Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Туризм arrow Рекреаційна географія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Карпатський район

До складу Карпатського району входять території Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської і Чернівецької областей. Тут виокремлюються рекреаційні підрайони Передкарпаття, Карпат, Закарпаття.

Передкарпаття

Нині інтенсивність рекреаційного використання цього підрайону різко зменшується у напрямі з півночі на південь від Львівської до Чернівецької областей. Це пов'язано не з реальним зменшенням рекреаційних ресурсів у цьому напрямі, а з недостатнім їх вивченням і освоєнням.

Рекреаційні системи Передкарпаття представлені гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-магнієвими, а також сульфатними натрієво-кальцієвими водами світового значення передкарпатської частини Львівської області.

Ядрами цих систем є Трускавець і Східниця. Зовсім недалеко від Трускавця, у Моршині, широко використовуються натрієво-магнієво-кальцієві і сульфатно-хлоридні води.

Великий вміст органіки в знаменитій "Нафтусі", унікальний вплив цієї води на нирки, захворювання яких нині є світовою проблемою, неможливість зберегти лікувальні властивості цієї води при її розливі у пляшки створюють цілком об'єктивні підстави для перетворення Трускавця і Східниці у світові центри рекреації і туризму. Запаси "Нафтусі" у Східниці перевищують трускавецькі більш як у 1,5 раза, а використовують їх менше ніж на 2 %.

Далі на північ від передгір'я зосереджені відомі із середньовіччя сульфатні лікувальні води Любеня Великого і Немирова. На півночі Івано-Франківської області в селі Черче також є сульфатні води, які доповнюються лікувальними грязями. За всіма геологічними ознаками Івано-Франківська і Чернівецька області нічим не поступаються Львівській за запасами цілющих мінеральних вод. Взагалі перед гірські частини Івано-Франківської і особливо Чернівецької областей у рекреаційному плані освоєні найменше.

Виправити цю ситуацію можна таким чином. По-перше, розпочати активний пошук родовищ мінеральних вод. По-друге, необхідно цілеспрямовано формувати рекреаційно-туристичний імідж південної частини цього підрайону. По-третє, відновлювати архітектурні, історичні, етнографічні рекреаційні об'єкти. По-четверте, будувати нові курорти, туристичні бази, прокладати пішохідні маршрути тощо. По-п'яте, створювати нові об'єкти природно-заповідного фонду.

Передкарпаття з його чудовими природними умовами і багатими рекреаційними ресурсами, заглибленою у тисячоліття історією, стародавніми містами з унікальною в Європі і світі архітектурою, художніми промислами Коломиї, Косова та інших міст і сіл, розмаїттям етнографічних пам'яток неминуче має перетворитися на рекреаційно-туристичний комплекс світового значення.

Карпати

Гірська частина Карпатського рекреаційного району, або власне Східні, Українські, Карпати, має потужний потенціал для розвитку різноманітних видів туризму. Особливо придатні гори для короткотермінового відпочинку. Казковий рельєф, незабутні мальовничі ландшафти притягають сюди туристів. Одноразова гранична рекреаційна місткість Карпат може досягати до 2 млн осіб. Протягом року без шкоди для природного довкілля гори можуть відвідати до 8 млн відпочиваючих і туристів. До цього можна додати ще 12 млн екскурсантів і туристів вихідного дня.

Сприятливим чинником рекреаційного освоєння Карпатських гір є їх вигідне географічне положення у центрі Європи і гарна транспортна доступність. Відновлення вузькоколійних залізничних магістралей у горах, ремонт існуючих шляхів, сполучення їх з вузькоколійками Румунії, Словаччини і Польщі дасть можливість перетворити Українські Карпати на регіон міжнародного комерційного і ділового туризму.

Характерною особливістю Карпат є сотні родовищ цілющих мінеральних вод різного складу, які майже не використовуються на господарському рівні. Це невеликі копанки, якими користуються лише місцеві жителі та групи туристів, маршрути пішохідних походів яких пролягають повз них. Це величезний резерв рекреаційного господарства підрайону.

Карпатські гори є екологічно найчистішою територією України і однією з екологічно найбезпечніших частин всієї Європи. Нині цей чинник перетворився в усьому світі на головний у рекреаційній привабливості місцевості. Крім того, паводки на гірських річках Українських Карпат, зумовлені злочинним вирубуванням лісів, завдали великих збитків не лише Україні, а й сусіднім державам. Тому зростає водорегулююче значення Карпат як для нашої держави, так і для сусідніх країн. Рекреація і туризм якраз і є тією єдиною галуззю господарства, яка здатна забезпечити екологічну безпеку Карпат.

Нині в гірських районах Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської і Чернівецької областей живе приблизно 1,3 млн осіб, приблизно третина з яких мешкає на висоті понад 500 м над рівнем моря. Умови життя і господарювання тут об'єктивно доволі складні. Дуже низький рівень зайнятості населення і матеріального добробуту. Вирішити ці проблеми в гірських районах можна практично лише за рахунок розвитку рекреації і туризму.

Доктор географічних наук Р. Іванух цілком слушно для розвитку рекреації і туризму в Карпатах пропонує створити на основі природно-історико-етнографічних комплексів рекреаційно-туристичні комплекси "Гуцульщина", "Бойківщина", "Лемківщина", "Закарпаття", "Буковина".

Природно-історико-етнографічний комплекс "Бойківщина" займає площу близько 120 тис. га у найнижчій частини гір Львівської і частково Закарпатської областей. Тут 57 населених пунктів. Лісистість території перевищує 50 %. Бескиди Львівщини характеризуються унікальним у Європі рельєфом. Тут понад 20джерел мінеральний лікувальних вод переважно типу "Нафтуся", які використовують фактично лише місцеві жителі.

Важливими об'єктами туризму Бойківщини можуть бути унікальні дерев'яні храми, споруджені у XVII—XVIII ст., яких нині налічується 23. В архітектурному плані вони надзвичайно привабливі і не мають аналогів у світі.

На Бойківщині багато маловідомих туристам об'єктів природно-заповідного фонду. До них належать державні ландшафтні заповідники Лихоборївський (2075 га) і Розлуч (512 га), а також пам'ятки природи "Скеля Ступенева" (0,6 га), "Гора Шкуй"(711 га), "Криниця Довбуша" (0,2 га), та державні заповідні урочища "Ялина" (6,3 га) і "Сянки" (23 га).

Р. Іванух пропонує будувати в Бойківщині санаторії, лікарні, пансіонати-двори з дерева у традиційному бойківському архітектурному стилі. У такому самому архітектурному стилі варто споруджувати і всі інші рекреаційно-туристичні споруди — кемпінги, спортивні комплекси, гірськолижні бази тощо. їх треба розміщувати на вузлах з'єднаних в один комплекс туристичних маршрутів. Вони будуть пролягати через або повз видатні об'єкти природно-заповідного фонду, джерела мінеральних вод, осередки лікарських трав, ягід і грибів.

Напевно, можна погодитися з Р. Іванухом у тому, що найкраще у світі середовище для туризму об'єктивно знаходиться на Гуцульщині. Багато науковців, які вивчають рекреаційну географію Європи, стверджують, що цей регіон за всім комплексом рекреаційних умов і ресурсів є конкурентоспроможнішим за Польські Татри, Італійські Апеніни і навіть Австрійські Альпи.

Природні умови і ресурси Гуцульщини просто ідеальні для відпочинку, лікування, активного туризму, заняття різними видами спорту, особливо у зимовий час. З урахуванням світової тенденції до зростання частки пізнавального туризму тут можна знайти безліч об'єктів для задоволення цієї рекреаційної потреби. Для цього в Гуцульщині є своєрідна архітектура, героїчні історичні постаті, невтрачений донині побут гуцулів, унікальні ремесла, сувеніри, високохудожні вироби для всіх сфер побуту, народний одяг, один з найяскравіших у світі.

Природні краєвиди Гуцульщини зачаровують туристів. Тут безліч пам'яток природи, заказників і заповідників. Знайдені джерела залізистих мінеральних вод, цілюще, фітонцидне повітря, безліч лікарських рослин, грибів і ягід, розвиток бджільництва з використанням місцевих унікальних бджіл є передумовами для будівництва на Гуцульщині багатьох курортів.

Закарпаття

Закарпатський рекреаційний підрайон має комплекс рекреаційних умов і ресурсів для всебічного розвитку рекреації і туризму. Однак донині його розвиток переважно ґрунтується на експлуатації значних запасів вуглекислих, сульфідних і хлоридно-натрієвих мінеральних вод. їх загальний обсяг дає змогу перетворити Закарпаття на потужну міжнародну оздоровницю.

Закрите з півночі від проникнення холодних повітряних мас Закарпаття характеризується високими температурами повітря влітку і взимку. У цьому плані підрайон поступається лише Криму, однак тут вища вологість повітря. У таких умовах вирощують виноград і виробляють гарні вина. Деякі з них, зокрема Берегівське, Іршавське, Троянда Закарпаття, можуть стати основою організації винних турів.

Цей підрайон дуже придатний для туристів, які хотіли б активно відпочивати. Закарпатське низькогір'я, Вулканічний хребет, Рахівщина принадні для водного і гірськолижного туризму. Деякі курорти, зокрема Синяк, який лежить майже на межі рівнини і гір і ніби "втоплений" у низькогір'я, є просто ідеальним місцем для тренувань лижварів-початківців, родин разом з дітьми тощо.

Великі перспективи для розвитку на Закарпатті пізнавального, ділового, конгресового та інших видів туризму. Міста з унікальними історією та архітектурою, перш за все Ужгород і Мукачеве, замки, руїни фортець, етнічне багатоманіття мають стати основою для диверсифікації рекреаційно-туристичного господарства цієї частини Карпатського рекреаційного району.

З метою подальшого розвитку рекреації необхідно цілеспрямовано збільшувати кількість об'єктів природно-заповідного фонду, створювати нові туристичні маршрути, прокладати нові шосейні шляхи і відновлювати розібрані вузькоколійки, будувати нові курорти, туристичні бази і кемпінги. Необхідно також розробити програму рекреаційно-туристичного декорування території.

Запитання та завдання

  • 1. Назвіть області, які входять до складу Карпатського рекреаційного району.
  • 2. Яка частина Передкарпаття в рекреаційному плані використовується найінтенсивніше?
  • 3. Які напрями підвищення рекреаційної привабливості південної частини Передкарпаття вам відомі?
  • 4. Що вам відомо про одноразову граничну рекреаційну місткість Карпат?

б. Який екологічний стан Українських Карпат?

  • 6. Скільки осіб живе в гірських районах Карпатського району?
  • 7. Назвіть природно-історико-етнографічні рекреаційно-туристичні комплекси, які пропонується створити в Карпатах.
  • 8. Чому Гуцульщина має найкраще у світі середовище для туризму?
  • 9. На основі чого можна організувати винні тури по Закарпаттю?
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші