Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Екологія довкілля. Охорона природи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Біосфера

Поняття про біосферу

Біосфера - область існування живих організмів на Землі. До поняття "біосфера" (від грецького bios - життя і sphairo - сфера, куля) близько підійшов видатний французький біолог Жан-Батіст Ламарк (1802). Але сам термін "біосфера" вперше застосував австрійський геолог Е.Зюсс (1875). Він виділив біосферу як окрему оболонку Землі, охоплену життям, яка включає частини атмосфери, гідросфери й літосфери.

Межі біосфери співпадають з межами поширення живих організмів. Верхня межа біосфери сягає 85 км над поверхнею Землі. На таких висотах у стратосфері під час запусків геофізичних ракет у пробах повітря виявлені спори мікроорганізмів. Нижня межа біосфери сягає глибин літосфери, де температура становить 100°С. У геологічно молодих складчастих областях це приблизно 1,5 - 2 км, а в кристалічних щитах - 7 - 8 км.

Сукупність усіх живих організмів, які населяють біосферу, називають біостромою.

Будучи найбільшою цілісною глобальною екосистемою, біосфера має низку характерних рис, які виділяють її серед інших біотичних систем. Це унікальність (незамінність і неповторність); практично безмежна тривалість існування; наявність величезних запасів генетичної інформації і вільної енергії; наявність досконалих механізмів самозахисту від руйнівного впливу космічних і планетарних факторів; величезне різноманіття підпорядкованих їй біологічних систем - організмів, видів, екосистем (Голубець, 2000).

Біосфера - це середовище нашого життя, це саме та "природа", яку ми маємо на увазі в розмовній мові. Людина з проявами усіх своїх життєвих функцій нерозривно пов'язана з цією "природою".

Біосфера як оболонка планети неперервна, жодна з її складових частин не може бути відділена від неї без знищення цілого.

Структурна організація тіл у біосфері (крім рідкої, твердої й газоподібної фаз) цілком особлива - біологічна, в якій суміщаються неживі та живі біологічні структури. Життя в біосфері виконує найважливішу функцію організації навколишньої речовини, роблячи її активною.

Роль В.І.Вернадського у вченні про біосферу

Володимир Іванович Вернадський (1863 - 1945) - великий український натураліст і філософ, який багато зробив для відродження України, її культури і науки. Він був першим президентом

Всеукраїнської Академії Наук, організатором Національної книгозбірні України. В.І.Вернадський був у числі перших, хто сприймав Землю як єдиний живий організм, в якому, на перший погляд, зовсім різні процеси у трьох зовнішніх сферах Землі - літосфері, гідросфері і атмосфері - тісно пов'язані між собою.

В.І.Вернадський один з перших усвідомив величезний перетворюючий вплив живих організмів на всі три зовнішні оболонки Землі в планетарному масштабі, тісну взаємодію і взаємозалежність усіх форм життя. Це дало йому поштовх до створення всеохоплюючої теорії біосфери, тобто тієї частини зовнішніх оболонок нашої планети, яка безпосередньо пов'язана з існуванням життя на Землі. В.І.Вернадський (1934) дав таке визначення біосфери: "біосфера являє собою оболонку життя - область існування живої речовини".

Вернадський особливо виділив перетворюючий вплив на Землю однієї з форм життя - людини через її розумну діяльність і передбачив швидке зростання глибини і масштабів цього впливу. Природні об'єкти, які вже зазнали впливу людської діяльності, він відносив до "ноосфери" - тобто до "сфери розуму", і передбачав, що ноосфера буде швидко розширюватися, охоплюючи все більшу частину Землі - від глибоких її надр до найвищих шарів атмосфери.

У золотий фонд світової науки увійшла робота В.І.Вернадського "Декілька слів про ноосферу", яка з'явилася в 1944 році. Тут у концентрованому вигляді викладене його бачення еволюційно-історичного процесу, перспектив майбуття людства як космічного феномена. Головна ідея роботи: під впливом розвитку науки й пізнання ноосфера має стати цариною розуму, де панують закони мудрості й гармонії. Вернадський писав: "людство, взяте в цілому, стає могутньою геологічною силою. І перед ним, перед його думкою та працею, постає питання про перебудову біосфери в інтересах вільно мислячого людства як єдиного цілого". Він вважав, що ноосфера - це такий стан біосфери, в якому проявляється розум і спрямована ним праця людини як нова, небувала на планеті геологічна сила.

Проте, життя на Землі безпосередньо залежить від низки космічних факторів, найголовнішим (але далеко не єдиним) з яких завжди вважалося випромінювання Сонця. Усвідомлення перетворюючого впливу життя на одне з космічних тіл - планету Земля і безпосереднього зв'язку життя з космічними факторами дозволили В.І.Вернадському висловити свою всесвітньовідому тезу: життя на Землі - явище космічне. На його думку, зародки життя заносяться з Космосу на всі планети, які виникають у Всесвіті, а далі за сприятливих умов різні форми життя можуть еволюціонувати, урізноманітнюватись і вдосконалюватись - залежно від конкретних умов даної планети, посилаючи в свою чергу зародки життя у космос на всі інші планети Всесвіту. Вернадський не поділяв гіпотез про "спонтанне" зародження життя на Землі з неживої речовини.

Зародки теорії біосфери і усвідомлення взаємозв'язку багатьох процесів у зовнішніх оболонках Землі були вже в роботах попередників. Але таку цілісну й завершену систему уявлень про "космізм життя" В.І.Вернадський сформулював у своїх творах уперше в історії людства.

Слід, проте, зазначити, що ноосфера Вернадського не зовсім відповідає сучасним уявленням про гармонійне співіснування людини і біосфери. Будучи представником своєї епохи, В.І.Вернадський уявляв собі ноосферу як "технократичний рай", у якому всі природні регуляторні функції біосфери мав би перебрати на себе "всесвітній розум". Тепер, на зламі тисячоліть, стало зрозумілим, що людство повинне пристосуватися до біосфери, "вписатися" в неї, а не намагатися її перебудувати.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші