Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Менеджмент підприємства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості функціонування підприємства (фірми) в умовах ринку

Рушійний механізм ринкової економіки

В ринковій економіці рішення про те, що виробляти, скільки та по якій ціні приймає сам виробник згідно з вимогами ринкового попиту та пропозиції. В неринковій економіці таке рішення приймає бюрократичний орган державного управління. При цьому послідовність процедури включає в себе техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) утворення підприємства, проектування з визначенням бюджетної (кошторисної) вартості і термінів будівництва з наступним рішенням про надання підприємству необхідних централізовано розподілених засобів (виробничих благ). Таким чином, в неринковій економіці виробник має в своєму розпорядженні необхідні йому виробничі блага в готовому вигляді з самого початку. В ринковій же економіці, підприємцю необхідно ці виробничі блага (грошові ресурси) одержати за відповідну платню. Іншими словами, в ринковій економіці грошові засоби стають товаром і привласнюють при цьому ціну, що має назву процент на капітал. Розмір проценту або ціна грошей, що стали капіталом, визначається законом відповідності попиту та пропозиції: багато грошей - вони "дешеві" (тобто процент невисокий), мало грошей — вони дорогі (процент високий).

Якби підприємець мав у своєму розпорядженні з самого початку потрібні йому виробничі блага, то і в умовах ринкового господарства виробництво здійснювалось би без усякого проценту. В неринковому господарстві, процента, як самостійного явища вартості, не існує (45).

При цьому під ставкою проценту розуміють вартість грошей з урахуванням доходу майбутнього періоду часу. Скажімо, якщо у вас є 1 грн і ви поклали її в банк, то ви одержуєте процент. Якщо ставку процента визначити через „е” то цінність 1 грн. через один рік складе (1 + е), через два роки - (1 + е)2, через "n" років - (1 + е)n. Якщо ви хочете мати у банку 1 грн. через один рік, то повинні покласти у банк сьогодні (1 + е)-1 грн. Якщо ви хочете мати 1 грн. через два роки, то повинні сьогодні покласти в банк (1 + e)-2. Тобто 1 грн. сьогодні коштує більше, ніж 1 грн. завтра.

Яку ставку процента повинна використовувати фірма? Компанія, подібно приватній особі, має свої міркування: тримати свої гроші в банку і одержувати процент або брати гроші в борг і сплачувати цей процент. Якщо компанія відчуває нестачу грошей, вона повинна використовувати більш високу ставку процента, і навпаки. Більшість компаній також підвищують ставку процента, щоб застрахуватися від ризику, пов'язаного з використанням грошей для ненадійних інвестицій, через податки та з інших причин.

Величина процента дорівнює підприємницькому прибутку "останнього" підприємця, тобто останнього з тих, хто може одержати кредит при заданих ціні і пропозиції. Це той підприємець, який очікує в разі успіху одержати прибуток, який повинен бути достатнім лише на виплату процента.

"Процент - це дивний насос, що відкачує блага із підприємницького прибутку та формуючий з них потік грошових засобів. Процент є наслідком своєрідного устрою приватногосподарської організації. Це мов би "опилки", які виникають від тертя планів підприємця по шкарубкій поверхні діючих відношень власності... Процент на капітал - це елемент ціни купівельної сили, що дозволяє встановлювати свою владу (панування) над виробничими благами" (45).

Як стверджує німецький економіст И. Шумпетер (45), не завжди підприємницький прибуток народжує процент. Це відбувається лише там, де засоби виробництва, необхідні для реалізації планів підприємця, знаходяться у власності інших господарських суб'єктів, які не приймають участі у планах першого. Таким чином, в основі ефективного функціонування підприємницької фірми (підприємства) в умовах ринкової економіки лежить конкуренція, яка виключає монопольні структури. Антимонопольне (анти-трестівське) законодавство в найбільшій мірі розвинуто в США. Найбільш відомі закони - Шермана (1890 р.), Клейтона (1914 р.), Келлера-Кефовера (1950 p.). Вони роблять незаконними об'єднання або змови. З метою обмежити конкуренцію забороняється також реклама, що вводить в оману споживачів. На початку нинішнього століття три гігантські монополії "Стандарт ойл", "Американ Табекоу" та "Дюпон" підпали під дію антитрестовського законодавства і були розпущені. Останній випадок - розукрупнення на 22 дочірніх компанії в 1982-1983 pp. найбільшої в США по вартості акцій компанії "Американ телефон енд телеграф" (АТТ).

За порушення антимонопольних законів в США передбачена цивільна та карна відповідальність; штраф до 100 тис. дол. з посадової особи та тюремне ув'язнення до трьох років, штраф до 1 млн дол. з корпорації. Крім того, суд може зобов'язати відповідача виплатити позивачам нанесені ними збитки в потрійному розмірі. Антимонопольна політика держави в Україні та інших країнах СНД поки що тільки формується.

Капітал ніколи не буває вільним. Звідси витікає, що ринок можливий тільки в тому разі, коли гроші є дефіцитним товаром.

Перехід до ринкової економіки викликає кардинальні зміни орієнтирів в діяльності підприємств. У підприємства повинні бути тільки економічні цілі - підвищення ефективності виробництва, максимізація прибутку в довгостроковій перспективі, завоювання нових ринків. Суттєво підвищується відповідальність за стан справ і повноваження підрозділів підприємства.

Відмова від централізованого плану різко підвищує роль внутрішньовиробничого планування, розробки стратегії та тактики поведінки підприємства на ринку. Все це потребує зусиль всіх економічних служб, підрозділів по збуту та маркетингу, прогнозування і розробки стратегії розвитку, підвищення рівня внутрішньої організації виробництва і, разом з тим, нової якості кадрів керівників, швидкої реорганізації системи економічної освіти для наближення її до практичних потреб.

Майбутнє багатство (благополуччя) колективу підприємства прямо пов'язане з майбутнім рухом готівки до проекту, прийнятого до виконання. Людина заощаджує тільки тому, що існує для цього мотив. Стимулом є те, що майбутнє споживання стає більш привабливим (більш цінним), ніж сьогоднішнє споживання. Недоліком всіх наших економічних реформ та експериментів була їх нездатність забезпечити такий стимул. Нагородою для сьогоднішнього зберігання і, таким чином, перенесення споживання на майбутнє, забезпечується ринком капіталу і, головним чином, ставкою (нормою) процента.

Схема функціонування підприємницької фірми в умовах ринкової економіки зображена на рис. 1.12. Підприємницька фірма є об'єктом, який вступає в економічні зв'язки з метою здійснення функцій фінансування, інвестування, виробництва та реалізації продукції. Фірма повинна придбати фонди основою капіталу в інвесторів чи кредиторів (власників капіталу), здійснити інвестиції, одержати від них прибуток і з нього періодично сплачувати відповідний процент (на каштан). Одержані фірмою грошові засоби можуть бути двох типів: позичені або акціонерні. Акціонери купують акції в надії одержати прибуток на вкладені кошти. Цей прибуток на акціонерний капітал носить назву дивідендів.

Схема функціонування підприємницької фірми

Рисунок 1.12. Схема функціонування підприємницької фірми

Кредитори (банки) надають фірмі гроші у вигляді позики, без придбання права власності на майно фірми. Фірма зобов'язана повернути кредиторам прибуток на наданий ними капітал у вигляді процента. Сама фірма не є власником капіталу. Вона тільки використовує капітал, наданий акціонерами та кредиторами (банками). Тому менеджери фірм є тільки уповноваженими їх власників - акціонерів та кредиторів (банків). Рішення, що стосуються інвестицій, по різних проектах повинні прийматися не тільки з точки зору фірми, але також з точки зору одержання максимального прибутку, інвесторами. Великі організації намагаються наймати професійних менеджерів, які володіють тільки незначною часткою акцій фірми. При цьому функції управління відокремлені від вкладників капіталу (власників фірми).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші