Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інвестування arrow Інвестування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ

Цінні папери

Поняття та загальна характеристика цінних паперів

Цінні папери — це оформлені у відповідності з нормативно-правовими вимогами документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, забезпечують їх власникам певні майнові права і тим самим мають вартість.

Слово "папери" нині є даниною історії — часу, коли всі фінансові активи оформлялись у вигляді паперових документів. В сучасній економіці термін "цінні папери" відноситься до будь-якої легальної форми закріплення майнових прав — як у вигляді паперового документу, так і у вигляді запису (у тому числі в електронній формі) в реєстрі власників або на рахунку-депо в спеціалізованій установі — депозитарії.

Цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право власності або відносини позики між особою, яка їх випустила та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Згідно Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінні папери — документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

1. Цінні папери за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні.

Бездокументарна форма цінних паперів — це здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір.

Документарна форма цінних паперів — паперова форма (сертифікат) цінного паперу, що містить реквізити відповідного виду цінного паперу певної емісії, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими паперами [30].

2. Цінні папери за формою випуску можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні.

Права, посвідчені цінним папером, належать:

• пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника);

• особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір);

• особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).

У цінному папері на пред'явника не зазначається особа, якій належить цінний папір, та посвідчені ним права — вони належать пред'явникові такого цінного паперу, тобто будь-якій особі, яка є його добросовісним набувачем.

В іменному цінному папері зазначається власник; при цьому права, посвідчені таким цінним папером, належать вказаній у ньому особі.

Ордерний цінний папір також містить вказівку на власника такого цінного паперу. Однак ордерний цінний папір відрізняється від іменного тим, що поряд із найменуванням першого набувача в ньому міститься вказівка на можливість визначення першим набувачем суб'єкта прав за папером. Відповідно права, посвідчені цінним папером, належать зазначеній у ньому особі, яка може сама реалізувати ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу.

Іменні цінні папери не підлягають передачі або передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи). Цінні папери на пред'явника обертаються вільно.

3. Залежно від порядку розміщення (видачі) цінні папери поділяють на:

- емісійні;

- неемісійні.

Емісійними цінними паперами є цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно емітента — особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання. До емісійних відносять акції, облігації підприємств, облігації місцевих позик, державні облігації України, іпотечні сертифікати, іпотечні облігації, сертифікати ФОН, інвестиційні сертифікати, казначейські зобов'язання України. При Цьому НКЦПФР може визнавати емісійними й інші цінні папери.

До неемісійних цінних паперів належать цінні папери, не включені до переліку емісійних цінних паперів — ощадні (депозитні) сертифікати, векселі, заставні, складські свідоцтва та коносаменти.

4.3а способом виплати доходів розрізняють:

- цінні папери з фіксованим доходом (облігації, привілейовані акції, векселі);

- цінні папери з плаваючим доходом.

5. За емітентом:

- державні цінні папери;

- муніципальні цінні папери;

- корпоративні цінні папери.

6. За терміном обігу:

- безстрокові цінні папери (звичайні акції);

- довгострокові цінні папери (5 — 10 років);

- середньострокові цінні папери (1 — 5 років);

- поточні або короткострокові цінні папери (до 1 року). Відповідно до Закону України № 283/97 -ВР ("Про оподаткування

прибутку підприємств") безстрокові цінні папери — це цінні папери, які не мають встановленого строку погашення чи мають строк погашення більш як 10 років з моменту їх емісії (випуску) або згідно з з умовами емісії передбачають право емітента приймати одноособове рішення про продовження строку погашення (ліквідації) таких цінних паперів, незалежно від загального строку дії таких цінних паперів. 6. За термінами виплати доходів розрізняють:

- кумулятивні цінні папери (накопичуються дивіденди, а потім виплачуються);

- на визначену дату (раз нарік, півріччя, квартал). 8. За правом голосу виокремлюють:

- цінні папери з обмеженим правом голосу;

- цінні папери без права голосу;

- цінні папери з правом голосу.

В процесі обігу цінні папери набувають особливих властивостей, а саме:

- ринковості;

- доходності;

- ризикованості;

- ліквідності;

- спекулятивності;

- стандартності.

Ринковість — це здатність цінних паперів продаватися і купуватися на ринку, виступати як самостійний платіжний засіб, а також бути об'єктом інших цивільних відносин (позики, спадщини, дарування, гарантії тощо).

Доходність — це властивість цінних паперів приносити дохід, виступати як засіб збереження і нагромадження багатства. Як будь-яке багатство, цінні папери мають вартість:

- номінальну (встановлюється емітентом при емісії);

- емісійну (вартість першого розміщення цінного паперу);

- балансову (обчислюється за бухгалтерською звітністю, відображає забезпеченість цінних паперів капіталом емітента);

- ринкову (вартість купівлі-продажу цінних паперів на ринку, формується під впливом попиту і пропозиції);

- фінансову (інвестиційну, дійсну, розрахункову) — визначається за допомогою фінансових розрахунків і дозволяє інвестору у порівнянні з ринковою вартістю прийняти рішення щодо доцільності купівлі чи продажу даного цінного паперу.

Ризикованість — це властивість цінних паперів задавати власникам грошових втрат (через зменшення свої доходності) під впливом різноманітних факторів.

Спекулятивність — це можливість цінних паперів стати об'єктом спекуляції.

Під ліквідністю розуміють здатність цінних паперів перетворюватись у готівкові гроші без великих втрат для власника. При визначенні рівня ліквідності враховують два основні моменти: час, протягом якого цінні папери перетворюються у гроші та витрати, які при цьому несе інвестор.

Порядок випуску та обігу цінних паперів в Україні регламентується Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" та іншими законодавчими й нормативними актами.

Залежно від кола прав, посвідчених цінним папером, цінні папери поділяють на групи. Згідно Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" в Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери — цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента.

Емітент таких цінних паперів зобов'язань щодо повернення грошей, інвестованих в його діяльність, не несе. До пайових цінних паперів відносяться:

а) акції;

б) інвестиційні сертифікати.

2) боргові цінні папери — цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання.

Тобто боргові цінні папери опосередковують кредитні відносини, це такі цінні папери, за якими емітент несе зобов'язання щодо повернення отриманих коштів і виплати грошей за користування ними. Інвестор, який володіє цими паперами не має право на участь у діяльності емітента.

До боргових цінних паперів відносяться:

а) облігації підприємств;

б) державні облігації України;

в) облігації місцевих позик;

г) казначейські зобов'язання України; ґ) ощадні (депозитні) сертифікати;

д) векселі.

Таким чином боргові цінні папери, на відміну від пайових, не надають інвестору права на управління емітентом або здійснення будь-якого іншого впливу на нього щодо майна емітента. Боргові цінні папери надають право інвестору (їхньому держателю) розраховувати на отримання в установлений строк (строки) визначеної грошової суми, розмір якої зазвичай перевищує розмір інвестованих коштів. Різниця між сумою, що її отримує інвестор, і сумою вкладених у придбання цінного паперу коштів і становить прибуток (дохід) інвестора, який є метою інвестиційної діяльності.

3) іпотечні цінні папери — цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться:

а) іпотечні облігації;

б) іпотечні сертифікати;

в) заставні;

г) сертифікати фондів операцій з нерухомістю (сертифікати ФОН).

Іпотечні облігації свідчать про внесення коштів їх власником і підтверджують зобов'язання емітента відшкодувати інвестору номінальну вартість іпотечної облігації та грошовий дохід. Інвестиційна привабливість даного цінного паперу полягає в його іпотечному покритті, тобто забезпеченні за рахунок майна, наданого в іпотеку (заставу).

Іпотечні сертифікати поділяються на два види: сертифікат з фіксованою доходністю (розмір доходу зафіксовано у вигляді відсотка згідно з умовами випуску) і сертифікат участі (дохід за таким сертифікатом не зафіксовано, його власник отримує частку в платежах за іпотечними активами, яка і повинна покривати інвестовані кошти і очікуваний дохід).

Заставні не можуть становити інтерес для цілей інвестування, бо застава лише посвідчує безумовне право її власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням і надає право у разі невиконання зобов'язання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Сертифікат фонду операцій з нерухомістю є об'єктом інвестування, оскільки він посвідчує право його власника на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю. Емітентом вказаних сертифікатів може бути фінансова установа (як банківська, так і небанківська), що створила фонд операцій з нерухомістю (ФОН), Юридичні та фізичні особи мають право купувати і продавати сертифікати ФОН за ринковою ціною. Власник такого сертифікату може одержувати дохід від управління ФОН на умовах Правил ФОН і проспекту емісії сертифікатів ФОН. Після закінчення строку, на який було створено ФОН, власник сертифікатів у разі їх викупу емітентом має право на дохід у грошовій формі у сумі, що відповідає частці чистих активів ФОН, що припадає на належну йому кількість сертифікатів ФОН.

4) приватизаційні цінні папери — цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

5) похідні цінні папери — цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів. Тобто похідні цінні папери пов'язані з обігом цінних паперів чи інших фінансових інструментів і прав щодо них.

6) товаророзпорядчі цінні папери — цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах. До товаророзпорядчих цінних паперів належать складські свідоцтва та коносаменти.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси