Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Я ДУМАЮ, - ВИХОДИТЬ, Я ІСНУЮ

"Якби розум обмежувався сприйняттям даного, йому нічого було б робити, він не усвідомлював би свого завдання і людина опустилася би до безглуздості тварини. Якби розум уже володів повнотою істини, завдання було б виконане і для людини не було б іншого стану, крім абсолютного спокою божества" писав російський філософ XIX ст. В. Соловйов. Отже, пізнаюча людина не може обмежитися лише "сприйняттям даного", тобто почуттєвим пізнанням, вона прагне проникнути глибше в суть речей, сховану від безпосереднього погляду. І вона може це зробити, використовуючи свою здатність мислити. Раціональне (лат. ratio - розум) пізнання - необхідний етап пізнавальної діяльності людини.

Як же протікає процес мислення? Основними розумовими операціями є аналіз, синтез, порівняння, уподібнення, узагальнення, відволікання (абстрагування). Маючи справу в практичному житті з окремими конкретними предметами, людина за певними рисами співвідносить їх, порівнює між собою. При цьому виділяє їхні загальні істотні риси, відкидає ті, котрі в даному випадку є другорядними. Результат цього процесу - формування поняття проданий предмет. Таким чином, поняття - це думка, що відображає предмети або явища в їх загальних істотних ознаках.

Звернемося до конкретного предмета. Окультурюючи дикі рослини, людина навчилася вирощувати різні сорти яблук, груш, слив. Певна подібність зовнішніх ознак, відмічених людиною, спостереження за ростом і розвитком дали можливість виділити їх у деяку групу схожих предметів. Порівнюючи яблука і груші, персики й апельсини, люди виявили їхню подібність і відмінність, відзначаючи при цьому, які з загальних властивостей можна вважати істотними для даного класу предметів. Потім ця узагальнена сукупність властивостей одержала назву, тобто ніби оповилась у мовну, словесну форму. У нашому випадку ця назва "плід". Таким чином, мова є засобом вираження думки. При цьому не потрібно думати, що мислення й оформлення його в мовній формі - два самостійних, що йдуть один за іншим процеси. Ні, це єдиний процес словесного мислення й осмисленої мови.

Наша мова - не хаотичний набір слів. За певними правилами ми будуємо особливі словесні комбінації - пропозиції. За цією на перший погляд чисто граматичною формою теж стоїть розумовий процес, кожне поняття в нашій свідомості знаходиться у певному зв'язку з іншими. Така форма думки, у якій через зв'язок понять стверджується чи заперечується що-небудь, називається судженням. Кожна пропозиція в нашій мові є судженням. У свою чергу, логічно зв'язуючи судження, людина приходить до висновків чи умовиводів. Наприклад, ми стверджуємо: зуби ссавців мають корені. У цьому судженні зв'язано кілька понять за ступенем спільності (тобто охопленню групи подібних предметів), їх можна розташувати в такий спосіб: зубні корені, зуби, ссавці (тут це найбільш широке поняття). Наше друге судження: собака - ссавець. Логічним висновком, що зв'язує два судження, буде умовивід: собака має зубні корені.

ДУМКИ, І ПОЧУТТЯ

Наш власний пізнавальний досвід підказує, що між почуттєвим і раціональним пізнанням існує нерозривний зв'язок. Останнім часом, наприклад, було встановлено, що дотик розвиває інші органи почуттів, формує розумові здібності. Так, недоношені діти, які пройшли курс масажу, до восьмимісячного віку демонстрували значно більші розумові і фізичні можливості, ніж їхні однолітки. Учені помітили також, що, коли дитина засовує в рот які-небудь предмети, вона, використовуючи найбільш чуттєві органи дотику - мову і губи, не просто хоче відчути їхній смак. Намагаючись за допомогою дотику з'ясувати форму чи твердість предмета, дитина одночасно розвиває інші органи почуттів, наприклад зір.

Але яке ж з цих джерел знань - розум чи почуття - є визначальним у пізнавальній діяльності людини? Це питання в ХУІІ-ХУІІІ ст. стало предметом гострої суперечки серед філософів. Філософи-раціоналісти віддавали перевагу розуму, завдяки якому, підкреслювали вони, людство опановує істинними знаннями. Представники цього напряму прийшли до висновку про існування деяких вроджених ідей або задатків мислення, незалежних від почуттєвого пізнання.

На противагу цьому філософи-емпірики ("емпірія" у перекладі з грецької - досвід) визнавали вирішальну роль почуттєвого досвіду. При цьому раціональне мислення зводилося до різних комбінацій того, що лається в досвіді, і, таким чином, розглядалося як таке, що нічого не додає до знань.

Розібратися в позиціях сторін, що сперечаються, і визначити свою власну нам допоможе з'ясування поняття "істина".

Основні поняття

Знання. Пізнавальна діяльність. Почуттєве пізнання. Раціональне пізнання.

Терміни

Споглядання. Допоміжні почуття. Розумові операції. Абстрагування. Раціоналісти. Емпірики.

Питання для самоперевірки

  • 1. Що таке свідомість?
  • 2. Чому свідомість є вищою формою відображення?
  • 3. Що таке метод пізнання?
  • 4. Яку роль відіграють знання в житті людей? Чи зростає їхнє значення з ходом історичного розвитку людства? Відповідь обґрунтуйте.
  • 5. Як взаємопов'язані пізнаюча людина і досліджуваний предмет у процесі пізнання?
  • 6. Які основні джерела знань людини про зовнішній світ і про саму себе?
  • 7. У чому особливості почуттєвого пізнання? Які його форми?
  • 8. Що являє собою раціональне пізнання? У яких формах воно відбувається?

Завдання

  • 1. Розкрийте суть суперечки емпіриків і раціоналістів. У чому сила і слабкість їхніх аргументів?
  • 2. Подумайте, до якого а напрямів (емпіриків чи раціоналістів) належать автори наступних висловлень:

"Логіка, скоріше, служить зміцненню і збереженню оман, що мають за основу загальноприйняті поняття, чи віднайденою істини".

"Усе, що ми вірогідно знаємо, полягає або в доказах, або в досвіді і в тому, і в іншому править розум. Адже саме мистецтво постановки експерименту і користування досвідом утримується на стійких підставах".

"Довгі ланцюги доказів, зовсім простих і доступних, якими зазвичай користується геометрія, наштовхнули мене на думку, що все доступне людському пізнанню однаково випливає одне з іншого".

"У нашій здатності помічати подібності і відмінності, відповідності і невідповідності різних предметів і полягають всі операції нашого розуму. Але ці здібності є не що інше, як фізична чутливість, усе, виходить, зводиться до відчуття ".

3. У чому, на ваш погляд, зміст і значення наступних фактів?

Відомі випадки, коли діти з уродженим ушкодженням майже всіх органів почуттів (сліпоглухонімі) при належному психолого-педагогічному керівництві ставали повноцінними людьми, здатними здійснювати різноманітні види діяльності, у тому числі й інтелектуальну.

Відомі й описані в літературі факти, коли окремі люди через унікальний збіг обставин у дитячому віці були ізольовані від людського суспільства (наприклад, діти, викрадені дикими тваринами). Ці індивіди, навіть повернуті в лоно цивілізації, не могли відновити втрачену здатність до пізнання.

4. Дослідники відзначають, що найбільш творчі пізнавальні здібності зберігає людина, яка може і в зрілі роки сприймати світ і мислити як дитина. Спробуйте підтвердити або спростувати цей висновок.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші