Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Релігієзнавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Шаманізм

Шаманізм (мовою сибірських народів "саман" - несамовитий) - особливий комплекс обрядів та ритуалів, пов' язаних з віруваннями у надприродні здібності і можливості служителів культу - шаманів.

Шаман - це знахар, жрець і душе водій. Він лікує хвороби, керує суспільними жертвоприношеннями та проводжає душі мертвих в інший світ. Все це можливо завдяки тому, що він володіє техніками екстазу, тобто здатний залишати своє тіло за власною волею.

Шаманізм був заснований на уявленнях давніх людей про існування зв' язку між шаманом і духами, що допомагає битися з ворожими людині силами. Тобто першим духом-заступником був його родовий або сімейний тотем. У багатьох народів душу шамана уособлювала тварина, з якою вона була злита в єдине ціле. Потім образ "матері-тварини" набув вигляду духа-предка самого шамана, а згодом перетворився в духа-помічника шамана, людиноподібного.

Шаманські обов' язки однаково виконувалися чоловіками й жінками, інколи зустрічалося і таке явище, як травестизм, коли чоловіки-шамани одягалися в жіночий одяг і поводилися як жінки, бо на це була воля духів.

Давні люди вважали, що тільки духи встановлюють зв' язок із майбутнім шаманом. Свідченням цього була так звана "шаманська хвороба", яка вражала людину у дитячому або юнацькому віці. Симптоми її були різними, але завжди хвора людина виглядала божевільною. Перебіг шаманської хвороби повністю збігався з циклом ініціації: страждання, смерть і воскресіння. Коли хвороба проходила, людина перетворювалася в "обранця духів", що переважає своїми здібностями всіх смертних.

У деяких сибірських народів посвячення шамана є публічною подією. Так, у бурятів неофіт (тобто посвячений) лізе на березу - символ світового древа, що знаменує сходження на небо. Сходження на небо - одна із специфічних рис сибірського й центрально-азіатського шаманізму. У разі принесення в жертву коня алтайський шаман сходить на небо для того, щоб піднести небесному богу його душу. Сходження здійснюється так: шаман лізе по стовбуру берези, який позначений дев'ятьма зарубками, кожна з яких символізує особливе небо.

Шаманський культ не можна уявити без особливого "шаманського реквізиту" (фартух, головний убір, барабан або бубен). Він щедро розмальовувався стилізованими зображеннями духів-заступників і духів-помічників, космічними символами, прикрашався численними підвісками, що також уособлювали духів. У релігійному відношенні сам факт переодягання шамана в особливий одяг був дуже значущим, бо символізував переборення шаманом мирського простору та свідчив про його готовність увійти в контакт зі світом духів.

Звичний ритуал шамана - це так зване камлання (несамовитість) - танець зі співом, ударами в барабан або бубон, цокотінням залізних підвісок тощо. Камлання розглядається як спосіб спілкування з духами, що досягається двома шляхами: або духи вселяються в тіло шамана (чи в його бубон), або душа його вирушає у царство духів.

Шаманський Всесвіт складається з трьох частин: Верхнього Світу (Неба), Середнього Світу (Землі), де живуть люди, та Нижнього Світу (Підземелля). Всі три частини з' єднує воєдино Світова Вісь, яка символізувалася Світовим деревом, горою і стовпами.

У Верхньому або Нижньому Світі шаман зустрічався з духами, домовлявся з ними про допомогу в різних справах, розпитував про те, чого не міг знати ніхто (наприклад, про життя людини, що зникла). Тобто дії шамана під час камлання були розповіддю про його неймовірну подорож. Але сенс камлання - у гіпнозі оточуючих та самогіпнозі, завдяки якому шаман не тільки змушує глядачів вірити в свої надприродні здібності, а й вірить у них сам і під час камлання переживає галюцинації. На думку дослідників це нагадує істеричний напад.

Майже всі шамани поєднували культову діяльність з пророцтвами, консультуванням з різних питань, магічною практикою, але головне - лікуванням. Оскільки хвороба уявлялася як втрата душі, шаман повинен в першу чергу з' ясувати, чи далеко пішла душа хворого від поселення, чи була вона викрадена демонами та заслана в світ інший. У першому випадку лікування не дуже складне: шаман полонить душу та повертає її в тіло хворого. У другому він повинен спуститися в Нижній Світ, що є складною і небезпечною подорожжю. Не менш захоплюючою є мандрівка в інший світ шамана, який проводжає душу померлого в його нове житло. Він розповідає присутнім про всі пригоди, що сталися на шляху. До процедури лікування входило виконання релігійних дійств: заклинання, пісні, танці, звертання до духів за допомогою розмови з духом. Якщо після релігійного лікування організм переборював хворобу, слава приписувалася шаману, а якщо помирав - винним оголошувався злий дух, який украв душу хворого.

З розвитком цивілізації архаїчні форми релігії не зникли, а стали складовою більш розвинутих релігій або народної культури. Як свідчить релігійна статистика, на рубежі ХХ-ХХІ ст. різні форми первісних релігій сповідувало не менше 100 млн людей: 80% припадає на Африку, 18% - на Азію та Латинську Америку, 2% - на Австралію та Океанію.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші