Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Етнопсихологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Адаптація до нового культурного середовища

  • 1. Адаптація, аккультурація і пристосування. Значення міжкультурної адаптації.
  • 2. Культурний шок і етапи міжкультурної адаптації.
  • 3. Чинники адаптації до нового культурного середовища.
  • 4. Наслідки міжкультурної взаємодії для індивіда та груп.

Адаптація, аккультурація і пристосування. Значення міжкультурної адаптації

До зміни людиною місця проживання призводять різноманітні чинники (війни, стихійні лиха і т. ін.).

Виокремлюють три основних параметри, згідно з якими розрізняються групи та індивіди, що вступають у нові міжкультурні контакти:

  • 1) наявність чи відсутність переміщення у просторі (наприклад, мігранти, біженці вступають у міжетнічні контакти, опинившись в іншому культурному середовищі; аборигенам нову культуру "приносять " на місце їх постійного проживання);
  • 2) добровільність чи примусовість міграцій (наприклад, мігранти добровільно вступають у міжкультурну взаємодію, а біженці чи аборигени - вимушено);
  • 3) часові межі міграцій (наприклад, мігранти залишають батьківщину назавжди; туристи опиняються у незвичному оточенні на нетривалий час).

Усі люди, які вступають у міжетнічні контакти, зіштовхуються з певними труднощами в процесі взаємодії з людьми, які мають іншу культуру й поведінку.

Найбільш сприятливо на міжкультурну та міжетнічну взаємодію впливають такі умови і чинники:

  • - територія, що може бути спільною чи "своєю" для однієї з груп;
  • - тривалість взаємодії (постійна, довготривала чи короткочасна);
  • - мета (спільна діяльність, проживання, навчання, дозвілля);
  • - тип залучення до життя суспільства (від участі до спостереження);
  • - частота і глибина контактів;
  • - відносна рівність статусу та прав;
  • - кількісне співвідношення (більшість - меншість);
  • - явні диференціюючі ознаки (мова, релігія, раса).

Однак навіть за найсприятливіших умов у переселенця можуть з'явитися труднощі та напруженість під час спілкування з іншими представниками країни проживання. Досить часто мігрантів охоплює ностальгія - туга за батьківщиною.

Міжкультурна адаптація - це складний процес, у результаті успішного закінчення якого людина досягає відповідності (сумісності) до нового культурного середовища, приймає його традиції як свої власні та діє згідно з цими традиціями.

Виокремлюють психологічну та соціально-культурну адаптацію. Психологічна адаптація - це внутрішній аспект адаптації, що виявляється у почутті вдоволення та повноти життя. Соціально-культурна адаптація є зовнішнім аспектом адаптації, проявами якого виступають: участь індивіда у соціальному і культурному житті нової групи, повноправній міжособистісній взаємодії з її представниками.

Тривалий час етнологами (Р. Лінтон, Р. Редфілд, М. Херсковіц) досліджувався феномен "акультурації". Аккультурація є результатом безпосереднього, тривалого міжкультурного, міжгрупового контакту, що призводить до зміни паттернів культури однієї чи двох груп. Отже, аккультурація - це процес зміни групи у культурі. Психологічна аккультурація є процесом зміни людини в культурі.

Тісно пов'язаним з міжкультурною адаптацією є процес міжкультурного пристосування, що містить такі складові: збереження позитивного емоційного стану та психічного здоров'я мігрантів, набуття ними соціальних вмінь і навичок, необхідних для успішного виконання повсякденних завдань.

Культурний шок і етапи міжкультурної адаптації

У процесі міжкультурного пристосування можуть відбуватися певні аккультураційні зміни на груповому рівні: культурний шок, шок переходу, культурна втомлюваність.

Культурний шок пов'язаний з появою неприємних почуттів (втрата друзів і статусу, плутанина у ціннісних орієнтаціях, соціальній та особистісній ідентичності та ін.) під час входження до нової культури (К. Оберг).

Симптомами культурного шоку виступають: постійні переживання щодо якості їжі, питної води, чистоти посуду, загальна тривожність, роздратованість, невпевненість у собі, психосоматичні розлади і т. п. Відчуття втрати контролю над ситуацією, власної некомпетентності та нереалізованість очікувань можуть виявлятися у приступах гніву, агресивності та ворожості по відношенню до представників тієї країни, в якій проживає індивід. Описані вище прояви негативно впливають на процес міжособистісних взаємин між індивідом та представниками цієї країни.

До позитивних наслідків культурного шоку належать прийняття людиною нових цінностей і моделей поведінки, оцінка проблем та їх подолання, що сприяють її особистісному зростанню. У зв'язку з цим Дж. Беррі запропонував поняття "культурний шок" замінити на поняття "стрес аккультурації".

Проблема культурного шоку розглядається у контексті кривої процесу адаптації (и - крива), згідно з якою виокремлено п'ять етапів процесу адаптації.

Перший етап (добре) вирізняється ентузіазмом, гарним настроєм і великими сподіваннями індивіда. Цей етап є короткочасним.

На другому етапі (гірше) людина відчуває негативний вплив незвичного оточуючого середовища (наприклад, некомфортні житлові умови, відсутність взаєморозуміння з місцевими жителями), що призводить до розчарування, фрустрації та депресії. Під час цього етапу індивід більше спілкується із земляками, намагаючись уникнути реальності.

Симптоми культурного шоку, що є характерними для третього етапу (погано), досягають критичної точки та виявляються у серйозних хворобах і почутті повної безпорадності. Люди, які не змогли успішно адаптуватися до нового середовища, повертаються додому чи переїздять до іншої країни. Однак досить часто мігранти отримують соціальну підтримку від оточуючих людей і долають культурні відмінності - вивчають мову, знайомляться з місцевою культурою.

На четвертому етапі (краще) з'являється оптимізм, відчуття впевненості та вдоволення. Людина почуває себе пристосованою й інтегрованою у життя суспільства.

П'ятий етап (добре) виступає етапом адаптації, тобто з'являються відносно стабільні зміни індивіда, що зумовлені вимогами середовища. Результатом успішної адаптації є взаємна відповідність між індивідом і середовищем.

Однак людина, яка успішно адаптувалася в чужій країні, повернувшись на батьківщину, може відчути "шок повернення" у період реадаптації. Спочатку індивід радіє зустрічам з рідними, друзями, можливості спілкуватися рідною мовою і т. ін., а згодом помічає, що особливості рідної культури сприймаються ним як незвичні чи дивні. Зважаючи на отримані результати, дослідниками було запропоновано концепцію W-подібної кривої адаптації.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші