Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Культура міжособистісних стосунків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Культура міжособистісних стосунків у давніх цивілізаціях

З утворенням класового суспільства, зростанням могутності рабовласницьких держав моральна культура набула класового характеру. Особливу роль у формуванні морально-етичних стандартів поведінки і спілкування почала відігравати аристократична система цінностей. Здійснювана на основі ідеї божественного походження, безумовної вищості панівних верств, вона була відголосом архаїчного тотемізму. В надрах рабовласницької ідеології зародилися перші концепції культури міжособистісних стосунків, в яких осмислювалися тогочасні уявлення про пристойні манери і належну поведінку.

Системні уявлення про тодішні морально-етичні, поведінково-комунікативні стандарти містять праці китайського філософа, засновника конфуціанства Конфуція, давньогрецьких філософів Платона, Арістотеля, Теофраста. Суттєвими їх особливостями були чітке розмежування морально-етичних цінностей панівних верств і простого люду, неабияка увага до проблем виховання шляхетних чеснот.

Культура міжособистісних стосунків у давньому Китаї

Про розвиток культури міжособистісних стосунків у рабовласницькому Китаї свідчать історичні пам'ятки, які суттєво вплинули на формування традиційного китайського патерналізму (лат. paternus - батьківський) - системи моральних норм, яка передбачає покровительство, опікунство і відповідні очікування щодо поведінки людей різного соціального стану, і консерватизму (лат. conservare - зберігати) - прихильності до старого, віджилого, обстоювання певних традиційних засад суспільного розвитку і порядку, "Бесіди і судження" Конфуція та упорядкований на початку І тис. класичний конфуціанський трактат "Лі цзи".

Конфуцій був послідовним апологетом патерналістської моделі стосунків, яка вимагала від молодших беззаперечно підкорятися старшим, а від старших - всіляко допомагати і підтримувати молодших. Засадничим у конфуціанській концепції культури стосунків є поняття "шляхетний муж", зміст якого розкривається за допомогою таких моральних категорій, як "чемність", "людяність", "справедливість", "шанобливість". У системі моральних категорій конфуціанства "справедливість" посідає одне із центральних місць. Справедливий муж - це людина, яка понад усе шанує своїх батьків, протистоїть різним нечестивим вчинкам (крадіжкам, здирництву, брехливості, підступності, брутальності, потуранню всьому ганебному). Шляхетність вимагає презирливого ставлення до марнослів'я, улесливості та невідвертості. "Шляхетному мужу" ("цзюнь-цзи") Конфуцій протиставляє "маленькулюдину" ("сяожень") - нестриману, зарозумілу, боягузливу, пихату, підступну й улесливу.

Канони конфуціанської моралі, розуміння доброчесності викладено в трактаті "Лі цзи". Доброчесна людина має завжди бути поміркованою, поважати інших людей, особливо старших, пристойно поводитися. У словах та вчинках вона повинна керуватися нормами "Лі цзи". Головна заповідь міжлюдських взаємин згідно з "Лі" (китайською мовою означає норму, закон, церемоніал) полягає у зневазі до себе і повазі до інших. Жодна людина не повинна дозволяти собі непристойної поведінки, зухвалих поз і неохайного вигляду, оскільки цим вона демонструє свою зневагу до людей. Навіть заможні люди мають виявляти вихованість, чемність та повагу до інших. За столом пристойна і вихована людина повинна поводитися чемно, виховано, стримано: споживати страви неспішно, не ковтати великих і не хапати найкращих шматків їжі, не гризти кісток тощо.

Культура міжособистісних стосунків у китайській родині вибудовувалася на засадах субординації, покірності дітей батькам (закон "сяо"), дружини чоловікові тощо. Чемний син і його дружина повинні прокинутися на світанку, причепуритися і відразу піти до батьків, спитати про їхнє самопочуття, потреби, а потім допомогти їм підвестися, вмитись і піднести їм сніданок. Перед тим як лягти спати, чемний син зігріє постіль для своїх батьків, а коли вони хворітимуть, не буде розважатися або вживати м'ясо. Будь-яке прохання, бажання батьків має неодмінно виконуватися. Навіть до батьківських речей молодші члени родини повинні ставитися з особливою пошаною і пієтетом. Шанобливе ставлення сина до батьків полягало також у своєчасному придбанні для них, ще за їх життя, домовини.

У присутності старших молодший має мовчати. Якщо до нього звертаються, він одразу повинен підвестися, підійти й уважно вислухати. Норми "Лі цзи" вимагали від дітей беззаперечної слухняності. Якщо дітям не подобається їжа або одяг, вони не повинні висловлювати своє невдоволення. Син має брати собі за дружину ту дівчину, яка подобається батькам, і поважати її. Якщо батьки не схвалюють дружини, слухняний син повинен неодмінно з нею розлучитися.

За статусом жінка у китайській сім'ї завжди була підлеглою. Одружена жінка мала у всьому коритися чоловікові, бути особливо чемною з його родичами. Вона не має права одружуватися вдруге, оскільки цілком належить родині чоловіка. У разі смерті дружини чоловік не повинен бути у жалобі до того, поки її не представлять у храмі його предкам відповідно до релігійного церемоніалу. Адже згідно з "Лі цзи" мета шлюбу полягає не у з'єднанні чоловіка і жінки, а в продовженні роду. Лише з народженням сина китайська жінка могла почуватися впевнено.

Загалом міжособистісні стосунки у давньому Китаї ґрунтувалися винятково на правах і обов'язках, без урахування емоційної прихильності батьків до дітей і дітей до батьків, чоловіка до дружини в усіх ситуаціях. Тут панував культ пошани до старших і чемності у стосунках з ними. Закон "Лі" поширювався переважно на представників вищих суспільних верств населення. І чим вище було соціальне становище китайця, тим суворіше він повинен був дотримуватися його норм.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші