Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Екологічне управління
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СИСТЕМНО-ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ

До постулатів системно-екологічного підходу належать такі:

  • 1.Будь-яка частка є частиною цілого, а ціле — частиною більш цілого.
  • 2.Усе залежить від усього.
  • 3.Усе змінюється.
  • 4.Будь-яка зміна породжує "ланцюгову реакцію" наслідків.
  • 5.Зміни можна передбачувати, а наслідки — прогнозувати.
  • 6.Без знання минулого неможливо передбачити наслідки в майбутньому.
  • 7.Усе має свої закони існування і змін.
  • 8.Усе має свої альтернативи і пріоритети.
  • 9.Усе повинно перебувати в рівновазі із середовищем існування.
  • 10.Усе повинно мати свої цінності й принципи, мотивацію дій і керуватися
    імперативами адаптованості, цілеспрямованості, інтегрованості й латентності (прихованості) для виживання.
  • 11.Результативність досягається лише за максимального врахування різних
    світоглядів.

Ознаки системно-екологічного підходу такі:

системне мислення;

системний аналіз;

операційні дослідження;

структурне моделювання;

стратегічне планування;

комплексне оцінювання;

системний менеджмент.

Розглянемо основоположні ознаки системно-екологічного підходу — системне мислення та системний аналіз.

Системне мислення містить:

цілісне бачення (від цілого до часткового);

стратегічне передбачення;

гнучкість поглядів;

логічну послідовність операційного мислення;

логічність і системність висновків;

методичність процесу мислення;

структуризованість або формалізованість ситуаційних уявлень;

узагальненість або агрегативність оцінок;

цілеспрямованість.

Відомо, що системне мислення ґрунтується на принципі емерджентності: властивості цілого не можуть вважатися наслідком властивостей окремих частин.

Системно мислити — пізнавати реальну дійсність за допомогою системних моделей для набуття глибших знань про цю дійсність.

Менеджер досягає найвищого професійного рівня, якщо він здатний системно мислити і системно передбачати наслідки управлінських рішень.

Загальна структура системного аналізу включає:

опис проблеми чи ситуації;

аналіз альтернатив;

моделювання небажаних наслідків;

оцінку альтернатив;

прийняття рішення;

комплексну оцінку результатів випробування або впровадження.

Ключовий елемент системного аналізу — процес кількісного порівняння альтернатив для вибору рішення, яке належить реалізувати.

Важливим для системного аналізу є метод декомпозиції: досліджувана система піддається розподілові на підсистеми доти, доки не буде досягнуто рівня її основних компонентів-властивостей. Процес декомпозиції визначається системними об'єктами, їхніми властивостями і зв'язками. Системні об'єкти — це вхід, процес, зворотний зв'язок і обмеження. Чим складніша система як об'єкт вивчення (аналізу, дослідження), тим складніша й багато функціональніша методологія системного аналізу.

Уявлення про методологічну складність і масштабність системного аналізу дає класифікаційна структура, наведена на рис. 2.2.

Класифікаційна структура системного аналізу

Рис. 2.2 Класифікаційна структура системного аналізу

В управлінні найбільш відомими є системні підходи з "жорсткою" та "м'якою" (гнучкою) методологіями, що спрямовані на аналіз витрат, ефективності й ризиків, на застосування альтернативних стратегій, необхідних для правильного вибору напрямів діяльності (життєдіяльності, існування), а також для їх розробки, якщо обраний напрям не витримав випробування життям, конкурентною боротьбою.

Системний аналіз для "жорсткого" системного (або ситуаційного) підходу містить:

формування проблеми (постановка задачі);

аналіз реальних умов і обмежень;

вибір і перевірку альтернативних шляхів розв'язання задачі;

дослідження необхідних можливостей (ресурсів);

моделювання процесів розв'язання для запобігання небажаним наслідкам застосування конкретних рішень;

вибір критеріїв оцінки та аналіз;

порівняння і ранжування альтернативних рішень;

прийняття рішення та його здійснення;

оцінку результатів.

Мета цього аналізу — кількісне порівняння альтернатив для вибору оптимального рішення.

Системний аналіз для "м'якого" системного (або ситуаційного) підходу містить:

розгляд проблемної ситуації з позиції застосування системи цінностей з екологічною компонентою;

виклад проблемної ситуації життєдіяльності;

основні визначення діяльності системи (життєдіяльності), спрямованої на досягнення цілі, збалансованості;

концептуальні моделі системи, викладені в базових визначеннях;

порівняльний аналіз моделей із реальною дійсністю;

зміни, бажані з погляду системи і можливі з позиції нових цінностей, культури, екології;

дії, спрямовані на поліпшення проблемної ситуації життєдіяльності, розвитку.

Мета цього аналізу — створення кількох ситуаційних моделей дійсності, що дає можливість оцінити відповідність реальним ситуаціям життєдіяльності.

Системи екологічного управління грунтуються на системному аналізі ситуаційного підходу і за своїми цілями можуть бути лише "м'якими" системами управління. Однак функціонувати вони можуть і в "жорстких" загальних системах управління, відповідно до дії закону балансу консервативності і мінливості. Зазначимо, що будь-яка система, яка розвивається, складається з двох структурних підсистем: одна — зберігає й зміцнює її будову та функціональні особливості, інша — сприяє видозміні й навіть саморуйнуванню системи зі створенням нової функціонально-морфологічної специфіки, як правило такої, що відповідає середовищу існування системи, яке оновлюється.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші