Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЕТИКА НАУКИ

У науці, як і в будь-якій сфері людської життєдіяльності, взаємини між тими, хто в ній зайнятий, і дії кожного з них підкоряються певній системі етичних (моральних) норм, які визначають, що заохочується, а що вважається недозволенним і неприйнятним для вченого в різних ситуаціях. Ці норми можна розділити на три групи.

До першої відносяться загальнолюдські вимоги і заборони, такі, як "не укради ", " не бреши", пристосовані, зрозуміло, до особливостей наукової діяльності. Скажімо, у науці як щось подібне до крадіжки розцінюється плагіат, коли людина видає наукові ідеї, результати, отримані іншим, за свої. Особливо це актуально з наш час, коли доводиться навіть створювати спеціальні законодавчі акти, які захищають права автора. Цим займається спеціальна галузь цивільного права - авторське право.

До другої групи відносяться етичні норми, що служать для ствердження і захисту специфічних, характерних саме для науки цінностей. Прикладом таких норм є безкорисливий пошук і відстоювання істини. Широко відомий кислів Аристотеля: "Платон мені друг, але істина дорожча", зміст якого полягає втому, що в прагненні до істини вчений не повинен рахуватися ні зі своїми симпатіями й антипатіями, ні з будь-якими іншими не науковими висновками. Історія науки з вдячністю шанує імена людей, що не відреклися від своїх наукових переконань перед лицем найтяжких іспитів і навіть самої смерті. Згадайте трагічну долю видатного вченого М.І. Вавілова, який помер від голоду і хвороб у саратовській в'язниці. Саме йому належать слова: "Ми на хрест підемо, а від своїх переконань не відмовимося".

До третьої групи відносяться моральні правила, що стосуються взаємин науки і вченого із суспільством. Це коло етичних норм часто визначають як проблему свободи наукового пошуку і соціальної відповідальності вченого. Проблема соціальної відповідальності вченого має глибокі історичні корені. Протягом століть, з часу зародження наукового пізнання, віра в силу розуму супроводжувалася сумнівами: як будуть використані його творіння? Чи є знання силою, що служить людині, і чи не обернеться воно проти неї?

Сьогодні, коли настільки гостро постали проблеми неоднозначності, а часом і небезпеки соціальних наслідків наукових досліджень, ці питання особливо актуальні. Звернемося до прикладу.

Серед галузей наукового знання специфічне місце займають генна інженерія, біотехнологія, біомедичні і генетичні дослідження людини. Незаперечні досягнення цих наук сполучаються зі зростаючою для людства небезпекою непродуманого чи зловмисного використання їхніх методів і відкриттів, здатних привести до появи так званих організмів-мутантів із зовсім новими спадкоємними ознаками, які раніше не зустрічалися на Землі і не обумовленими еволюцією людини. Саме тому, приміром, суд у ФРН заборонив концерну "Хехст" добудовувати установку з виробництва інсуліну за допомогою генно-інженерної технології, хоча концерн уже вклав у неї 600 млн. доларів. Формулювання суду було наступним: "Генна інженерія являє собою нову якість у технології, пов'язану з ризиком для людського існування, що не може бути адекватно оцінено у даний час".

Подібні побоювання змусили в 1975 р. провідних учених світу добровільно укласти мораторій на цілий ряд досліджень у даній галузі.

Розвиток генної інженерії і близьких до неї галузей знання поставив питання про нове осмислення зв'язку свободи і відповідальності в діяльності вчених.

Протягом століть багатьом з них не тільки словом, але і справою доводилося затверджувати і відстоювати принципи вільного наукового пошуку перед обличчям неуцтва, фанатизму, марновірств. Сьогодні ідея необмеженої волі досліджень, що була, безумовно, прогресивною колись, уже не може прийматися беззастережно, без обліку соціальної відповідальності. Адже є відповідальна воля і є принципово відмінна від неї вільна безвідповідальність при сучасних і майбутніх можливостях науки, що супроводжується дуже важкими наслідками для людини і людства.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші