Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Соціально-правові основи інформаційної безпеки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

Перехід постіндустріального суспільства до нової стадії розвитку суспільних відносин - стадії інформаційного суспільства, в якому основний обсяг соціальної діяльності громадян і різних складових суспільства припадає на відносини в інформаційно-психологічній сфері, супроводжується не тільки перебудовою системи органів і структур державної влади відповідно до нової системи цінностей та пріоритетів розвитку суспільних відносин, а й переглядом принципів, які стали традиційними для індустріального суспільства, регулюванням органами влади системи суспільних відносин, зокрема з боку інформаційно-аналітичних підрозділів.

Активна нормотворча та організаційна діяльність галузей державної влади сучасної держави дає змогу говорити про те, що створення державної системи, яка регулює соціальні та інші відносини в Інформаційно-психологічній сфері суспільства, є одним із найважливіших завдань, що нині чекає свого вирішення. Сучасна інформаційно-психологічна сфера не тільки існує, а й активно розширюється, охоплюючи нові простори та сфери людської діяльності. При цьому вона породжує нові закони та процеси еволюції соціальних систем. На сучасному етапі регулююча роль держави в цій сфері вкрай слабка й охоплює лише незначну частину розглянутих явищ, тому що система органів державної влади, яка діє з позицій традиційних для індустріального суспільства принципів державного управління, досягає своїх цілей лише там, де до бурхливого плину інформаційних процесів утягують (наприклад, на принципах історичної спадкоємності) окремі "уламки" (елементи) суспільних відносин суспільства індустріального. Тому для системи органів державної влади в інформаційному суспільстві, що формується, гостро постає питання про інтеграцію цих структур у той новий соціальний простір (сферу) діяльності, який нова еволюційна ступінь розвитку суспільства породжує і формує.

Нині, коли процес формування інформаційного суспільства в усьому світі (незважаючи на вже досягнуті значні успіхи) ще знаходиться на ранніх стадіях розвитку, можна стверджувати, що так звана концепція електронного уряду і є такою формою інтеграції традиційних органів державної влади в інформаційне суспільство, що забезпечує можливість держави втручатися в соціальні явища і процеси, які відбуваються в цій сфері. Можливо, "електронний уряд" є не єдиною можливою формою існування системи органів державної влади в інформаційно-психологічному просторі, однак нині ця концепція єдина, її положення вже починають реалізовуватися на державному рівні провідними державами світу.

Інформаційні технології не тільки привели до революційних змін у продуктивності праці та якості його результатів, а й послужили основою для трансформації форм діяльності практично всіх суб'єктів, які використовують ці технології. В Окінавській хартії глобального інформаційного суспільства, прийнятій 22 липня 2000 р. лідерами держав "08", зокрема, говориться: "Інформаційно-телекомунікаційні технології (ІТКТ) є одним Із найбільш важливих чинників, який впливає на формування суспільства XXI століття. їх революційний вплив стосується способу життя людей, їхніх об'єднань і роботи, а також взаємодії уряду і громадянського суспільства". Внаслідок цього революційного впливу виникли нові поняття, такі, як "електронна комерція" (іноді як синонім використовується термін "мережна економіка", що не зовсім правильно) та "електронний уряд", тому що тільки з початком масового використання персональних ЕОМ і широким розвитком Інтернету з'явилася можливість спілкування з громадянами через комп'ютери та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Завданнями Інформатизації в усьому світі є повне задоволення інформаційних потреб суспільства у всіх сферах його діяльності, поліпшення життєвого рівня населення, підвищення ефективності виробництва, сприяння соціально-політичній стабілізації. У цих умовах діяльність урядових структур неминуче буде трансформуватися у бік якісних змін за рахунок використання Інформаційних технологій. Важливим стимулом для цього є, зокрема, те, що інформаційне середовище, яке забезпечує доступ до розподіленої бази знань аналогів і прототипів вирішення державних і суспільних проблем у різних країнах світу, виступає як безцінний фонд досвіду, джерело зростання, частина колективного розуму суспільства і держави.

Діяльність урядових структур містить у собі інформаційну складову, зокрема організацію інформаційних взаємодій із суб'єктами громадянського суспільства в процесі управління державою. Як, приміром, розглядається використання Інтернету державними структурами влади, а також процеси створення "електронного уряду" у США і "модернізації уряду" у Великій Британії як країн з розвиненими інформаційними технологіями, інформаційною інфраструктурою та з загальновизнаними демократичними традиціями громадянського суспільства. Проте не лише у державах СНД. порівняно з найбільш розвинутими країнами, спостерігається несерйозне ставлення до використання Інтернет-технологій. Як наслідок - велике відставання у масштабах, технологічному й організаційному рівнях, незважаючи на вжиті заходи.

Це свідчить про недостатню готовність урядових структур багатьох країн світу переходити на якісно новий рівень діяльності держапарату, насамперед у сфері взаємодії з громадським суспільством, демонструючи їх консерватизм, зокрема у ставленні до можливостей, наданих інформаційними технологіями.

Впровадження основних принципів "електронного уряду" в систему діяльності органів державної влади та управління переслідує такі цілі:

  • 1. Забезпечення інформаційної прозорості діяльності органів державної влади, відкритості державних інформаційних ресурсів для громадянського суспільства.
  • 2. Створення передумов для ефективної взаємодії між органами державної влади і громадянами на основі широкого використання Інформаційно-телекомунікаційних технологій.
  • 3. Модернізація діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування внаслідок впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій.
  • 4. Взаємодія органів державної влади із суб'єктами господарювання.
  • 5. Залучення широких мас громадян у політичне життя суспільства (сприяння появі та активізації громадської позиції).
  • 6. Сприяння розвитку незалежних засобів масової інформації за допомогою впровадження в систему державного управління інформаційно-телекомунікаційними технологіями.

Концепція "електронного уряду" робить публічну діяльність органів державної влади максимально відкритою для громадян. Усі документи, матеріали, рішення і постанови, що не містять зведень, віднесених до обмеженого користування, а також організаційна та поточна інформація розміщаються на електронних сайтах відповідних органів і структур державної влади, від яких вона може бути оперативно отримана будь-яким користувачем мережі. При цьому користувач, який реалізує своє право на одержання інформації про діяльність органів державної влади через їх сайт (віртуальне представництво) у мережі, заощаджує час, уникає малоефективної рутинної процедури надсилання по офіційних каналах запитів, уникає необхідності численних погоджень чиновників-посередників в інформаційному обміні державної влади з громадянами, а також одержує можливість дізнаватися про матеріали (звичайно, з числа розміщених на сайті), про існування яких він, можливо, і не підозрював.

Якщо швидкість відновлення матеріалів на сайті органа державної влади відповідає змінам, що відбуваються у певній галузі державної діяльності, то громадянин, взаємодіючи з державною владою з використанням принципів "електронного уряду", може оперативно одержувати інформацію про всі події, що відбуваються в системі владних відносин, а держава, зі свого боку, довідуватиметься про зміни, що відбуваються з її громадянами, що винятково важливо при вирішенні питань у різних гострих і кризових ситуаціях, а також у багатьох випадках запобігає здійсненню помилок.

В інформаційному суспільстві за умови повсюдної комп'ютеризації та інформатизації саме розміщення інформаційних матеріалів у відкритій телекомунікаційній мережі дає змогу забезпечити максимально можливий ступінь відкритості та доступності конкретної інформації для користувачів. У системі "електронного уряду" підключення державних інформаційних ресурсів (наприклад, електронних баз даних, бібліотек, систем довідкової інформації та інших інформаційних систем) до офіційних сайтів органів державної влади забезпечує громадянське суспільство найбільш оптимальною можливістю оперативного одержання і використання інформації з цих джерел просто у власному кабінеті.

Впровадження у діяльність системи органів державної влади принципів "електронного уряду" дає змогу будь-якому громадянину, який перебуває як на території держави, так і за її межами, прямо звернутися до конкретного підрозділу конкретного органа державної влади для вирішення певного питання, обминаючи процедуру особистого спілкування з чиновником, який володіє компетенцією для вирішення цього питання, і численних посередників в особі, приміром, начальників і чиновників різного рівня рангом нижче, які не володіють достатніми повноваженнями для вирішення питання, але спілкування з якими через відомі бюрократичні закони не уникнути. При цьому переваги такої взаємодії громадян зі своєю державою можна сформулювати так:

  • 1. Можливість звернутися безпосередньо до конкретного державного чиновника (теоретично) будь-якого рівня, оминаючи посередників.
  • 2. Можливість звернутися не до конкретної посадової особи, а безпосередньо до органу державної влади або окремого його підрозділу. При цьому при надходженні такого звертання на офіційну електронну адресу органу певної структури державної влади без участі громадянина, який надіслав запит, самостійно визначається чиновник, який відповідає за вирішення цієї категорії питань, і матеріали передаються йому на розгляд. Важливою особливістю цього явища є те, що в діалозі громадянин - орган державної влади громадянин звертається не до конкретного чиновника з його особистими особливостями поведінки, мінливим настроєм, складним чи не дуже складним характером тощо, а до абстрактної системи державної влади (представленої в мережі у вигляді її атрибутів), якій, як і будь-якому іншому налагодженому і стабільно працюючому механізму, не властива суб'єктивність, властива людям з їхніми слабкостями і недоліками.
  • 3. Оперативність електронного документообігу і висока швидкість прийняття рішень з конкретних питань громадян - оперативність надходження звертань (запитів, заяв, відповідей, довідкової інформації тощо) від громадян в органи державної влади, висока швидкість обробки інформації, яка міститься в них, чіткою, установленою системою "електронного уряду" поділу повноважень керівників різного рівня, пряме надходження інформації керівникам того підрозділу органу, яким вона призначена, швидке прийняття рішень та інформування громадян про них.
  • 4. Можливість спілкування з представником органу влади в режимі телеконференції.
  • 5. Можливість в особливих і кризових умовах, що вимагають від влади негайних дій, підтримувати зв'язок і взаємодію громадян з певним органом державної влади в режимі реального часу. Виключення з процесу взаємодії громадян з органами державної влади суб'єктивних чинників, які перешкоджають установленню відносин громадян із представниками органу влади: часу доби, погодних умов, просторової (територіальної) віддаленості, режимних заходів тощо.

Громадянин може звернутися до будь-якого представника органів влади, не залишаючи власної квартири, і тут же одержати офіційну відповідь на свій запит, заяву, вимогу, скаргу тощо. При цьому у свідомості громадянина держава, діяльність якої заснована на використанні принципів "електронного уряду", перестає асоціюватися з об'єктами, які існують у реальному, фізичному світі, і цілком стає віртуальним суб'єктом діяльності в інформаційній сфері - віртуальній реальності, створюваній та сформованій інформаційним суспільством.

Завдяки впровадженню в діяльність органів державної влади принципів "електронного уряду" в системі державної влади та управління з'являються нові можливості для регулюючого і примусового впливу на систему соціальних, політичних, економічних та інших відносин суспільства, а в самій діяльності державної влади відбуваються якісні зміни, які коротко можна сформулювати так.

  • 1. Висока швидкість передачі по каналах відкритих телекомунікаційних мереж інформації, необхідної для прийняття рішень державного рівня, з регіонів у центр і назад, виключення впливу фактора територіальної віддаленості регіону щодо загальнодержавного центру на швидкість прийняття центром рішень із приводу процесів, що відбуваються в цьому регіоні і мають для нього життєво важливе значення. Це на кілька порядків збільшує оперативність реагування органів влади на всіх рівнях на будь-які зміни, що відбуваються в суспільстві.
  • 2. Виключення територіальних бар'єрів і негативного впливу географічних відстаней на інтенсивність спілкування внаслідок появи засобів оперативного зв'язку та обміну інформацією (ЗОЗТОІ) сприяє більш тісній та інтенсивній взаємодії центральних підрозділів та органів влади (центрального рівня) з їх представництвами на місцях, підвищенню активності територіальних органів влади, їх компетенції, впливає на всю систему органів державної влади в цілому.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші