Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економічних учень у запитаннях і відповідях
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Які джерела зростання багатства відповідно до поглядів А. Сміта і Д. Рікардо?

Адам Сміт вважав, що джерело багатства не слід шукати в зовнішній торгівлі (меркантилісти) чи сільськогосподарському виробництві (фізіократи). Багатство - продукт сукупної діяльності всіх сфер виробництва, представників різних видів праці і професій. Економічний світ - величезна майстерня, в якій розгортається суперництво між усіма, хто так чи інакше бере участь у створенні багатства.

Істинне джерело багатства, за Смітом, - "річна праця нації", використовувана на особисте і продуктивне споживання. За сучасною термінологією, багатство - це валовий національний продукт. Під терміном "багатство" тепер мають на увазі не продукт річної праці, а підсумок накопиченої і матеріалізованої праці багатьох років, результат трудових зусиль кількох поколінь.

Передумова зростання багатства - - поділ праці, який збільшує спритність кожного працівника, забезпечує економію часу при переході від операції до операції. Він сприяє застосуванню більш досконалих машин і механізмів, витонченіших прийомів, що полегшують працю та роблять її більш результативною.

Знаменитий приклад Сміта з роботою шпилькової мануфактури наводиться у багатьох підручниках. Якщо кожен, працюючи поодинці, виконує всі операції, то за день роботи він здатний зробити 20 шпильок. Якщо у майстерні зайнято 10 робітників, кожен з яких спеціалізується на одній операції, то разом вони вироблять 48 000 шпильок. У результаті мануфактурної організації праці її продуктивність зростає у 240 разів.

Серед інших факторів примноження багатства Сміт виділяє зростання населення, збільшення частки населення, що бере участь у виробництві, перехід від мануфактури до фабрики, вільну конкуренцію, скасування митних бар'єрів.

У праці Давида Рікардо "Основи політичної економії і оподаткування" є спеціальна глава "Вартість і багатство, їхні характерні властивості". Рікардо вважає, що було б неправильно ототожнювати зростання вартості зі зростанням багатства. На відміну від Сміта він визначає розходження між вартістю і матеріальним багатством. Розміри багатства, його зростання залежать від наявності предметів нагального вжитку і розкоші, що перебувають у розпорядженні людей. Як би не змінювалася вартість цих предметів, вони однаково будуть давати втіху їх власнику. Вартість відрізняється від багатства, вона "залежить не від достатку, а від труднощів чи легкості їх виробництва".

Передумовою збільшення багатства, зазначає Рікардо, слугує зростання продуктивності праці. Чим менші витрати на виробництво одиниці товару, тим вищі результати трудових зусиль, тим значніші розміри багатства.

Порівняйте принцип відносних витрат Д. Рікардо з принципом абсолютних витрат А. Сміта (у зовнішній торгівлі)

При визначенні переваг зовнішньоторговельних зв'язків одним із основних критеріїв слугують ціни. При порівнянні внутрішніх і світових цін виявляється, що експортерам вигідніше продавати свою продукцію тоді, коли внутрішні ціни нижчі за світові. Звідси Сміт доходить висновку, що спеціалізуватися треба на тій продукції, у виробництві якої країна має абсолютну перевагу перед іншими країнами. У зовнішній торгівлі варто дотримуватись того ж принципу, якого дотримуються в кожному сімейному господарстві.

"Те, що уявляється розумним у способі дії будь-якої приватної родини, навряд чи може виявитися нерозумним для всього королівства. Якщо яка-небудь чужа країна може постачати до нас який-небудь товар за дешевшою ціною, ніж ми самі в стані виготовляти його, набагато краще купувати його в неї на деяку частину продукту нашої власної промислової праці, прикладеної в тій галузі, в якій ми маємо деяку перевагу".

Сміт виступає проти меркантилістів, проти обмежень торгівлі. Він обґрунтовує принцип, відповідно до якого слід імпортувати товари з країни, де витрати абсолютно менші, а експортувати ті товари, витрати виробництва яких нижчі в експортера.

А як бути, якщо країна не має у своєму розпорядженні абсолютної переваги? Чи буде у неї можливість брати участь у зовнішньоторговельному обміні? Чи виявиться торгівля вигідною для обох сторін?

Д. Рікардо на відміну від А. Сміта вважав, що передумовою для міжнародного обміну необов'язково слугують розходження абсолютних витрат. Досить, щоб відрізнялися порівняльні витрати. Хоча витрати виробництва сукна в Англії трохи вищі, ніж у Португалії, Англії все одно вигідно експортувати сукно, а Португалії - його купувати (хоча в неї витрати трохи нижчі). Зі свого боку, Португалія буде займатися експортом вина, виробництво якого там дешевше, ніж в Англії. В обмін на вино Португалія одержить більше сукна з Англії, ніж виробила б його сама. Усередині однієї країни такої картини не буде, тому що там відбувається вільне переливання капіталу, а в зовнішній торгівлі вона цілком природна.

Вигідність торгівлі встановлюється на основі розходжень у відносних витратах. Вигода полягає в тому, що за допомогою спеціалізації країна одержить більше товарів кращої якості, ніж можна виробити всередині країни за тих же витрат. Практично спеціалізація виробництва вигідна для будь-якої країни.

Згодом економісти, що займалися проблемами зовнішньої торгівлі, модифікували теорію порівняльних витрат Д. Рікардо.

У чому ви бачите основну заслугу А. Сміта і Д. Рікардо - основоположників класичної школи політичної економії?

Процеси, що відбуваються в економіці, "класики" представили у найбільш узагальненому вигляді як сферу взаємозалежних законів і категорій, як логічно струнку систему відносин.

А. Сміт і Д. Рікардо показали, що джерелом багатства є не зовнішня торгівля (меркантилісти), не природа як така (фізіократи), а сфера виробництва, трудова діяльність у її різноманітних формах. Трудова теорія вартості (цінності), що не спростовує остаточно корисність продукту, стала одним із вихідних положень політичної економії.

Засновники першої справді наукової школи намагалися відповісти на запитання, що є мірилом праці. Було продемонстровано взаємозв'язок основних факторів виробництва; позначено проблеми, що не вкладалися в суворі рамки класичної теорії.

Від пошуку зовнішніх сил або звернення до "розуму" владних структур А. Сміт і Д. Рікардо спрямували аналіз у сферу виявлення внутрішніх причин, що лежать в основі функціонування ринкової економіки. Справа не просто в багатоплановості аналітичних висновків класиків, а в їх логічності та послідовності. Положення і висновки, яких дійшли "класики", набули більш повного і детального розкриття, ніж у працях послідовників і опонентів.

Класична школа не просто сукупність принципів і постулатів. Подібна оцінка школи мала б надто загальний, багато в чому формальний характер. Класична теорія - це "будівельне риштування" і разом із тим фундаментальна основа науки, відкрита для розвитку і поглиблення, уточнення і розширення тематики, удосконалювання методології, обґрунтування нових висновків і положень.

Література

  • 1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. - М., 1994.-Гл. 1,2,4.
  • 2. Економічна енциклопедія: У 3 т. - К.: Академія; Т.: ТАНГ, 2001.
  • 3. Історія економічних вчень: Підручник / Л.Я. Корнійчук, И.О. Татаренко та ін. - К., 2001. Розд. III.
  • 4. Ковальчук В.М., Сарай М.І. Економічна думка минулого і сьогодення: Навч. посіб. - Т., 2000. - Розд. III. - Гл. 6-8.
  • 5. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Історія економічних учень: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000. - Ч. II. - 4.1-4.4.
  • 6. Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. - М., 1996. - Гл. 8,14.
  • 7.Петти У. Избранные работы: Трактат о налогах и сборах. - М., 1997.
  • 8. ПеттиУ. Экономические и статистические работы. - М., 1940.
  • 9. РикардоД. Начала политической экономии и налогового обложения // Антология экономической классики. -- М.: Экономика, 1991.
  • 10. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов // Антология экономической классики. - М.: Экономика, 1991.
  • 11. Ядгоров Я.С, История экономических учений. - - М., 1999. - Темы 4-7.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші