Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Казначейська система
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ ЯК ОРГАН ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ ДЕРЖАВИ

Управління фінансовими ресурсами в системі казначейства

Відповідно до концептуальних засад програми економічних реформ України одним із ключових завдань Уряду є створення системи управління державними фінансами, спрямованої на забезпечення сталого економічного зростання й гарантованого виконання державою своїх соціальних зобов'язань. В умовах глобалізації економіки наявність ефективної системи управління державними фінансами має фундаментальне значення для забезпечення стабільності національної бюджетної системи, а також загальної фінансової безпеки та стійкого економічного зростання кожної країни. Принципи і механізми, що лежать в її основі, є, з одного боку, фактором соціально-економічного розвитку країни, з іншого, - ефективним інструментом державного регулювання.

В умовах переходу України до ринкових відносин і перебудови механізму формування та використання бюджетних коштів відповідно до вимог міжнародних стандартів, з проголошенням стратегічного курсу держави на європейську інтеграцію потрібно виконати два основних завдання:

  • - по-перше, переорієнтувати вітчизняну теорію і нагромаджений досвід економічної школи на виконання завдань, що стоять перед управлінням фінансовими ресурсами держави в умовах ринку;
  • - по-друге, створити такий механізм управління та організації контролю за формуванням і ефективним використанням бюджетних коштів, який відповідав би сучасним геоекономічним реаліям.

Слід зазначити, що даний етап економічного розвитку Української держави супроводжується реформуванням фінансової сфери та її важливої ланки - бюджетної системи. Проблема бюджету, за словами американського економіста Дж. Сороса у передмові до українського видання своєї книги "Криза глобального капіталізму", залишається найвразливішим місцем української економіки. Тому забезпечення своєчасного його наповнення для фінансування пріоритетних напрямів розвитку економіки, сприяння процесам розширеного суспільного відтворення є першочерговим завданням органів державної влади.

Для економіки України, як і для інших держав світу, характерним є зростання частки витрат у валовому внутрішньому продукті. Соціальний прогрес, численні програми й об'єкти фінансування призвели до активізації ролі держави у суспільному житті, з одного боку, та значного зростання обсягів видаткової частини державного бюджету - з іншого. У реальному житті державні видатки зростають швидше, ніж обсяги виробництва і національні доходи. Зростання державних витрат за останні століття свідчить про значне розширення й ускладнення економічних і соціальних функцій сучасної держави. Вона розробляє програми економічного та соціального розвитку, визначає основні напрями діяльності уряду й національні пріоритети. Основними програмами, на виконання яких спрямовуються бюджетні асигнування, є: національна оборона, міжнародні відносини, енергетика, природні ресурси, охорона здоров'я і навколишнього середовища, освіта, транспорт і зв'язок, сільське господарство тощо. Це свідчить про широкий діапазон діяльності держави, яка регулює складні процеси суспільного життя.

Успішний розвиток економіки держави значною мірою залежить від достовірності й оперативності отримання інформації про стан державних фінансів, а також можливості ефективно управляти ними. Важливим елементом системи управління як державними, так і місцевими фінансами є організація системи касового виконання бюджетів усіх рівнів: від того, яку систему застосовують, залежить раціональний розподіл та використання державних фінансів.

Вітчизняна практика та світовий досвід переконливо доводять, що найефективнішим є управління державними фінансами з використанням казначейської системи касового виконання бюджетів. Від 1992 р. в Україні проводилося поетапне переведення касового виконання бюджетів із банківської на казначейську систему, що супроводжувалось перерозподілом функцій між банківською та фінансовою сферами з подальшим їхнім зосередженням у системі державного казначейства.

Переведення на казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів було, без сумніву, правильним кроком і мало позитивний результат, оскільки дало змогу:

  • - за рахунок удосконалення механізму касового виконання бюджетів за доходами своєчасно й у повному обсязі зараховувати надходження до бюджетів, оперативно надавати інформацію про надходження органам державного управління та місцевого самоврядування;
  • - ефективно та оперативно перерозподіляти бюджетні ресурси для реалізації соціальної політики й забезпечення своєчасного та повного фінансування бюджетів;
  • - удосконалити механізми та методи державного фінансового контролю;
  • - створювати можливість нагромадження ресурсів для реалізації державних програм і розрахунків за зобов'язаннями;
  • - підвищити прозорість бюджетного процесу й ефективність використання бюджетних коштів.

Необхідно зазначити, що нині з метою забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів держави установам і організаціям, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, здійснюється відкриття асигнувань на погашення зобов'язань, прийнятих ними та зареєстрованих в органах казначейства. Суть такої моделі полягає в тому, що пропозиції по захищених видатках не складаються. Ці видатки здійснюються шляхом погашення зареєстрованих бюджетних фінансових зобов'язань відповідно до показників помісячного розпису. На інші видатки асигнування відкриваються через складання пропозицій, проте розподіл відкритих асигнувань по підвідомчих установах за територіями головний розпорядник подає виключно на суму зареєстрованих фінансових зобов'язань.

Запровадження механізму відкриття асигнувань на погашення зобов'язань розпорядників і одержувачів коштів державного бюджету дозволило удосконалити процес доведення бюджетних асигнувань із забезпеченням ефективного їх використання, та мінімізувати залишки коштів на рахунках. Відкриті асигнування на відміну від асигнувань як показників розпису гарантовано забезпечені ресурсами єдиного казначейського рахунку. За наявною бухгалтерською моделлю обслуговування державного бюджету відкриті асигнування обліковуються на позабалансових рахунках Рух відкритих асигнувань на цих рахунках є насправді рухом інформаційного потоку, тоді як грошові кошти обліковуються і перебувають на єдиному казначейському рахунку.

Із запровадженням в органах казначейства обліку зобов'язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, впровадженням програмно-технічного комплексу АС "Казна-Видатки" з'явилася можливість розпочати перехід до сучасних методів здійснення видатків та управління єдиним казначейським рахунком через інструмент контролю зобов'язань. За наявності в казначейському обліку бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань органи казначейства на підставі платіжних доручень розпорядників і одержувачів бюджетних коштів здійснюють платежі у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.

Здійснення видатків за децентралізованим принципом починається з реєстрації зобов'язань на місцях, а не зі складання пропозицій у центрі. За цих умов єдиним важелем управління асигнуваннями для головного розпорядника стає внесення змін до показників кошторисів та планів асигнувань розпорядників бюджетних коштів нижчих рівнів. Такий порядок здійснення видатків з державного бюджету дав змогу звести до мінімуму залишки коштів на бюджетних рахунках, своєчасно та в повному обсязі проводити розрахунки у бюджетній сфері, спрямовувати фінансові ресурси держави на пріоритетні напрямки.

Водночас слід зазначити, що можливості казначейської системи обслуговування бюджетів використовуються не сповна. Про це свідчить той факт, що на рахунках розпорядників коштів місцевих бюджетів, відкритих в органах казначейства, залишаються значні суми невикористаних бюджетних коштів. Великою мірою осіданню залишків коштів на рахунках розпорядників коштів сприяє незбігання в часі між моментом виділення асигнувань головними розпорядниками бюджетних коштів розпорядникам коштів нижчого рівня та взяття останніми зобов'язань перед суб'єктами господарювання, які виконали для них роботи чи надали послуги. Це можна пояснити тим, що на даний час асигнування з місцевих бюджетів перераховуються в межах кошторисних призначень без урахування в повному обсязі зареєстрованих та непогашених фінансових зобов'язань розпорядниками коштів нижчих рівнів.

Крім цього, є низка інших чинників, що зумовлюють нагромадження залишків бюджетних коштів на рахунках розпорядників і одержувачів коштів, а саме:

  • - несвоєчасне проведення видатків розпорядниками бюджетних коштів через відсутність належно оформлених підтвердних документів (угод на отримання товарів, надання послуг, виконання робіт; накладних; актів виконаних робіт тощо);
  • - несвоєчасне і не в повному обсязі подання головними розпорядниками до органів казначейства розподілів бюджетних асигнувань, реєстрів змін до мережі бюджетних установ, внесення змін до зведених показників кошторисних призначень;
  • - недотримання головними розпорядниками коштів та їх підвідомчими установами і організаціями вимог нормативних документів щодо реєстрації зобов'язань у казначейському обліку та оплати рахунків;
  • - нагромадження значних сум коштів спеціального фонду на спеціальних реєстраційних рахунках в частині власних надходжень для здійснення платежів упродовж наступних періодів.

Бувають випадки, що головними розпорядниками коштів не спрямовуються підвідомчим установам асигнування і не проводяться касові видатки з причин відсутності затверджених паспортів бюджетних програм і договорів щодо виконання робіт (надання послуг), не проведення тендерних процедур. Ситуація ускладнюється ще й тим, що органи казначейства не мають дієвих важелів впливу на цей процес. Казначейство може оперувати залишками коштів на рахунках, відкритих головним розпорядникам бюджетних коштів на центральному рівні, за умови відкриття ними асигнувань нижчестоящим розпорядникам під узяті зобов'язання. Тривала затримка у здійсненні платежів негативно впливає на якість виконання бюджетних програм.

Вилучення з грошового обігу значних сум бюджетних коштів через їхнє "осідання" на рахунках розпорядників коштів місцевих бюджетів, відкритих в органах казначейства, за умови їх дефіцитності та нерівномірності надходження, негативно позначається на виділенні асигнувань для здійснення видатків на соціально-економічні потреби суспільства. Не сприяє оперативності у проходженні платежів і чинна схема виділення асигнувань, за якої процес оплати витрат розпорядників бюджетних коштів затримується на кілька днів. Такий стан справ не відповідає потребам держави щодо оперативного управління бюджетними ресурсами з дотриманням принципу виділення бюджетних асигнувань під взяті та зареєстровані в органах казначейства зобов'язання.

Тому органи казначейства, крім основних функцій, пов'язаних із касовим виконання бюджетів, починають відігравати дедалі активнішу роль у системі державних фінансів. Відповідно до Бюджетного кодексу Казначейство України є одним із учасників бюджетного процесу і наділене широкими бюджетними повноваженнями. Основне призначення казначейства як фінансового інституту - забезпечення касового виконання бюджетів й оперативне управління бюджетними коштами шляхом надання органам влади достовірної інформації. Це завдання охоплює широкий спектр функцій органів казначейства, виконання яких адекватне їх ролі в бюджетно-податковій політиці держави.

Водночас участь казначейства в управлінні фінансовими ресурсами держави ускладнюється необхідністю вирішувати широкий спектр складних і багатопланових проблем, пов'язаних із формуванням адекватного сучасним вимогам бюджетного законодавства, необхідністю вдосконалення бюджетного процесу й міжбюджетних відносин, нестабільністю фінансової системи, недостатнім теоретичним опрацюванням казначейських технологій тощо.

Казначейством України на основі аналізу показників виконання державного і місцевих бюджетів попередніх років за доходами та видатками, планових бюджетних показників поточного періоду, а також аналізу руху грошових коштів на рахунках інших клієнтів щомісячно готується поденний прогноз динаміки ЄКР у розрізі основних видів надходжень та витрат. Для забезпечення рівномірного та безперебійного фінансування бюджетної сфери прогноз щоденно оновлюється залежно від стану виконання дохідної частини бюджетів та динаміки ресурсів на єдиному казначейському рахунку. Управління фінансових ресурсів Державної казначейської служби у щоденному режимі проводить моніторинг коштів державного та місцевих бюджетів в розрізі головних управлінь, за результатами якого готує розрахунок на здійснення видатків.

Для проведення моніторингу фінансового стану головних управлінь казначейства та внесення пропозицій щодо сум і джерел підкріплення єдиного казначейського рахунку головні управління казначейства щоденно надають електронною поштою Управлінню фінансових ресурсів Казначейства України касові плани за встановленими ним формами. Касовий план містить прогнозні дані доходів та витрат державного та місцевих бюджетів на 25 робочих днів наперед і прогнозні й фактичні дані (для порівняння якості прогнозу) за робочий день, що минув. Прогнозні дані уточнюються щоденно з поправкою на фактично проведені видатки та прийняті зобов'язання.

Визначення платіжної спроможності служить оперативним (щоденним) прогнозом щодо здатності головного управління забезпечити своєчасність розрахунків за дорученнями клієнтів. Наявність на центральному рівні інформації про надходження доходів до бюджету, здійснені видатки і наявні зобов'язання дає змогу оперативно приймати рішення щодо розміщення тимчасово вільних залишків коштів або здійснення запозичень.

Можливість забезпечити оперативне управління ліквідністю ЄКР, визначати обсяги тимчасово вільних залишків (або нестачу) коштів ЄКР, здійснювати прогноз руху грошових потоків і стану тимчасово вільних залишків коштів ЄКР та на підставі отриманої інформації проводити ефективне управління ресурсами дає складання та виконання платіжного календаря казначейства.

На основі моніторингу й аналізу інформації про проведені операції з бюджетними коштами, оцінки показників виконання бюджету Казначейство здійснює планування і підготовку оперативних прогнозів про надходження коштів та здійснення видатків. У співпраці з Національним банком управляє бюджетними потоками держави, забезпечує сприятливі умови для їхнього використання як важливого чинника розвитку держави. Маючи достатню інформаційну базу зі всього спектру показників виконання бюджету, органи казначейства беруть участь у плануванні доходів і видатків бюджету, прогнозуванні й оцінці ефективності державних цільових програм. Участь органів казначейства у формуванні прогнозних та планових показників бюджету, поряд з іншими органами виконавчої влади, дозволяє забезпечити комплексний підхід до управління державними фінансами. Завдяки інформації, яку Державна казначейська служба надає відповідним органам державної влади й управління, вони мають змогу адекватно оцінювати, прогнозувати й оперативно коригувати управлінські рішення у бюджетній сфері (рис. 8.1).

Схема формування інформації про операції з бюджетними коштами

Рис. 8.1. Схема формування інформації про операції з бюджетними коштами

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші