Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Етика та Естетика arrow Естетика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Естетика Й. Фіхте

У філософській спадщині Погана Готліба Фіхте (1762—1814) є дві праці, присвячені естетичній проблематиці — "Дух і буква філософії" (1794) та "Система вчення про моральність за принципами науко-вчення" (1798). Перша — полемічний трактат, спрямований проти праці Ф. Шіллера "Листи про естетичне виховання". Однак для естетичної теорії значно важливішою була загальна філософська концепція Й. Фіхте, викладена у другій праці.

Розглядаючи ідеї "Критики чистого розуму" І. Канта, він обґрунтовує ідею творчої сутності пізнавального процесу. В мисленні ми надаємо існування речам поза нами, тому, коли мислимо, то тим самим створюємо власний світ. Це творення — не результат нашої сваволі, оскільки ми усвідомлюємо, що уявлення, котрі існують у нашій свідомості, не є нашим витвором. Отже, наявна у нас незбагненна спонука до мислення примушує передбачати та покладати існування відмінного від людини" — від нашого Я — зовнішнього світу, тобто "не Я". Зовнішній світ, що постає предметом нашого мислення, ми сприймаємо як наш власний стан, суттєву якість нас самих, а не як дещо зовнішнє, що існує поза нами. Зовнішній світ у його якостях виражає лише внутрішню будову нашої мисленнєвої здатності.

Теорія активної формуючої ролі свідомості суб'єкта глибоко вплинула на світогляд романтиків. В естетиці самого Й. Фіхте його ідея "наперед визначеності" пізнавальної здатності слугує засобом розмежування людських здатностей, що зумовлюють відмінності між мистецтвом, наукою та мораллю. Наука розвиває у людини розсудкове мислення; мораль удосконалює людське серце. Мистецтво ж забезпечує поєднання названих начал, а відтак допомагає розвитку цілісної особистості. Завдяки мистецтву людина буденної свідомості підноситься до усвідомлення світу не лише як певної даності, а також як до наслідку формування його згідно з ідеєю досконалості. Тобто, мистецтво навчає людину бачити світ продуктом духу, підносячи її тим самим до філософського розуміння дійсності. У такий спосіб мистецтво впливає на формування розсудку. Щодо моральності, то мистецтво допомагає усвідомити людину справжнім носієм краси. Нагадаємо, що ця ідея всебічно обґрунтована в естетиці І. Канта. Ідея зв'язку чуттєвості та розсудковості, моральної та пізнавальної здатності розглядається в естетиці Й. Фіхте також згідно з естетичними ідеями, висунутими Ф. Шіллером у праці "Про естетичне виховання", хоча і в полеміці з ними.

Відповідно до ідеї І. Канта про незацікавлений характер естетичного споглядання, Й. Фіхте пов'язує цінність естетичного споглядання форми предмета з естетичною насолодою. Естетичне споглядання сприяє моральному вдосконаленню та розвитку мислення, оскільки воно є висхідною ланкою гармонізації духовних структур.

Аналіз мистецтва та світу творчої особистості в естетиці Й. Фіхте спрямований на виявлення духу художнього твору, що розглядається як внутрішній настрій художника — уособлення його "свобідної духовної творчості". Подібно до Ф. Шіллера, Й. Фіхте розглядає мистецтво як джерело формування "цілісної людини", адже "воно звертається не до розуму і не до серця, а до всієї душі в єдності її здібностей". Відтак мистецтво "робить трансцендентальний погляд звичним" [8, с. 148].

Художню творчість Й. Фіхте вважає не продуктом розсудковості, а породженням природи: "Абсолютно правильне те, що художником народжується". Справді, геніальні твори мистецтва — це породження свободи духу генія, що не потрапляє під вплив свого часу, не гониться за славою, а прагне втілити ідеал, який живить його душу та надихає на творчість.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси