Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Філософія arrow Філософія. Шпаргалки КНЕУ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

"Філософія життя" Ф.Ніцше: основні ідеї та поняття.

Філософія життя - філос. напрямок, який склався в другій половині 19 ст. у Німеччині та Франції, визначними представниками якого вважаються

Ф. Ніцше ,В.Дільтей , Г. Зіммель , А. Бергсон та інші.

На противагу класичному раціоналізму, філософія життя в центр філософської проблематики поставила феномен життя. Філософія життя репрезентує життя як сутність людського світу і людського існування. Життя розглядається як феномен людського існування, який недоступний раціональному осмисленню, бо є ірраціональним за сутністю. Завданням філософії життя було осмислення буття людини "в плині життєвого потоку" методологічними засобами філософії, а не науки.

Ф.Ніцше( основні ідеї та поняття):

- світ являє собою нескінченне становлення,яке не має сенсу і мети. Тому світ пізнати неможливо,істина-недосяжна.

-світ - досягнення боротьби між волями,які боряться за владу

-час є нескінченним ,тому все буде повторюватись(вічне повернення)

-мета філософії:допомогти людині пристосуватися до світу

і дати можливість максимально себе реалізувати

-види волей:воля до життя,несвідома воля,воля окремої людини,воля до влади

-вчення про надлюдину(людина є те,що треба в собі подолати,щоб народилася надлюдина.Подолання починається з переоцінки дійсності,які існують у сучасному суспільстві.)

-християнство-релігія слабких,рабів.пропонує заміну христ цінностей(потворним і слабким треба допомогти померти)

-люди:еліта(меншість),маса юрби(більшість)

Перегляд неопозитивістських ідей в постпозитивізмі.

Розглядаючи неопозит. у цілому як явище філософ. культури, слід виділити його основні риси:

  • 1.за зразок для методологічних побудов було взято формально-логічні конструкції, а знаряддям методологічних досліджень став методологічний аналіз мови науки;
  • 2.основна увага звертається на аналіз структури наукового знання;
  • 3.відокремлення процесу появи нового знання від процесу його обгрунтування;
  • 4.обгрунтув. ідеї демаркаціонізму (розмежування).

Основні риси постпозитивізму:

  • 1. відхід від орієнтації на символічну логіку і звернення до історії науки;
  • 2. поступовий відхід від демаркаціонізму;
  • 3. відмова від комулятивізму ;
  • 4. суттєва зміна проблематики методологічних досліджень.

Характерними для постпозитивізму є проблеми фальсифікації: правдоподібності наукових теорій; раціональності; розуміння; соціології знання.

Неопозитивізм

Постпозитивізм

Єдиним джерелом знань є чуттєвий досвід

Всі джерела знань є рівноправні

Пропонують верифікацію (підтвердження)

Пропонують фальсифікацію (заперечення)

Вважали метафізичні проблеми не науковими

Толерантно ставляться

Індукція - основний метод пізнання

Основний метод пізнання - індукція+дедукція

Філософія науки тотожна логічному аналізу мови науки

Філософія науки - аналіз процесу розвитку пізнання

Припускали наявність закономірностей у розвитку суспільства

Розвиток суспільства є хаотичним, його неможливо дослідити

Загальна характеристика прагматизму (Ч.Пірс, В.Джеймс, Дж.Дьюї).

Прагматизм - філософська течія, що виникла в Сполучених Штатах Америки на початку 70-х років XIX ст., а згодом значно поширилася в Англії, Італії, Китаї. Центром уваги цього філософського дискурсу стала окрема людина та її діяльність. Репрезентували цю філософську течію Ч. Пірс,В. Джеймс, Дж Дьюї. Учені розробляли філософські ідеї, згідно з якими мислення людей необхідно було сприймати як спосіб адаптації до оточуючої

дійсності, істину - як момент самореалізаціїлюдини з відповідним відчуттям життєвого успіху, аналіз філософії - як метод пояснення конкретного мислення та вірувань людини, спрямованих на вирішення її життєвих проблем.

1)Головною доктриною прагматизму став так званий "принцип Пірса". Усі ідеї, поняття, теорії є лише інструментами, які повинні привести до позитивних практичних результатів. Істина визначається як корисність або практичне використання ідеї, тому в прагматизмі успішність, корисність - це критерій істини, який збігається зі змістом поняття "істина".

2)Для доведення необхідності існування релігійної віри філософ Джеймс використовував

прагматичну теорію істини. Його хрестоматійний вислів що гіпотеза про Бога істинна, коли вона корисна для людей.

3)В основі поглядів Дьюї на навчання, що вплинули на становлення світової педагогіки, лежала філософія прагматизму. Прагматизм за істинне визнає те, що корисно, відсуває на другий план наукове пізнання. Дьюї вважав, що дитина пізнає нове не заради самих знань, а заради діяльності, вона цікавиться саме тим, що може зробити сама. У цьому напрямку Дьюї вперше "поєднав" пізнання і діяльність.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші