Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Класичні експерименти в психології
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналіз результатів дослідження

Феноменологія поведінки досліджуваних груп. В експериментальній ситуації психологи почувалися відповідальніше, ставили "серйозні" запитання, із змісту яких можна зробити висновок, що вони прагнули здобути більше інформації про нову людину. Запитання психологів були змістовними, спрямованими на психологічні особливості дівчини, майбутнього абітурієнта педагогічного вузу, її інтереси, самооцінку, мотиви. Психологи поводились більш стримано. Емоційна атмосфера в їхній групі була тихою, спокійною, діловою. Непсихологи поводилися більш невимушено, менш "відповідально", їхні питання були хаотичні, легковажного характеру, супроводжувались шумом в аудиторії, сміхом. Проте відчувалося, що непсихологи більш збуджені та емоційно залучені в ситуацію. Атмосфера дослідження у непсихологів була галаслива, емоційно піднесена, весела.

Протокол першого експерименту (фрагмент).

Зміст спілкування в аудиторії психологів:

Ваше коло інтересів. Чому Ви вирішили стати психологом? Чому обрали для навчання саме педагогічний інститут, адже в інших професіях теж має місце спілкування з іншими людьми? Які риси Вам не подобаються в інших людях? Які риси Вам не подобаються в собі? Це і є всі Ваші негативні риси?

Протокол другого експерименту (фрагмент).

Зміст спілкування в аудиторії непсихологів:

Чому Ви вирішили вступити до педагогічного інституту? На який факультет Ви хочете вступити? В якій школі Ви навчаєтесь? Розкажіть, будьте ласкаві, анекдот. Чи любите Ви фотографуватись? Хто Ви за знаком зодіаку? Який Ваш ідеал чоловіка? Чи с у Вас брати і сестри?

Із поставлених питань та зовнішньої поведінки обох груп досліджуваних можна зробити висновок, що психологи були більшою мірою інтелектуально залучені в експериментальну ситуацію, а непсихологи - емоційно.

Феноменологічна картина сприйняття, властива двом категоріям досліджуваних, відображена у виборі кольорів, що відповідали враженню від нової людини. Аналізуючи кольори, ми розмістили їх по колу від учасників з більш успішними прогнозами до найменш успішних. Успішні психологи використали інші кольорі, ніж ті, хто досяг меншої успішності в оцінюванні: круг чітко розділився на дві контрастні частини. Непсихологи обрали однакові кольори, однак більш успішні оцінювачі частіше використовували рожевий і червоний колір, а неуспішні - синій і блакитний. Судячи з використання кольору, існують принципові відмінності між успішними та неуспішними оцінювачами в обох групах. Успішні оцінювачі в обох групах надавали перевагу червоному та рожевому, тобто кольорам, які вважаються сигналами активності та хорошого самопочуття людини. У психологів обидві групи чітко використали іншу "мову кольору", у непсихологів ця тенденція теж намітилась, однак не була такою феноменологічно виразною на кольорових колах. Разом із тим, непсихологи використали більше кольорів, їхній запис враження в кольорі був більш "квітчастим". Цікавою деталлю є те, що психологи, які були менш успішними в точності прогнозів, зазначили, що їхнє враження позбавлене виміру кольору, чого не було зафіксовано у "непсихологічної" вибірки. Другою деталлю, що звертає на себе увагу, є більш енергійне використання психологами білого кольору, а непсихологами - голубого та рожевого.

Зміст і характеристики перцептнвннх портретів. У психологів в одному базовому портреті було в середньому 15,3 судження, а у непсихологів - 17,6. У психологів портрети були складнішими і містили в середньому 2,1 судження негативного змісту. Лише у трьох психологів не було суджень негативного змісту, у непсихологів їх взагалі не було.

Перцептивні портрети психологів були коротшими та змістовнішими. Описуючи дівчину, вони використали досить широкий репертуар психологічних категорій: самооцінка, акцентуації, рівень домагань, загальна спрямованість психічної діяльності (екстраверсія та інтроверсія); сфера спілкування в процесі експериментальної ситуації була описана за допомогою таких категорій: емпатія, демонстративність, конформність, домінантність.

Наведемо варіанти базових психологічних портретів (авторський стиль збережено).

Психологи:

"Екстраверт, егоцентрична, самовпевнена, комунікативні навички розвинуті, легко іде на контакт. Енергійна, активна. Високий рівень самооцінки, критична. Творча людина. Вміє керувати людьми та підпорядковувати їх собі. Рівень домагань завищений".

"Екстравертованість. Егоцентризм. Демонстративність. Романтичний тип загальної емоційної спрямованості. Гіпертимічиа акцентуація. Приваблива. Вміє показати свої кращі якості. Нонкон-формна. Досить розвинута емпатія".

Непсихологи:

"Симпатична дівчина, є в ній якась чарівливість. їй притаманне прагнення до якоїсь мети, вона знає чого хоче. В новій ситуації швидко знаходить вихід. Товариська людина. Схильна спостерігати за іншими. Любить спілкуватись з іншими. В вирішенні якихось питань прагне до точності, хоча і схильна роздумувати в пошуках правильної відповіді... Впевнена в собі, в своїх діях. Артистична. Любить нові враження, нові цікаві справи, зміни в житті. В житті отримає все, чого хоче... Сучасна людина".

"Молода, симпатична приваблива дівчина, яка може сподобатись багатьом хлопцям. Може легко вступити в спілкування, швидко знаходить можливість підтримати розмову. По натурі романтик, не може перебувати в атмосфері, в якій нічого не відбувається, і сама не переносить бездіяльність. Хоча вона і любить перебувати в веселих компаніях і спілкуватись з різними людьми, Оля тим не менш, дуже прив'язана до близької людини (зараз це ії мама, потім буде її чоловік). По натурі людина м'яка, ніжна, однак інколи їй хочеться взяти все в свої руки і побути самостійною, покомандувати. Тому вона часто любить зміни в житті, коли її починає виводити з себе спокійний плин власного життя".

"Коли Оля зайшла в аудиторію, вона здалась мені дуже привабливою симпатичною дівчиною. Зразу я подумала, що вона вчиться в нашому інституті, і була здивована, що вона лише навчається в школі. Мені сподобалось, що вона трималася розкуто в незнайомій аудиторії. Оля з легкістю відповіла на поставлені їй питання. Оля сказала, що хоче вступати до нас в педагогічний інститут. Я думаю, що з неї вийде хороший педагог. З такою людиною, як Оля, приємно спілкуватись".

Точність прогнозів реакції нової людини. Як видно з таблиці 1, точне прогнозування відповідей дівчини (за кількістю відповідей на опитувальник Айзенка, які збіглися з відповідями дівчини) частіше давали психологи. Кількість правильних відповідей у непсихологів (48 балів) має місце лише в однієї особи, а далі від-повіді успішної групи набагато нижче, ніж серед психологів. Низькі показники точності серед непсихологів зустрічаються у 9 із 23 осіб, а у психологів - лише у 3 із 15 осіб. Дані за окремими параметрами екстраверсії та нейротизму:

  • 1) показники екстраверсії, прогнозовані психологами (середній показник 19,8 бала), набагато ближче до реальних даних перцепієнта (21 бал), ніж у непсихологів (17,2 бала);
  • 2) показники нейротизму, прогнозовані непсихологами (9,3 бала), були ближчими до реальних показників дівчини (13 балів), ніж прогнозовані психологами (7 балів).

Таблиця 2

Точність прогнозування відповідей об'єкта сприйняття на опитувальник Айзенка

Точність правильно

вказаних відповідей

з/п

Психологи

з/п

Психологи

Найбільш успішні

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 48
  • 47
  • 47
  • 44
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 48
  • 42
  • 42
  • 41

із середньою успішністю

  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 41
  • 41
  • 37
  • 37
  • 37
  • 37
  • 36
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11

12

13

14

  • 39
  • 39
  • 39
  • 38
  • 38
  • 38
  • 37
  • 37
  • 36
  • 36

Менш успішні

  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 35
  • 34
  • 32
  • 29
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
  • 21
  • 22
  • 23
  • 35
  • 35
  • 35
  • 35
  • 35
  • 34
  • 33
  • 32
  • 32

Відмінності у сфері спілкування та зворотного зв'язку.

При повідомленні зворотного зв'язку психологи відзначались прагненням передати весь обсяг накопиченої інформації та довести до особи також негативні враження від спілкування з нею. Непсихологи відзначались позитивністю як базових створених, так і повідомлених портретів. Від непсихологів були спрямовані в зворотний зв'язок значно коротші повідомлення (12,1 судження) порівняно з базовою характеристикою (17,6 судження). У психологів повідомлення в базовому психологічному портреті та спрямованому об'єкту ("повідомленому") були більш близькі за величиною: базовий портрет - 15,3 судження, повідомлений портрет 13,2 судження. У повідомленому портреті психологів кількість суджень негативного характеру скоротилась від 2,1 до 1,1, тим не менш, психологи намагались повідомити свої враження в повному варіанті щодо обох категорій суджень.

Повідомлення від психологів у зворотному зв'язку мали таку структуру: опис психологічних рис, спілкування, побажання, поради, як запобіжного, так і наснажуючого характеру. Повідомлення непсихологів мали таку структуру: свої власні враження та почуття, поради, побажання, описи спілкування та судження невизначеного характеру. Непсихологи використовували запевнення позитивного характеру "Ти всього доб'єшся".

У зворотному зв'язку психологи використовували судження позитивного змісту, їхні формулювання були більш вишуканими: "Ти є неординарною особистістю!", "Ти будеш прекрасним фахівцем!". Звернення непсихологів були емоційно теплими, безпосередніми та простими: "Ти молодчина!", часто містили різноманітні побажання й оптимістичні прогнози щодо особистого життя. Юнаки в аудиторії непсихологів більш безпосередньо та захоплено висловили свої переживання щодо зовнішності дівчини: "Ти прекрасна дівчина, яких мало!". Непсихологи високо оцінювали поведінку дівчини в експериментальній ситуації: "Я б так не змогла", "Я поважаю тебе і заздрю тобі".

Наведемо приклади повідомлених психологічних портретів (авторський стиль збережено).

Психологи:

"Оля мені приємно з тобою познайомитись. Дивлячись на тебе я пригадала, якою була в шкільні роки. Така ж енергійна, оптимістично налаштована, натхненна. В тобі ще багато азарту, якоїсь дитячої наївності. Спілкування для тебе дуже важливо. Це добре, що ти шукаєш нового цікавого. Я бажаю тобі не розгубити своєї щирості. Відкритості, завжди намагатись відстоювати свою думку, але і прислухатись до інших людей".

"Ти дуже приємна та цікава людина. Вмієш тримати себе в товаристві незнайомих людей, не відчуваючи при цьому великих труднощів та незручностей. Ти відверта людина, хоча у відповідь не завжди почуєш таку ж відвертість. Ти доброзичливо налаштована щодо інших людей. Умієш своєю енергією запалити інших. Ти цінуєш в людях оригінальність. Я вважаю, що ти сама є неординарною особистістю. В житті завжди багато труднощів та проблем, тож тримайся так як зараз, залишайся відвертою, енергійною, життєрадісною і не піддавайся розчаруванням".

Непсихологи:

"Оля, я вважаю, що ти на правильному шляху в плані побудови своєї особистості, свого Я. Особисто Ви багато чого досягли, вмієте подобатись людям. З Вами легко та цікаво розмовляти... По натурі Ви романтик. Бажаю Вам зустріти рівного інтелектом та красою хлопця, хоча шукати його Вам доведеться довго. Така моя думка".

"Оля, ти симпатична дівчина, дуже приємна. Ти енергійна, впевнена в собі, ти досягнеш своєї мети - вступиш в інститут. Мені здається у тебе в житті все вийде, ти зустрінеш прекрасного хлопця, який буде тебе любити і розуміти".

"Оля, мені Вас жаль. Мені здається, що Ви дуже красиве та вразливе створіння. Таким дівчатам, як Ви в наш час дуже важко жити в тій атмосфері, що Вас оточує. Я, взагалі, теж досить товариська та цікава людина, і особисто мені Ви дуже сподобались як людина. Якщо Вам захочеться з кимсь поспілкуватись, наберіть мій номер телефону (наводиться номер телефону та дані про себе)".

У дослідженні було встановлено, що серед непсихологів також є суб'єкти, що відзначаються високою точністю перцепції, володіють складними і диференційованими образами об'єкта, однак різниця полягає в тому, що психологи мали особливу мотивацію до оптимізації стосунків і використовували свій "перцептивний арсенал" для спілкування та обґрунтування своїх суджень, повідомлених дівчині. Непрофесіонали з високою точністю поводилися пасивніше та не використовували свою інформацію як основу для спілкування, для зворотного зв'язку. Спрямованість поведінки психологів та непсихологів відрізняється також тим, що перші мотивовані на оптимізацію стосунків з іншими людьми: при спрямуванні суджень негативного характеру вони використовували одночасно як компенсацію певну пов'язану з негативними судженнями групу позитивних суджень. Однак загальний висновок щодо повідомлень такий: психологи дотримуються стратегії відтворення базових психологічних портретів, а непсихологи формують більш позитивні і базові, і повідомлені психологічні портрети, а свої повідомлення формують незалежно від змісту базового психологічного портрета.

Висновки:

  • 1. Професійні психологи відзначаються ширшим арсеналом перцептивних категорій (вимірів) для опису та оцінки іншої людини порівняно з непсихологами.
  • 2. Психологи мають вищу перцептивну точність і здатність до децентрації: вони більш точно прогнозують реакції незнайомої людини в експериментальній ситуації.
  • 3. Психологи відзначаються більш компетентною та гнучкою поведінкою у спілкуванні при зміні комунікативної ситуації: вони більш чесно та відверто повідомляють об'єкту про свої дійсні почуття та зміст своїх вражень при знайомстві.
  • 4. Повідомлення психологів, спрямовані об'єктові, є складні-тими і містять також негативні судження щодо особистісних рис та поведінкових проявів об'єкта сприйняття.
  • 5. Психологи мають специфічні професійні стереотипи та по-іншому визначають зміст комунікативної ситуації, ніж непсихологи: вони демонструють свою відповідальність за свої повідомлення і використовують додаткові аргументи, щоб обґрунтувати важливість своїх думок. Повідомлення непсихологів визначаються іншими чинниками і значною мірою не залежать від їхніх реальних вражень і суджень про об'єкт сприйняття. Психологи поводяться "логічніше", висловлюючи свої реальні враження, а непсихологи "нелогічно": повідомляють інші враження, ніж сформували при сприйнятті об'єкта.
  • 6. Непсихологи, які засвідчують високу перцептивну точність, мають схожі особливості сприйняття з психологами, однак поводяться пасивніше, уникають повідомлення інформації, якою володіють, проявляючи спільну тенденцію з вибіркою непсихологів.

Дослідження показує, що психологи на початку своєї професійної кар'єри відзначаються когнітивною складністю образу інших (більшою кількістю категорій, яку вони використовують для оцінки іншої людини), більш точно розуміють і прогнозують поведінку інших людей на початку знайомства, чесно та відкрито спілкуються з ними. Такі особливості соціальної перцепції є основою того, що психологи більш здатні до вирішення проблем іншої людини (надання поради щодо майбутнього навчання), мають мотивацію до того, щоби брати участь у вирішенні комунікативних проблем, психологи прагнуть сприяти розширенню усвідомлення життєвої ситуації іншої людини.

Професійні психологи відзначаються більшою компетентністю у спілкуванні, оскільки формують точніше образи інших людей. Однак серед непрофесіоналів теж є достатньо компетентні в перцептивному аспекті особи, вони проявляють такі самі особливості соціальної компетентності, як майбутні психологи: формують більш складні та диференційовані погляди на поведінку інших людей. Дослідження переконує, що точне сприйняття інших людей – це важлива здатність, яка полегшує соціальні контакти, зменшує напруженість стосунків та сприяє утвердженню гуманних соціальних норм, що професійне заняття психологією, оволодіння теоретичною наукою розвиває таку здатність.

Отримані в нашому дослідженні результати наводять також на такі роздуми. Сама по собі точність чи повнота сприйняття не є визначальними для спілкування з іншими людьми. Такими особливостями відзначаються і макіавеллістичпі особистості, які характеризуються високою чутливістю, прекрасними комунікативними техніками та безжально маніпулюють іншими людьми у власних цілях. Важливим питанням є не тільки те, наскільки точним є сприйняття іншої людини, повнота уявлень чи точність прогнозів, а й те, до якої поведінки стосовно інших людей є мотивованим успішний у перцептивному плані суб'єкт. Важливо, якою ідеологією спілкування та міжособистісних стосунків відзначаються перцептивно точні та компетентні суб'єкти, чи сїхня теорія стосунків більш гуманною порівняно з менш компетентними людьми. В професійній психологічній освіті ціла низка таких важливих питань залишається поза увагою ініціаторів поширення такої освіти.

Практична цінність отриманих результатів. Наше дослідження може бути корисним при підготовці психологів, а також для підвищення компетентності та атестації професійних психологів. Експериментальна процедура в цілому за певних умов може використовуватись як базова для тренінгу з розвитку соціальної компетентності в сфері сприймання як психологів, так і інших категорій фахівців.

Як на наш погляд, у цьому невеликому дослідженні ми змогли отримати важливі дані про феноменологію сприйняття і спілкування з людьми, які характерні для психологічно освічених спільнот досліджуваних. Адже проблема ефектів психологічної освіти стає все актуальнішою в нашому суспільстві. Крім того, досвід проведеного дослідження піднімає іншу актуальну проблему. На сучасному етапі були б дуже важливими своєрідні "рімейки" деяких класичних соціально-психологічних експериментів, зокрема, дослідження О.О. Бодальова, оскільки цікаво дослідити результати подібних експериментів у теперішніх умовах, коли загальний рівень психологічної освіти є значно вищим.


 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші