютах (поточні та розподільчі). Атому, якщо клієнт планує відкривати валютні рахунки, то потрібно вимагати у банку надання такої послуги.
  • 8. Простота та зручність системи. Програма може мати всі перелічені вище переваги, але бути вкрай незручною та громіздкою. Основний критерій для визначення простоти програми — розмір системи меню та кількість вікон, що використовуються для роботи. Тому, чим менший обсяг меню та кількість вікон, тим простіше буде працювати. Не варто вірити запевненням, що складність інтерфейсу програми свідчить про великі можливості чи надійність у роботі, адже задоволення від роботи з нею отримуватиме саме клієнт.
  • 9. Простота та зручність у проведенні платіжних документів. При введенні електронних документів важливо, щоб програма вимагала введення будь-якої інформації лише один раз: ви вводите реквізити контрагента чи призначення платежу, а потім їх лише використовуєте; створюєте платіжний документ, а якщо потрібно його повторити — копіюєте в новий документ. Електронний документ може проходити такі етапи: введений, підписаний, готовий для відправлення в банк, переданий у банк, отриманий банком, проведений у банку чи повернутий банком. Важливо знати, чи дозволить клієнтові програма керувати документами на кожному з цих етапів. Також суттєво, чи має програма додаткові зручності при введенні великої кількості платежів. Хоча якщо підприємство здійснює два-три платежі на день, то такі речі неважливі.
  • 10. Простота та зручність при отримуванні звітів. Усі програми дозволяють отримувати виписки за рахунками, але не всі це роблять вдало. У клієнта має бути можливість формувати виписки за гривневими та валютними рахунками у зручному для використання вигляді, формувати звіти про документи в різних станах (наприклад, перелік усіх підписаних чи проведених документів).
  • 11. Тарифи на обслуговування. Різниця в тарифах банків є досить вагомою. У найкращому випадку клієнтові доведеться сплачувати за встановлення програми, комісію за здійснення платежів та (можливо) абонентську плату, а все інше отримуватиметься безкоштовно. У гіршому випадку з клієнта вимагатимуть абонентську плату, комісію за проведення платежів, плату за встановлення системи, її перевстановлення, технічний та консультаційний супровід, за виїзд та час роботи спеціаліста, за надання виписок, курсів валют протягом дня і багато інших "дрібничок".

Юридичною підставою для роботи клієнта в системі дистанційного обслуговування та оброблення банком розпоряджень клієнта є окремий договір між клієнтом і банком (додаток И).

У період бурхливого розвитку комп'ютерних та телекомунікаційних технологій уже важко орієнтуватися у нетрадиційних для банківської справи поняттях. У сучасному економічному житті можна почути безліч незрозумілих термінів такого типу: "електронна комерція" (e-commerce, e-business), "Інтернет-магазини", "віртуальні біржі", В2В (business to business), В2С (business to consumer) тощо. Щодо банківської сфери, тут використання альтернативних термінів спричиняє ще більшу плутанину: home banking (віддалений банкінг), e-banking (електронний банкінг), Internet-banking (Інтернет-банкінг), PC banking (ПК-банкінг), on-line banking (Інтернет-зв'язок) тощо.

Виявляється, що "електронні" терміни аналогічні за суттю та зв'язками з "реальними". Електронна комерція — це звичайна комерція, тільки за участю комп'ютерних технологій (мереж); Інтернет-магазин — це поєднання реального магазину та сайта, який дає змогу замовляти товари зі свого комп'ютера через Інтернет; віртуальна біржа — це поєднання реальної біржі та сайта, що дозволяє торгувати цінними паперами (іншими об'єктами торгівлі), не виходячи з офісу (квартири); В2В та В2С — це концепції напряму бізнесу (бізнес, спрямований на корпоративних чи приватних клієнтів).

Щодо банківської термінології, то тут варто виокремити узагальнююче поняття "віддаленого банкінгу" (home banking). Дехто називає це поняття "домашнім банкінгом" і, хоча принципової різниці немає, все ж доступ до банківських послуг не з дому, а, скажімо, з офісу чи з готелю важко назвати "домашнім".

Отже, віддалений банкінг (home banking) має 4 різновиди за способом зв'язку:

  • 1. Телебанкінг (телефонний зв'язок).
  • 2. PC banking (ПК-банкінг) (ПК та модемний зв'язок, для прикладу "клієнт - банк").
  • 3. Відеобанкінг (телевізійний зв'язок).
  • 4. Internet-banking (Інтернет-банкінг), він же on-line- banking (Інтернет-зв'язок).

Усі ці банкінги будуть розглянуті нами детальніше (за винятком відеобанкінгу — оскільки через свою високу вартість імовірність його застосування в Україні найближчими роками близька до нуля).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші