Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Соціологія праці
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВАХ

Соціологічні дослідження як джерело інформації про соціально-трудові процеси

Наявність повної, об'єктивної, оперативної інформації про соціально-трудові процеси, їхню спрямованість і динаміку стосовно різних професійно-кваліфікаційних та інших соціальних груп працівників є необхідною умовою ефективної організації соціального управління в трудових колективах. Така соціальна інформація міститься й накопичується на підприємстві в різної форми джерелах. Це документи адміністрації, матеріали виробничих зборів та інші формалізовані джерела, а також "жива пам'ять" керівників, управлінців, працівників різних структур колективу у вигляді суспільної, групової та індивідуальної свідомості.

Становлячи значну цінність для управлінців, ця соціальна інформація має ряд особливостей, що утруднюють її використання для соціального управління. Насамперед вона обмежена тільки деякими з усієї сукупності соціально-трудових процесів. Зокрема, неохопленими залишаються суб'єктивні оцінки, міркування працівників, показники їхнього ставлення до праці тощо.

Крім того, подібна інформація навряд чи може вважатися репрезентативною, тобто такою, що відображає загальну, усереднену думку всіх працівників колективу. Й далеко не завжди ця інформація (навіть зафіксована в офіційних документах) є об'єктивною, достовірною, тобто такою, що адекватно відображає трудові ситуації.

Практика свідчить про можливість як навмисного, так і ненавмисного перекручування інформації.

Очевидно, що соціальна інформація, яка традиційно накопичується в трудових колективах, має бути доповнена такою, котра за змістом, формою, критеріями вірогідності та об'єктивності могла б служити науково-інформаційною базою для соціального управління. Мова йде про соціологічну інформацію, яку отримують за допомогою соціологічних досліджень.

З огляду на те, що вивчення курсу "Соціологія" передбачає досить повне освоєння методології, методів і технології проведення соціологічних досліджень різних рівнів і видів, ми основну увагу зосередимо на особливостях соціологічних досліджень, проведених у виробничих колективах.

Соціологія праці активно використовує як управлінську інформацію результати соціологічних досліджень двох рівнів:

  • • теоретичні, коли метою є дослідження якихось загальних закономірностей у сфері праці (наприклад закономірності виробничої адаптації чи трудової мотивації);
  • • емпіричні, прикладні конкретно-соціологічні дослідження, метою яких є встановлення та узагальнення соціальних фактів у трудовій сфері, виявлення тенденцій і динаміки тих чи інших явиш або соціально-трудових процесів.

У практиці соціального управління трудовими колективами застосовують емпіричні дослідження, які виконують при цьому дві основні функції:

  • • дослідницька, або евристична, що полягає в одержанні в результаті вивчення соціальних процесів у трудових колективах нових знань про їхній стан і тенденції (отримана інформація в обробленому вигляді надходить до керівника);
  • • прикладна, прогностична, яка реалізується шляхом розробки і пропозиції керівництву підприємства рекомендацій щодо вирішення чи профілактики соціальних проблем.

Для здійснення ефективного управління менеджеру необхідно вміти грамотно використовувати обидві функції конкретних соціологічних досліджень, тобто бути компетентним у соціології праці.

Уявлення про змістову сторону соціологічних досліджень у сфері праці можна скласти на основі структури напрямів їх організації в трудових колективах. Найважливішими серед цих напрямів визнають:

  • • забезпечення демократизації життєдіяльності трудового колективу (через вивчення громадської думки, дослідження функціонування формальних і неформальних трудових організацій і груп);
  • • дослідження соціально-економічних механізмів зміни ставлення до форм власності на засоби прані;
  • • аналіз проблем зайнятості і соціальної захищеності працівників з урахуванням переходу до ринкової економіки;
  • • вивчення й вирішення проблем соціальної і професійної орієнтації та адаптації працівників у нових виробничих умовах;
  • • дослідження тенденцій змін у ставленні до прані, вивчення інтересів, ціннісних орієнтацій, мотивації трудової діяльності різних груп працівників;
  • • вивчення дійовості застосовуваних методів, форм матеріального і морального стимулювання працівників;
  • • аналіз ефективності форм і методів соціального контролю за трудовою поведінкою працівників;
  • • пошук шляхів підвищення ефективності дисциплінарної політики в трудових колективах на основі досліджень причин і складу порушень трудової дисципліни;
  • • вивчення соціально-психологічного мікроклімату в трудових колективах з метою вироблення методів щодо створення сприятливих морально-психологічних умов для ефективної праці та самореалізації працівників;
  • • моніторинг соціальної напруженості в трудових колективах з метою запобігання досягненню її критичних рівнів.

Ці та інші напрями соціологічних досліджень у період переходу до ринку, а значить, і до маркетингової діяльності доповнюються новим для вітчизняної соціології напрямом маркетингових досліджень.

Під маркетинговими дослідженнями розуміють систематичне визначення сукупності даних, необхідних у зв'язку з маркетинговою ситуацією фірми, а також їх збір, аналіз і звіт про результати.

Маркетингові дослідження розглядаються в соціології як найважливіший засіб "розвідки" ринку, який полягає в систематичному збиранні, відображенні та аналізі інформації, пов'язаної з маркетингом, а саме із просуванням на ринку певних товарів і послуг. *142Вони тісно пов'язані і з соціологією праці як спеціальною соціологічною теорією, і, головним чином, із соціологічними емпіричними дослідженнями. їхній зв'язок із соціологією праці виявляється в тому, що, аналізуючи потреби й запити споживача стосовно різноманітних товарів і послуг, можливості реалізації цих запитів, маркетингові дослідження дають змогу одержувати найважливішу інформацію про специфіку реалізації соціальної політики, принципи соціальної справедливості, необхідність надання тих чи інших соціальних гарантій (на жаль, поки що в цьому плані відповідна інформація в нашій країні мало використовується).

*142: {Див.: Полторак В. А. Социология труда: Справочник. Днепропетровск, 1997. С. 38 - 41.}

Зв'язок маркетингових досліджень з іншими видами соціологічних досліджень заснований на тому, що ті напрями маркетингових досліджень, які стосуються вивчення споживчого попиту, поведінки споживачів, практично цілком (у методичному й організаційному плані) збігаються з методологією і методикою соціологічних досліджень. Це виявляється насамперед у самій схемі організації маркетингових досліджень, що містить такі етапи:

  • • визначення проблеми (тобто практично розробка програми дослідження);
  • • аналіз вторинної інформації (тобто тієї, що була зібрана раніше й використовується у процесі організації нового дослідження);
  • • збір первинної інформації (проведення опитувань та інших емпіричних процедур);
  • • аналіз даних (математична і статистична обробка зібраної інформації);
  • • використання замовником результатів досліджень.

Крім того, у процесі маркетингових досліджень споживачів використовуються практично всі соціологічні методи збору первинної інформації, а саме:

  • • кабінетні дослідження, пов'язані з аналізом (традиційним чи формалізованим) документальних джерел;
  • • різноманітні опитування (поштові, пресові, телефонні);
  • • панелі (торгові, споживчі, омнібуси), тобто опитування, проведені на основі спеціальних вибірок, що представляють угруповання респондентів (товарів), за якими здійснюється постійне спостереження;
  • • тестові методики;
  • • різні види спостереження;
  • • експертні опитування.

Згідно з даними Ф. Котлера, є десять найтиповіших напрямів маркетингових досліджень*143:

*143: {Див.: Котлер Ф. Основы маркетинга. М., 1992. С. 118-119. }

  • • вивчення характеристик ринку;
  • • виміри потенційних можливостей ринку;
  • • аналіз розподілу часток ринку між фірмами;
  • • аналіз збуту;
  • • вивчення тенденцій ділової активності;
  • • вивчення товарів конкурентів;
  • • короткострокове прогнозування;
  • • вивчення реакції на новий товар і його потенціал;
  • • довгострокове прогнозування;
  • • вивчення політики цін.

Звичайно, не всі з зазначених напрямів можна вважати суто соціологічними, хоча в багатьох із них соціологічні методи явно превалюють. Такими є, наприклад, дослідження споживчих мотивацій, яке проводять до 48 % з опитуваних 788 фірм, вивчення ефективності рекламних оголошень — до 58 % фірм, вивчення реакції на новий товар і його потенціал цікавить близько 84 % обстежених фірм.

Основними предметами маркетингових досліджень у соціології виступають:

  • • дослідження середовища маркетингу (чинників макросередовища, а також постачальників, конкурентів, громадськості, клієнтів);
  • • вивчення споживачів (зокрема оцінка реального складу споживачів того чи іншого товару, реального споживчого попиту на нього, вивчення мотивації споживачів);
  • • вивчення товарів (сприйняття їхніх споживчих властивостей покупцями, перевірка реалізації задуму товарів, їх позиціонування);
  • • вивчення ринку (тобто пошук, визначення реальних об'єктів збуту, сегментація ринку та ін.);
  • • дослідження ефективності реклами;
  • • дослідження фірми, її персоналу.

Завершуючи загальну характеристику змістової сторони соціологічної інформації, зауважимо, що її особливості полягають не тільки в специфічних напрямах дослідження. Річ у тому, що в конкретно-соціологічних дослідженнях, проведених у трудових колективах, аналіз соціальної дійсності, його узагальнення й висновки базуються на фактичному матеріалі, отриманому самим дослідженням. Отже, ефективність дослідження, надійність результатів багато в чому залежать від якості використаних статистичних даних, правильності вибору методики обліку, специфіки методів та організації досліджень у трудових колективах.


 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші