Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Історія arrow Історія України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

СПАДЩИНА І. МАЗЕПИ

Після Полтавської битви Швеція почала втрачати свою силу і велич. В цей же час розірвана громадянською війною навпіл Річ Посполита втратила своє значення і тепер стає лише предметом торгу поміж могутніми сусідами. На руїнах обох цих держав виростає Прусія, нове королівство, яке бере на себе роль збирача германських земель. Росія буквально ввалюється в Європу і з того часу вимагає для себе місця в сім'ї європейських народів, які відразу починають відчувати на собі тиск неєвропейських впливів.

Починається перша велика українська еміграція, а в Україні зникає її так старанно плекана за гетьмана Мазепи, хоч і дорого оплачувана, суверенність.

До Хмельниччини одна частина українського суспільства вважала, що у Речі Посполітої треба силою добитись поважного становища, довести, що "же през шаблю маєм права", друга половина панства і козацтва хотіла легальним шляхом забезпечити своє шляхетство. Від Переяславської ради почався поділ на дві орієнтації — польську і московську, який є, може, одним з найтяжчих наслідків невдалої комбінації Хмельницького. Правда, іншого виходу в тій ситуації, в якій опинився в свій час Хмельницький, просто не було.

Мазепа, як своїм гетьмануванням, так особливо своїм союзом зі шведами і війною проти Петра, на сто з лишнім років, до Шевченка і Петлюри зробив ідейне москвофільство чимось таким, чого українці потім і до сьогодні інстинктивно соромляться.

М. Грушевський слушно зазначає, що "всі гетьмани буди "изменниками" в становищі московської політики; українська політика була "одним неустанним "воровством и изменою" з становища московського централізму, з яким боролася весь час". Антимазспинська пропаганда, яку вели власті за Петра, та й потім, за радянських часів, не могла не визнати, наприклад, в маніфесті царя, що Мазепа "умовився зі Швецією і Польщею, що Україна, обох частин, і всі козацькі війська мають бути сполучені в одну незалежну державу, а він — її князем". Дійсно, І.Мазепа прагнув саме цього — створити суверенну українську державу.

ПРИЧИНИ ПОРАЗКИ ГЕТЬМАНА І. МАЗЕПИ

Ставши гетьманом України, І.Мазепа намагався зміцнити її шляхом згуртування молодої української політичної еліти, яку на той час являли собою козацтво і шляхта. Скориставшись зі сприятливої міжнародної обстановки, гетьман почав збройну боротьбу проти царської Росії, політика якої за Петра І мала на меті ліквідацію української державності. Цар заради спасіння цілісності своєї держави загравав з українцями і цим тримав їх в покорі. Карл XII став би дуже небезпечним Петру І, якби зміг вдало скористатись союзом з гетьманом. В той час від України залежала доля всієї Північної війни. Тому-то Петро 1 в своїх маніфестах давав обіцянки свято дотримуватись тих віковічних прав, з якими малоросійський край вступив під владу московських царів. Коли ж війська гетьмана і короля були розгромлені в Полтавській битві, Петро І у відповідь на "просительні пункти" 1.Скоропадського висловився, що малороси повинні бути вдячними за велике благодіяння, виявлене їм захистом проти шведів. Поразка 1.Мазепи зумовлена ще декількома причинами: відсутністю підтримки його політики широкими народними масами; незавершеністю процесу формування молодої політичної еліти України; військовою поразкою союзника Мазепи — короля Швеції Карла XII.

Трагедією українського суспільства стало те, що дві такі яскраві політичні постаті, які стояли на державницькій платформі — І. Мазепа і Петрик Іваненко виступили не в союзі, а в протиборстві. Це протиборство символізувало собою непримиримі суперечності, що роздирали тоді Україну, перетворювали її в руїну.

З погляду Петра І, "...гетман свою конечную неверность явил..,. ...изменил и переехал к неприятелю нашему, королю шведскому". А з погляду історії, національно-визвольна боротьба І. Мазепи, незважаючи на поразку, забезпечила більш як на півстоліття існування української державності, посилила потяг до свободи.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші