Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Адвокатура
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Національна асоціація адвокатів України (ст. 45 Закону)

1. Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об'єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

За Законом Національна асоціація адвокатури України (НААУ):

- представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами.

організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями та міжнародними організаціями, делегує представників до органів державної влади;

захищає професійні права адвокатів та забезпечує гарантії адвокатської діяльності;

забезпечує високий професійний рівень адвокатів України; забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України;

- виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.

Національна асоціація адвокатів України утворюється з'їздом адвокатів України та не може бути реорганізована. Ліквідація Національної асоціації адвокатів України може бути здійснена лише на підставі закону.

Статут Національної асоціації адвокатів України затверджується з'їздом адвокатів України та є її установчим документом.

З моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають усі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.

Найменування ст. 45 Закону "Національна асоціація адвокатів України" (НААУ) - є символічним. Воно уособлює повний монополізм НААУ в питаннях адвокатського об'єднання і саморегулювання, його єдиність та екстериторіальність. В Законі не використовується таке поняття, притаманне будь-якому об'єднанню, як "добровільність".

Суть статті 45 Закону - це опорні визначення, які мають стати фундаментом самоврядної організації адвокатури і, отже чином, визначають правові цілі та межі її діяльності і взаємин з державою.

За цим визначенням НААУ є:

"... недержавною некомерційною професійною організацією, яка об'єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

Недержавною означає, що НААУ створюється не за вказівкою чи розпорядженням органу державної влади, а згідно з Конституцією і законодавством про громадські організації та об'єднання в Україні. НААУ не користується будь-якими державними коштами і будується на принципі самоврядування, повного самозабезпечення своєї діяльності і дотримання усіх вимог Конституції України та українського законодавства.

Некомерційною означає, що НААУ не ставить перед собою головну мету отримання прибутку від комерційної діяльності. Такий статус НААУ звільняє її від обов'язків, які ставляться до комерційних організацій, підприємств та установ.

Професійна тому, що членами НААУ можуть бути лише юристи, що отримали свідоцтво на здійснення адвокатської діяльності, - адвокати, що присягнули достойно виконувати обов'язки члена НААУ.

Утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування. Із завданням адвокатського самоврядування ознайомлює 45 ст. Закону. З переліком та змістом "завдань" самоврядування, визначених Законом, загалом немає сенсу сперечатись. Запитання виникає щодо відсутності в Законі такого визначення, як "незалежність" адвокатського самоврядування. Тим більше, що є підстави для припущень про наявність спроб впливати на адвокатське самоврядування з боку місцевої влади, судових органів і т. ін. І такі спроби будуть мати місце найближчим часом у зв'язку з реалізацією деяких положень Закону "Про надання безоплатної правової допомоги".

На жаль, Закон, створюючи монопольну організацію - НААУ, повністю ігнорує фактор "добровільності" адвоката у реалізації свого права на адвокатську діяльність в тій чи іншій формі, Можна передбачити, що це в найближчому майбутньому виявиться підґрунтям для серйозних і обгрунтованих спротивів такій монополізації адвокатської діяльності.

Національна асоціація адвокатів України:

- представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями та міжнародними організаціями, делегує представників до органів державної влади;

- захищає професійні права адвокатів та забезпечує гарантії адвокатської діяльності;

забезпечує високий професійний рівень адвокатів України; забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України;

- виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Пункт 1 частини 2 ст. 46 Закону визначає повноваження НААУ, які повинні забезпечити виконання, визначених у ч. 1 завдань.

Занесені до цього пункту положення охоплюють увесь діапазон можливих контактів з метою виконання завдань адвокатського самоврядування. Єдина новела Закону - його кінцева фраза, що дозволяє делегування представників (мабуть, представників НААУ) до органів державної влади.

Не зовсім чітко визначено, що мав на увазі законодавець під делегуванням представників до органів державної влади. Якщо йдеться про Верховну Раду України, то серед суб'єктів висування кандидатів в народні депутати немає громадських організацій.

Стаття 7 Закону "Вимоги щодо несумісництва" дозволяє винятки щодо суміщення - це місцеві ради і Вища рада юстиції, за умов, що особа не працює в цих державних органах на постійній роботі. Крім того, обрання будь-кого з адвокатів до місцевих рад навряд є наслідком "делегування" з боку НААУ. Напрошується висновок, що це положення введено задля можливості делегування представника від НААУ до Вищої ради юстиції.

Функція захисту професійних прав адвокатів та забезпечення гарантії адвокатської діяльності особливо важливого значення набуває саме тепер, з набранням чинності нового КПК. Ряд норм чинного кримінально-процесуального кодексу, де адвокатові - захиснику відводяться статті 45-54 глави З КПК, по - новому трактують місце, роль та права адвоката у кримінальному провадженні. Ці новели дають обережні надії на майбутнє, надихають адвокатів на більш самовіддану і активну діяльність.

Але не слід забувати, що традиційним принципом значної частини українських правоохоронців було і поки що залишається гасло: поява нового Закону це привід задуматися над тим, як його обійти. Тому не слід поспішати зі сподіванням на те, що норми нового КПК почнуть діяти одразу після набрання ним чинності.

На адвокатів очікує нелегка боротьба не тільки за права своїх підзахисних, але і за власні професійні права, проголошені новим КПК. Тому цілком доцільно закликати адвокатів до ідеального засвоєння і ретельного дотримання нового законодавства, поліпшення власного ставлення до формальної сторони в роботі на стадіях досудового кримінального провадження та в суді. Особливо це стосується роботи під час збору доказів, роботи зі свідками у справі, взаємин з власним підзахисним.

Цього питання ми вже торкалися досить ґрунтовно і неодноразово. Професійний рівень адвокатів неможливо визначити якоюсь цифрою чи іншим показником. Його неможливо також виміряти чи розрахувати. Але професійний рівень можна відчути, скажімо так, за коефіцієнтом діяльності. І ми його справді відчуємо, коли з'явиться значний прошарок людей, що присвятили себе цій благородній високоінтелектуальній справі за покликом серця і душі, людей з ознаками високої людської і правової культури, людей сміливих, не заляканих, не скутих ланцюгами прокурорсько-суддівської кругової поруки, людей для яких адвокатура - не лише інструмент досягнення матеріального достатку, й улюблена справа.

Зрозуміло, адвокат живе і працює не у вакуумі. Він щодня спілкується з працівниками правоохоронних органів, суддями, прокурорськими службовцями. При цьому велике значення має рівень загальної культури і професіоналізму опонентів, з якими доводиться спілкуватись щодня.

Але тому, хто присвятив себе адвокатській справі, слід засвоїти на все життя і ніколи не забувати - саме адвокат є тією складовою правової еліти, якій не дозволено опускатись до рівня будь-якого опонента, а, навпаки, своєю поведінкою, особистим прикладом примушувати опонента сприймати свою позицію, поважати її, а у гіршому випадку - рахуватися з нею.

Саме така позиція, саме такий рівень і є складовими адвокатської популярності, професійного рівня, а звідси і успіху на життєвій дорожній карті.

Забезпечення високого професійного рівня адвокатів слід починати зі створення постійно діючих регіональних і республіканських шкіл професійного удосконалення адвокатів із залученням до цієї справи справді кращих представників самої адвокатури, інших суміжних професій. І слід з перших кроків роботи таких шкіл не дати перетворитися їм на формальну шарашку з видання довідок про відбуття курсу підвищення кваліфікації.

Це важко, але все вирішує воля і рівень культури самого керівництва самоврядних органів.

Для забезпечення інформацією стосовно адвокатів України потрібні, перш за все створення і постійне функціонування єдиного Реєстру адвокатів України. Відкритість Реєстру полягає в його інформативності та доступності для кожного, хто має потребу офіційних даних про будь-якого адвоката.

Стаття 17 Закону "Єдиний реєстр адвокатів України" повністю розкриває зміст, поняття і значення ЄРАУ в подальшому процесі удосконалення і підвищення до сучасного рівня як інституту адвокатури в цілому, так і ідентифікації кожного адвоката зокрема.

Запровадження і ведення ЄРАУ та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності забезпечується Радою адвокатів України. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

ЄРАУ містить офіційну інформацію, яка дає формальне уявлення про особистість адвоката:

- прізвище, ім'я та по батькові адвоката;

- номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);

- найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку;

- інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

- інші відомості, передбачені цим Законом.

Про які "інші відомості" йдеться у п. 6, можливо, стане ясно далі.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Для кожного окремого адвоката його особиста персоналізація в ЄРАУ - це і офіційна гарантія його легітимності, і певна реклама, і, водночас, усвідомлення підвищеної відповідальності за свою корпорацію.

Відкритість такої інформації слід розглядати як позитивний крок у бік легітимізації, демократичності, самоповаги і кругової відповідальності перед суспільством.

До інформаційної відкритості слід віднести і відомості про діяльність органів адвокатського самоврядування: плани, результати, статистику, дискусійні питання, діяльність КДК.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси