Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Інноваційний менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Завдання та запитання для самоконтролю

Завдання 1. Відділ розвитку ВЛТ "Ланко" подав па затвердження зборів акціонерів такий проект (табл. 8.1):

Таблиця 8.1. Вихідна інформація щодо проекту (тис. грн.)

1. Інвестиційні витрати (у тому числі капіталовкладення і приріст потреби у фінансувати обігових коштів)

150

у тому числі кредитні ресурси

40

2. Щорічні доходи (виторг від реалізації товарів)

130

3. Щорічні поточні витрати

35

у тому числі амортизаційні відрахування

5

Діяльність ВЛТ "Ланко" починається з другого року впровадження проекту. Кредитний договір розраховано па 5 років з поверненням позиченої суми на початку шостого року. За цей період підприємство сподівається повернути капіталовкладення. Вартість кредитних ресурсів — 24 % річних. Дисконтна ставка — 12 %. Дивіденди — 5 % від чистого прибутку. Загальна частка податкових платежів — 3 % від виторгу, окрім податку па прибуток (17 %).

Розрахувати чистий грошовий потік і термін окупності інвестицій. Проміжні результати оформити у табл. 8.2.

Згідно з багатокритеріальним відбором проектів, які показники, на Вашу думку, може охоплювати: фінансовий аналіз, економічний, маркетинговий, техніко-технологічний, екологічний аналізи проекту?

Таблиця 8.2. Розрахунок показників ефективності загальних інвестиційних витрат

Розрахунок показників ефективності загальних інвестиційних витрат


Ситуація для аналізу

Консалтингова компанія "Ernst&Young" опублікувала звіт "Стратегічні бізнес-ризики: 2008 рік — десять основних ризиків для глобальних компаній", який підготував центральний офіс у Нью-Йорку*10. У дослідженні брали участь 70 аналітиків з понад двох десятків галузей, що формують бізнес-середовище: право, фінанси, академічна наука, політика, медицина, економіка, демографія тощо. ТОР-10 за спадаючим рейтингом: ризики нормативно-правового регулювання і дотримання нормативних положень; світові фінансові кризи; старіння споживачів та робочої сили; зростаючі ринки; консолідація/трансформація галузей; енергетичні кризи; укладання стратегічних угод; інфляція; радикальні екологічні зміни; зміни у споживчому попиті. Однак не всі стратегічні ризики характерні для компаній, вплив яких у різних сферах бізнесу відрізняється.

*10: {Поліщук О. Рискуют все // Бизнес. - №47. – 19.11.07. }

Аналітики також визначили п'ять загроз, що розвиваються і можуть мати вплив: боротьба за таланти; пандемії; збільшення/зменшення приватного капіталу; нездатність до інновацій; демпінг з боку Китаю. Спеціалісти "Ernst&Young" рекомендують здійснювати моніторинг та контроль, аби заздалегідь одержувати попередження про виникнення ризиків: "Не дозволяйте захопити вас зненацька!".

Чи пов'язані перелічені небезпеки із проектними ризиками? Як би Ви враховували цю інформацію, якби Ви були ризик-менеджером?

Цікаво знати, що...

Аналіз підтверджує, що система винахідництва у колишньому СРСР різко деградувала й усе, що було напрацьовано за роки радянської влади, виявилося забутим*11.

*11: {Миронин С. Инновации: Путинский пир во время чумы // Интернет против телеэкрана. }

Вважається, що державне заохочення винахідника вперше з'явилося в громадян грецького метрополісу Сибаріус дві тисячі років тому, коли винахідник особливо смачного шедевра кулінарії одержував річну монополію на його виробництво і продане. Народження патентного права належить до XV століття, коли візантійські дожі почали заохочувати в такий спосіб цеховиків-склодувів. Це виявилося корисним для розвитку капіталізму, і вже наприкінці XVIII — початку XI століття майже всі промислово розвинуті країни (у тому числі Росія) ухвалили закони про охорону винаходів.

У XVIII ст. в Англії існував суворий закон, що передбачав покарання, але до страти, для тих, хто намагався вивезти за кордон англійські машини чи переманити англійських військових майстрів.

У Росії перший закон, що захищає права винахідників, з'явився 1814 р., у 1833—1896 рр. було видано понад 6 тис. патентів. Порушення патентного права в Росії до революції каралося штрафом 100—300 крб. Відомо, що ще до революції Ціолковському, винахіднику-аматору, вдалося запатентувати свій дирижабль у дев'яти країнах: у Росії, Німеччині, Франції, Бельгії, Австрії, Італії, Швеції, СПІА і Великій Британії. Два винаходи — "Напівреактивний аероплан" і "Спрощений металевий дирижабль" — вважали цінними і відразу після подачі заявки засекретили. Для обкладинки брошури "Історія мого дирижабля", виданої 1922 р., Ціолковський підібрав підзаголовок "Митарства сучасних винахідників-самоучок".

Винахідництво в СРСР зберігалося на світовому рівні і розвивалося високими темпами. Якщо 1975 р. кількість зареєстрованих радянських винаходів становила лише 1/16 частину світового фонду винаходів, на кожних 100 науковців та інженерів припадало понад З заявки на винахід, то наступними роками спостерігалося значне зростання. У 60—70-і роки винахідники представляли свої заявки "сирими" з двох причин. По-перше, труднощі з пошуком аналогів через неналагоджену ще систему інформаційного забезпечення; по-друге, цей пошук покладався па експертів. Тому реєстрували лише 10 % усіх заявок. Із них справді корисними були тільки 1/10. Тобто ККД винахідництва дорівнював приблизно 1 %. Надалі, за зростання жорсткості вимог до подаваних заявок (експерти переклали свою роботу на винахідників) величина реєстрації збільшилася до 1/2.

Якщо 1973 р. було подало 163 тис. заявки па винаходи (СРСР цього року за кількістю заявок на винахід посідав перше місце у світі), але лише 32,3 % з них визнали винаходами, то згодом якість патентної роботи суттєво зросла. Досить також порівняти кількість авторських посвідчень на винаходи, виданих на 100 тис. осіб населення наприкінці "застійного" період у СРСР і в СІНА в той же час, то у СРСР кількість винаходів перевищувала США майже вдвічі. Вже 1987 р. у СРСР було зареєстровано 83,7 тис. винаходів (у США — 82,9 тис, в Японії — 62,4 тис, у Німеччині і Великій Британії — по 28,7 тис). Тобто майже третина всіх значущих винаходів світу реєстрували в СРСР.

Поліпшувалося і впровадження винаходів. У1984 р. в народному господарстві використано понад 23 тис винаходів і близько 4 млн. раціоналізаторських пропозицій. Не лише застосуванні винаходів приносило дохід: помітну вигаду забезпечував і продаж радянських патентів за кордон. "Союзпатент" щороку одержував за патенти до 450 млн дол. на рік, а за експорт наукомістких технологій і ліцензій — до 45 млрд дол. Країни Заходу купували радянські ліцензії.

Перевірка заявок па винаходи в СРСР зберігалася на дуже високому рівні і у СРСР ніколи не було людних претензій щодо новизни винаходів від інших країн світу. Це найважливіший показник, тому що, опротестувавши новизну технічного рішення, можна досягти скасування патенту в конкурента.

Упродовж останніх років існування СРСР забезпечення патентною літературою було па високому рівні. Журнал "Открытия, изобретения, промышленные образцы и товарные знаки" виходив 4 рази на місяць. Бібліографічний покажчик патентів, що діють у СРСР, видавався щороку для забезпечення патентної чистоти технічних рішень, впроваджуваних у СРСР. Видавався журнал "Открытия в СССР и за рубежом", де реферувалися патенти провідних країн: СРСР, США, ФРГ, Франції, Великої Британії і Японії, іноді Швейцарії. Він виходив 2 рази на місяць у вигляді 116 тематичних випусків. Видавали бібліографічний покажчик винаходів за кордоном. У СРСР функціонували центральні, територіальні та галузеві патентні фонди, які вміщували майже 90 млн. одиниць збереження. Описи винаходів Великої Британії накопичувалися з 1856 р., СПІЛ — з 1920, Франції — з 1907, Швейцарії — з 1888.

Із початком ринкових реформ почався крах цієї найважливішої системи науково-технічного і технологічного прогресу. Нині, незважаючи на наявність Інтернету, знайти патентну літературу вкрай важко.

Значне ускладнення процедури розгляду заявок у нинішній Росії і її надмірна бюрократизації призводять до відтоку новаторів із країни. Із понад 23 тисяч російських заявників, котрі щороку навідуються за патентом, — половина не здатна його навіть одержати, хоча здебільшого для цього цілком достатньо простого оформлення заявки у формат корисної моделі. З другої половини осіб, що одержали свої патенти, 70% полишають цю справу відразу після одержання, не бажаючи витратити навіть 15 дол. за продовження цих "патентів". Ті яс, хто реально просуває свої розробки на світовому патентному ринку, до російських патентних органів узагалі не звертаються.

Продаж ліцензій па винаходи стали використовувати для ухилення від податків і "відмивання" грошей. Міжнародні аферисти активно займаються патентним блокуванням російських ноу-хау. Знайшовши в нашій "оборонці" талановитих людей, вони укладають з ними угоди. За привабливу винагороду оформляють патент па "містера X". При цьому патентовласник стає повним господарем, наприклад, вузла, без якого не зможуть літати новітній літак чи ракета. Л далі... "господар" не дає права на використання "свого" винаходу в конкретному російському виробі або, дочекавшись його експортних продажів, вимагає через суд величезних відрахувань.


ТЕМАТИКА КУРСОВИХ (ДИПЛОМНИХ) РОБІТ З ПРЕДМЕТА "ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ"

1. Напрями управління розвитком підприємства і нові можливості їх розв'язання.

2. Дослідження комплексного механізму управління інноваціями.

3. Аналіз властивостей та складових елементів управління розвитком господарських процесів.

4. Типові завдання технічного розвитку та їх реалізація на підприємстві.

5. Основні системні принципи технічного розвитку виробництва та їх реалізація на підприємстві.

6. Особливості мотивації до інновацій: виробничої, конкурентної, інноваційної.

7. Дослідженні станів життєвого циклу підприємства та його продукції.

8. Стратегія конверсії у діяльності підприємства.

9. Формування стратегії науково-технічного розвитку організації.

10. Характеристика функціонування науково-дослідно-виробничого комплексу.

11. Характеристика інноваційної діяльності диверсифікованої компанії.

12. Інтеграція маркетингового та інноваційного потенціалу підприємства та його ефективність.

13. Стимулювання персоналу до інновацій та його ефективність.

14. Мотиваційний механізм господарювання та його удосконалення па підприємстві.

15. Дослідження сприятливих та несприятливих умов і чинників для інновацій підприємства (організації).

16. Аналіз чутливості організації до інновацій.

17. Науково-технічний розвиток: організаційні механізми та концепції.

18. Інноваційні підходи до управління якістю продукції (послуг).

19. Характеристика програмно-цільових підсистем підприємства.

20. Особливості інноваційної діяльності в акціонерному товаристві (холдингові, об'єднанні, концерні, іншому великому господарському утворенні) та управління нею.

21. Вплив інтеграції господарських процесів та концентрації капіталу на створення системи інноваційного розвитку організації.

22. Інноваційна програма (проект) підприємства (організації) та шляхи реалізації.

23. Прогнозування та планування впровадження інновацій для вдосконалення менеджменту.

24. Організація управління інноваціями на підприємстві.

25. Контролювання в інноваційному менеджменті та шляхи його вдосконалення.

26. Використання функціонально-вартісного аналізу в інноваційному менеджменті.

27. Дослідження фінансово-економічних аспектів інноваційного менеджменту.

28. Ефективність інновацій організації та шляхи її підвищення.


ТЕМАТИКА КУРСОВИХ (ДИПЛОМНИХ) РОБІТ З ПРЕДМЕТА "ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ"

1. Напрями управління розвитком підприємства і нові можливості їх розв'язання.

2. Дослідження комплексного механізму управління інноваціями.

3. Аналіз властивостей та складових елементів управління розвитком господарських процесів.

4. Типові завдання технічного розвитку та їх реалізація на підприємстві.

5. Основні системні принципи технічного розвитку виробництва та їх реалізація на підприємстві.

6. Особливості мотивації до інновацій: виробничої, конкурентної, інноваційної.

7. Дослідження станів життєвого циклу підприємства та його продукції.

8. Стратегія конверсії у діяльності підприємства.

9. Формування стратегії науково-технічного розвитку організації.

10. Характеристика функціонування науково-дослід-по-виробничого комплексу.

11. Характеристика інноваційної діяльності диверсифікованої компанії.

12. Інтеграція маркетингового та інноваційного потенціалу підприємства та його ефективність.

13. Стимулювання персоналу до інновацій та його ефективність.

14. Мотиваційний механізм господарювання та Його удосконалення на підприємстві.

15. Дослідження сприятливих та несприятливих умов і чинників для інновацій підприємства (організації).

16. Аналіз чутливості організації до інновацій.

17. Науково-технічний розвиток: організаційні механізми та концепції.

18. Інноваційні підходи до управління якістю продукції (послуг).

19. Характеристика програмно-цільових підсистем підприємства.

20. Особливості інноваційної діяльності в акціонерному товаристві (холдингові, об'єднанні, концерні, іншому великому господарському утворенні) та управління нею.

21. Вплив інтеграції господарських процесів та концентрації капіталу на створення системи інноваційного розвитку організації.

22. Інноваційна програма (проект) підприємства (організації) та шляхи реалізації.

23. Прогнозування та планування впровадження інновацій для вдосконалення менеджменту.

24. Організація управління інноваціями на підприємстві.

25. Контролювання в інноваційному менеджменті та шляхи його вдосконалення.

26. Використання функціонально-вартісного аналізу в інноваційному менеджменті.

27. Дослідження фінансово-економічних аспектів інноваційного менеджменту.

28. Ефективність інновацій організації та шляхи її підвищений.

29. Аналіз статусу підприємства (організації) у технологічній та бізнес-системах.

30. Моніторинг інноваційного потенціалу організації та напрями його зростання.

31. Стратегічне управління інноваційною діяльністю та його вдосконалення.

32. Пошук та розширення можливостей підприємства (організації) за допомогою інновацій.

33. Теоретичні та практичні аспекти управління розробкою нових товарів і його удосконалення.

34. Тактичне управління інноваційною діяльністю і напрями його вдосконалення.

35. Програмно-цільовий менеджмент розробки та впровадження інновацій.

36. Диверсифікація та інновації па підприємстві.

37. Дослідження інноваційних механізмів менеджменту.

38. Дослідження інновацій щодо інтенсивного розвитку підприємства.

39. Дослідження інновацій в управлінні виробничими процесами.

40. Дослідження інновацій в управлінні реалізацією продукції підприємства.


 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси