Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Основи психології
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Соціально-психологічний клімат у колективі

Письменник А. де Сент-Екзюпері висловив думку про те, що на світі немає нічого дорожчого за ті зв'язки, що з'єднують людей.

У результаті порушення соціально запрограмованих взаємозв'язків між людьми в колективі виникає соціальне і психологічний клімат(СПК), який можна розглядати як продукт предметно-практичних взаємостосунків людей у процесі їх спільної діяльності, що виявляється у поведінці, довільних і мимовільних реакціях, способах спілкування.

Одне з основних завдань керівника - створення умов для зміцнення міжособистісних зв'язків, сила яких підвищує показник рівня розвитку колективу. Успішне вирішення цього завдання можливе за умови розуміння керівником природи і структури СПК.

Психічне напруження - це психічний стан, обумовлений передбаченням несприятливого для суб'єкта розвитку подій, що супроводжується відчуттями тривоги, страху, дискомфорту.

Як приклад виникнення психічного напруження можна розглядати прихід нового керівника до колективу, який має свої устої і традиції.

Люди його не знають. Природно, виникають питання, як поводитиме себе новий шеф, який його стиль керівництва. Спостерігається різний щодо сили рівень тривоги залежно від багатьох факторів - професійної підготовленості співробітників, психіки особистості тощо. У наведеному прикладі соціальне напруження визначиться стилем, що його обере новий шеф.

Соціальне напруження психологи розглядають як закриту форму конфлікту.

Конфлікт (від лат. conflictus - зіткнення) - це зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, поглядів або думок опонентів чи суб'єктів взаємодії.

На СПК великий вплив мають міжособистісні стосунки, суб'єктивний характер яких виявляється у сумісності людей.

Сумісність характеризується оптимальним поєднанням якостей людей у процесі спільної діяльності, що сприяє її успішному виконанню.

Гармонійне поєднання фізичних якостей людей, що виконують певну спільну діяльність, свідчить про фізичну сумісність.

Запорукою психофізіологічної сумісності є властивості нервової системи, а також особливості аналізаторних систем.

Основою соціально-психологічної сумісності є взаємини людей з такими особистісними властивостями, які сприяють успішному виконанню соціальних ролей.

Психологічна сумісність передбачає спільність поглядів, переконань, цінностей, ставлень.

Окремі дослідники вважають, що СПК залежить від стосунків між керівником і членами групи. У цьому твердженні є лише частка істини. У практичній діяльності ми часто спостерігаємо, що порушниками сприятливого психологічного клімату виступають рядові працівники.

Вважається, що, на відміну від морального, психологічний клімат формується в результаті неформальних міжособистісних стосунків. Однак не слід применшувати значення формалізованих стосунків, що утворюються всередині групи людей. Наприклад, керівник надто строго і нав'язливо стежить за виконанням якихось формальних вимог. Чи буде це допомагати формуванню сприятливого ПК? Певно, ні. Швидше виникнуть передумови створення психічного напруження в колективі.

Отже, під час формування ПК в середині колективу можуть бути і формальні, і неформальні міжособистісні стосунки людей у процесі їх спільної діяльності.

Ми говорили про те, що СПК має стійкий характер, володіючи відносно великою інерцією: тривалий час витрачається на формування оптимального ПК. Але набагато менше часу потрібно для того, щоб зруйнувати його.

Тим часом багато керівників помилково вважають, що досить однієї-двох довірливих бесід у групі, як зразу зникне психічне напруження. Таких керівників чекає розчарування. Бесіди можуть викликати короткочасний, неглибокий ефект. Це, як правило, ті випадки, коли керівник бачить лише верхівку айсберга. Психологічне напруження часто має глибинний, прихований характер. І для того, щоб усунути його підґрунтя, потрібна тривала, настійлива робота, а інколи і зміна стилю керівництва. Міжособистісні стосунки складаються на ґрунті персональних контактів (безпосередні) і діяльності людей або інструментальних засобів спілкування (опосередковані).

На міжособистісні стосунки впливають рольові тенденції учасників процесу управління. Найважливіша з них - визнання лідера.

СПК як результат міжособистісних стосунків виявляється у формуванні спільної думки, оцінки людей і подій, дій і настроїв, ставлення до праці.

На думку А. Г. Ковальова, на міжособистісні стосунки впливають три основних чинники: психологічні особливості, соціальна діяльність і суспільні відносини. Зазначені чинники і зв'язки між ними, що ґрунтуються на спілкуванні людей, є органічною оболонкою СПК. Від її якості залежить: психологічний комфорт (з проекцією на здоров'я членів колективу); поліпшення кількісних і якісних характеристик праці; задоволеність виробничою діяльністю.

Володіючи широкою гамою характерних властивостей (типологічні особливості характеру, експансивність, екстра- та інтровертність, статеві і вікові відмінності тощо), людина може позитивно або негативно впливати на оточуючих, роблячи певний внесок в основу ПК.

Особистість, яка приносить у колектив доброту і розуміння, має здатність до емпатії, комунікабельна, виявляє піклування, сумлінне ставлення до праці, принциповість і багато інших позитивних якостей, безумовно, буде сприяти оптимізації трудової і соціальної діяльності.

І навпаки, особистість, яка нехтує нормами етики, виявляє егоїзм, невитриманість, непослідовність, демонструє гірші сторони свого характеру, буде руйнувати хороші міжособистісні стосунки, негативно впливати на СПК, провокувати конфлікти.

Слід зазначити, що типологічні особливості особистості самі по собі не визначають якість міжособистісних стосунків, а значить - і стан ПК. Добре вихована людні холерик буде стримувати зовнішні прояви негативних емоцій. Не вихований, з низьким рівнем культури холерик, постійно конфліктуючи, може бути нестерпним у колективі. Лінивий флегматик, не будучи компетентним, завжди буде перешкодою у творчій діяльності колективу. Сангвінік, обділений певними соціальними установками, також буде руйнувати існуючі хороші міжособистісні стосунки.

Крім індивідуально-психологічних особливостей, суттєву роль у формуванні міжособистісних стосунків і СПК відіграють діяльність людини, її соціальні установки, підготовленість до праці. Наприклад, людина відверта, досвідчена і професійно компетентна буде своїм прикладом зміцнювати колектив, створювати в ньому оптимальний ПК. Однак структура трудових відносин не завжди залежить від волевиявлення членів колективу. На ефект виробничої діяльності впливає багато службових регламентів (правила, норми, інструкції"), що, обмежуючи свободу особистості, порушують психологічний комфорт. Регламентуючи діяльність ініціативного працівника, обмежуючи свободу жорсткими рамками розпорядку, керівник може помітно знизити його творчий потенціал. Свобода - поняття соціальне, тісно пов'язане із психікою особистості. Свобода без меж не сприймається людиною як свобода. Фізіолог І. П. Павлов висунув думку про те, що щастя людини знаходиться між свободою і дисципліною. Одна лише свобода без суворої дисципліни і правил не може створити повноцінну особистість. Справжнє почуття свободи невідчутне, воно як повітря, якого не помічаєш, поки дихаєш.

Почуття свободи тісно пов'язане із внутрішнім змістом особистості, її установкою на самовдосконалення. Свобода у процесі праці сприймається неоднаково людьми різного освітнього рівня і різної соціальної орієнтації.

Керівнику слід мати уявлення, якою ціною досягається високий рівень організації праці, скільки "свободи" і "несвободи" закладати в підґрунтя діяльності конкретної особистості. Спостереження свідчать, що чим більше праця пов'язана із творчістю, тим менше повинно бути формальних обмежень, тим розкутішою психічно буде особистість.

Недосвідчений організатор намагається тримати підлеглих "під рукою". Такий підхід до організації праці призводить для ускладнення міжособистісних стосунків і погіршення ПК, що зрештою впливає на ефективність праці. Досвідчений керівник завжди дає співробітникам можливість виявити їх індивідуальні особливості.

На формування міжособистісних стосунків може впливати несхожість психофізіологічних реакцій членів колективу, що розглядається як вид несумісності. Наприклад, відсутність синхронізації темпу і ритму активної психічної діяльності співробітників обумовлює різну швидкість виконання завдань. Важко уявити ефективність творчої спілки партнерів, один із яких - "сова", а інший - "жайворонок".

Соціально-психологічні дослідження показали, що хорошу психічну сумісність мають люди з мотиваційною установкою (за Маслоу) на самоствердження, під якою розуміють виражену потребу у спілкуванні, а також "діади" - пари осіб із сильною і слабкою нервовою системою, які діють разом.

Підґрунтям суспільних відносин є соціально-психологічна єдність правових, економічних, психологічних, організаційних, етико-моральних та інших взаємозв'язків людей. Стан і якість міжособистісних стосунків знаходяться під впливом суспільних відносин.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші