Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Основи економічної теорії
< Попередня   ЗМІСТ

Стан зовнішньої торгівлі України

Особливої ваги набувають питання подальшого вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення інтегрування української економіки в структури світового економічного простору, міжнародного поділу праці, прискореної адаптації економічних, правових та інституціональних структур України до міжнародних стандартів. У 2003 році Україна здійснювала зовнішньоторгові операції з партнерами із 204 країн світу. За останні роки спостерігалися високі темпи зростання експорту товарів. Упродовж 2000—2003 років експорт товарів зріс на 53,6 %, імпорту — на 60,7 % . У 2003 році експорт становив 23,7 млрд дол. США, імпорт — 24,0 млрд дол. СІЛА.

Протягом останніх років сталися істотні зміни в географічній структурі зовнішньої торгівлі. Тривав процес скорочення обсягів торгівлі з країнами СНД. Частка цієї групи в загальному товарообігу скоротилася з 44,6 % у 2000 році до 38,8 % у 2003 році.

Найбільшим торговельним партнером країни залишається Російська Федерація, незважаючи на те, що питома вага її у зовнішньоторговельному обороті України зменшилась з 1996 року до 2003 року з 58,1 % до 28 % . Натомість за цей період частка зовнішньоторговельного обороту України та країн ЄС зросла з 12,9 % до 22,5 % від загальної суми, а в абсолютних показниках відповідно з 4,9 млрд дол. до 10,4 млрд дол. США.

Найбільшими торговельними партнерами України серед країн-членів ЄС традиційно залишаються Німеччина, Італія та Великобританія. Найбільшими торговельними партнерами України серед десяти нових членів ЄС є Польща, Угорщина, Словаччина.

У структурі українського експорту продовжує домінувати продукція металургійної промисловості, хоча частка цієї групи в загальному обсязі експорту знизилась з 41,9 % у 2002 році до 35 % у 2003 році. За останні роки прискорились темпи зростання експорту машинобудівної промисловості. У 2003 році обсяги експорту останньої збільшились на 38,3 % . Основними споживачами продукції машинобудування залишаються країни СНД. Водночас частка європейських країн складає 36,5 % .

У 2003 році серед регіонів України найбільші обсяги зовнішньої торгівлі товарами припадали на м. Київ, Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку, Одеську та Луганську області.

Структура імпорту, в якій більше третини припадає на енергоносії, відображає високу залежність української економіки, у тому числі й експортно орієнтованих галузей — хімічної та металургійної — від зовнішніх джерел постачання енергоносіїв. Частка цих товарів зменшилась з 40 % у 2000 році до 32,8 % у 2003 році.

Спостерігалась позитивна тенденція зростання в структурі імпорту частки продукції машинобудівної промисловості з 17,6 % у 2000 році до 23,8 % у 2003 році. Протягом 2003 року імпортні поставки машинобудівної продукції зросли на 61,0 %. Основним чинником такої динаміки є прискорення темпів оновлення основного капіталу та зростання у зв'язку з цим інвестиційного попиту на машини та обладнання.

Зовнішньоекономічні відносини України мають сприяти якомога ширшому залученню її в міжнародну торговельну систему; стимулюванню експорту продукції, особливо продукції високотехнологічних виробництв; активному стимулюванню іноземних інвестицій, залученню їх у сферу приватизації, спрощенню візового режиму для іноземних інвесторів, закріпленню прав інвесторів на придбання у власність земельних ділянок, на яких розміщуються об'єкти інвестування; посиленню зовнішньоекономічної геополітичної диверсифікації.

Експорт України має вдосконалюватися шляхом оптимізації структури, розширення асортименту товарів, підвищення частки високотехнологічної продукції, виходу на нові ринки збуту. Імпорт здійснюватиметься шляхом різкого зменшення залежності від ввезення енергоносіїв, створення імпортозамінних виробництв. Від вміння проводити зовнішньоторговельну діяльність залежить економічна безпека України.

Підсумки

  • 1. Міжнародна торгівля виступає в ролі замінника міжнародної мобільності ресурсів. В основі поглибленого дослідження доцільності розвитку зовнішньої торгівлі лежать дві обставини. По-перше, економічні ресурси — природні, людські, інвестиційні товари розподіляються між різними країнами дуже нерівномірно. По-друге, ефективне виробництво різних товарів вимагає різних технологій або комбінації ресурсів.
  • 2. Спеціалізація, що ґрунтується на принципі порівняльної переваги, сприяє ефективнішому розподілу світових ресурсів. Використання певної кількості обмежених ресурсів для отримання найбільшого обсягу світових ресурсів потребує, щоб кожний товар виробляла та країна, яка має найнижчу внутрішню альтернативну вартість його виробництва або порівняльну перевагу.
  • 3. Зовнішньоторговельна діяльність регулюється державою за допомогою цілої низки економічних та адміністративних важелів, до яких належать: мито, квоти, ліцензії, субсидії, добровільне експортне обмеження тощо.
  • 4. В Україні сальдо зовнішньоторговельного балансу у 2003 році було позитивне. Зовнішньоторговельні операції з товарами у 2003 році Україна здійснювала із 204 країнами світу. Найбільші обсяги експортних поставок здійснювалися до Російської Федерації, Німеччини, Італії, Китаю, Туреччини, Угорщини, Польщі, СПІА. Найбільші імпортні надходження здійснювались з Російської Федерації, Німеччини, Туркменістану, Польщі, Італії, Сполученого Королівства, Франції та Китаю.

У 2003 році Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції послугами з 203 країнами світу. Обсяг експорту та імпорту послуг зріс.

5. Експорт України має вдосконалюватися шляхом оптимізації структури, розширення асортименту товарів, підвищення частки високотехнологічної продукції, виходу на нові ринки збуту. Імпорт здійснюватиметься шляхом різкого зменшення залежності від енергоносіїв. Від вміння проводити зовнішньоторговельну діяльність залежить економічна безпека України.

Терміни і поняття

Міжнародна торгівля; співвідношення витрат; принцип порівняльних переваг; умови торгівлі; виграш від торгівлі; адвалерні та специфічні мита; ввізне і вивізне мито; сезонні та специфічні мита; експортні квоти; нетарифні бар'єри; добровільне експортне обмеження; демпінг; економічна інтеґрація.

Питання для повторення

  • 1. Назвіть спільні і відмінні риси, притаманні внутрішній і зовнішній торгівлі.
  • 2. Уявіть позицію економіста щодо вільної торгівлі. Поясніть з точки зору економіста, чому існують штучні торгові бар'єри в міжнародній торгівлі?
  • 3. Найвагоміші аргументи на користь тарифного захисту є в той же час і найуразливішими. Які щ аргументи? Чому вони вразливі? Дайте докладну оцінку штучним торговим бар'єрам, таким, як мита та імпортні квоти як засоби досягнення і підтримання повної зайнятості.
  • 4. Дайте докладну оцінку таким висловам:
    • а) захисні мита обмежують як імпорт, так і експорт країни, яка вводить мита;
    • б) широке застосування захисних мит підриває здатність системи світового ринку ефективно розміщувати ресурси;
    • в) іноземні фірми, які збувають свою продукцію на українському ринку за демпінговими цінами, насправді роблять українцям дарунок;
    • г) враховуючи швидкість, з якою поширюється технічний прогрес, вільна торгівля неминуче породжує структурні диспропорції, безробіття і проблему платіжних балансів в індустріально розвинутих країнах.
  • 5. Поясніть твердження: "Економічна інтеграція веде подвійну гру. Вона спроможна стимулювати вільну торгівлю між країнами членами об'єднання і в той же час ставить серйозні перепони для торгівлі з третіми країнами".
  • 6. Які плюси і мінуси протекціоністської політики? Зіставте їх.
  • 7. Які причини обумовили різке скорочення зовнішньоекономічного товарообороту і зниження ефективності зовнішньої торгівлі України?
  • 8. Опишіть структуру зовніїшньоекономічного товарообороту України та розкрийте основні причини, що її обумовили.
  • 9. Чому виручка у вільно конвертованій валюті від зовнішньоекономічної діяльності підприємств України осідає на рахунках закордонних банків?
  • 10. Які заходи вживає уряд України для розширення її зовнішньоекономічної діяльності та підвищення ефективності цієї діяльності?
  • 11. Як впливатиме на зовнішню торгівлю України її структурна перебудова?
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші