Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Страхова справа arrow Страхування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Страхування перевезень авіаційним транспортом у міжнародній торгівлі

Авіаційне страхування - це загальна назва комплексу майнового, особистого страхування та страхування відповідальності, яка випливає з експлуатації повітряного транспорту і захищає майнові інтереси юридичних та фізичних осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування або законодавством.

Розрізняють обов'язкове та добровільне авіаційне страхування. Обов'язкове авіаційне страхування обумовлене міжнародними конвенціями з цивільної авіації, до яких приєдналася Україна, та внутрішніми законодавчими актами.

Добровільні види авіаційного страхування - це широкий спектр в основному страхування майна та страхування відповідальності різних підприємств і організацій, котрі беруть участь у функціонуванні цивільної авіації.

Основними чинниками, які визначають особливості порядку та умов різноманітних видів авіаційного страхування, є:

  • o авіаційне страхування має справу з особливими, відмінними від інших видів майна ризиками;
  • o значний розмір страхових сум передбачає узгодження дій страховиків і перестраховиків;
  • o авіаційні ризики можуть тягти за собою катастрофічні та кумулятивні збитки;
  • o авіаційне страхування тісно пов'язане з міжнародним страховим ринком;
  • o авіаційне страхування регулюється як національним, так і міжнародним правом;
  • o для проведення операцій з авіаційного страхування потрібна розвинена спеціалізована інфраструктура;
  • o авіаційні ризики висувають високі вимоги до професійної підготовки фахівців, які здійснюють їх страхування.

При укладанні договорів авіаційного страхування потрібно мати на увазі, що в цивільній авіації дуже поширені оренда, лізинг, застава повітряних суден та обмін повітряними суднами між авіаексплуатантами. Така практика вимагає від усіх учасників страхової угоди точного визначення, хто саме та в яких випадках несе відповідальність і яку частку страхової суми отримає у разі настання страхового випадку. Виникає поняття співстрахувальника або додатково застрахованого (additional insured). У будь-якому випадку страхувальник повинен інформувати страховика про передачу повітряного судна іншій авіакомпанії та зміну відповідальності. Наприклад, авіакомпанії А і В уклали договір про перевезення пасажирів таким чином, що авіакомпанія А перевозить пасажирів, які придбали авіаквитки також авіакомпанії В. Авіаквиток - це договір пасажира з авіакомпанією В на перевезення його за вказаним маршрутом, і саме авіакомпанія В несе відповідальність за виконання цього договору. Але фактично застраховані пасажирські крісла в літаку авіакомпанії А, що надала літак. Тому в договорі оренди між авіакомпаніями А і В обов'язково має бути поділено відповідальність та визначено всі страхові аспекти.

Особливістю практики авіаційного страхування є те, що поліс або сертифікат - це лише документ, що підтверджує факт страхування, але не є самим договором страхування. Згідно з Повітряним кодексом поліс страхування є обов'язковим бортовим документом. Звичайно, він не повинен бути об'ємним і повинен мати "міжнародно визнану форму", що передбачає відповідний текст англійською мовою (саме англійська є міжнародно визнаною авіаційною мовою) з обов'язковим зазначенням страховика та перестрахувального брокера. Як правило, авіаційні ризики розміщуються на національному та міжнародному страховому ринку через міжнародних страхових/перестрахувальних брокерів. Найвідоміші та найбільші міжнародні брокери в авіаційному та космічному страхуванні - це MARSH, AON та "Willis Faber". В авіаційному страхуванні застосовуються єдині правила страхування з метою визначення єдиного підходу при укладанні договорів авіаційного страхування, визначення термінології, страхових ризиків, страхових випадків та страхових виплат.

Умови (правила), на яких укладається договір страхування, та умови, на яких авіаційні ризики перестраховуються, безперечно, мають бути абсолютно однаковими, особливо коли ризики перестраховуються на міжнародному страховому ринку. У міжнародній практиці авіаційного страхування застосовуються уніфіковані умови та застереження міжнародного страхового ринку (AVK IB, Zurich Re 1995 EE). Слід звернути увагу, що згідно з Чиказькою конвенцією всі аварійно-рятувальні роботи та розслідування авіаційної події здійснюються виключно державними авіаційними властями тієї країни, на території якої сталася ця подія.

Таким чином, основними особливостями авіаційного страхування є:

  • - комплектність (майнове, особисте, відповідальності);
  • - великі розміри страхових сум, визначених у валюті різних країн;
  • - дія полісів усередині країни та за її межами, тобто авіаційне страхування має міжнародний характер за визначенням;
  • - значна акумуляція ризиків;
  • - необхідність перестрахування ризиків на міжнародному страховому ринку.

З метою регулювання міжнародного ринку авіаційного страхування в світі існує велика кількість міжнародних конвенцій, основні з яких представлені в табл. 33.6.

Таблиця 33.6. Основні конвенції у сфері авіаційного страхування

Назва конвенції

Рік

Основний зміст

Варшавська конвенція та поправки до неї, відомі як Гаазький протокол

1929 1955

Є першою конвенцією у сфері авіаційного страхування, містить основні поняття та принципи діяльності. Гаазький протокол передбачає збільшення ліміту відповідальності за смерть чи тілесні ушкодження від 125 до 250 тис. золотих франків. Офіційною мовою Конвенції є французька

Гвадалахарська конвенція

1961

Встановлює відповідальність між фактичним авіаперевізником та перевізником за договором і особливо важлива в разі врегулювання питань страхових відшкодувань при спільній експлуатації літака кількома авіаперевізниками

Римська конвенція

Установлює ліміти відповідальності перед третіми особами всіх авіаперевізни-ків

Монреальські протоколи ІСАО - 1, 2, 3, 4 (International Civil Aviation Organization - Міжнародна організація цивільної авіації) та Монреальська конвенція

1999

Замінили золотий франк на Спеціальні права запозичення (SDR - Special Drawing Right); її мета - повністю замінити систему Варшавської конвенції. Конвенцію ІСАО підписали 53 держави, а набере вона чинності після того, як її ратифікують ЗО держав

До найважливіших правових актів належать також різноманітні резолюції ІАТА 600а, 6006 (International Aviation Transport Association) із питань вантажних авіаперсвезень.

При страхуванні та перестрахуванні вживаються єдині або уніфіковані умови страхування, які мають юридичну силу лише англійською мовою. Переклади цих умов будь-якими іншими мовами мають лише інформаційну функцію, тобто під час розгляду спірних питань у суді пріоритет має англійська версія цього документа.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші