Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Філософія родознавства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Тавро руси.

Впродовж VII—V ст. до н. е. греки утворили численні міста-держави на зразок існуючих на теренах материкової Греції. З-поміж них найвідоміші міста — Ольвія, Херсонес, Tipa, Пантикапей. їх мешканці інтегрувались із місцевими племенами й індоєвропейським праслов'янським населенням, яке населяло узбережжя Азовського моря. На цих землях близько середини І ст. до н.е. виникло Тмутараканське князівство. За свідченням Геродота, який у 455—454 рр. відвідав м. Ольвію, вже тоді на слов'янських землях діяли чотири племінні союзи. Цікаво, що греки назвали тавро-скіфами тих скіфів-кочівників, котрі інтегрувалась з осілими хліборобськими таврами. Греки назвою "таври" наголосили на їхніх визначальних ознаках — хоробрості та войовничості. Саме тавро-скіфи побудували у II ст. до н. е. м. Неаполь Скіфський. Сучасні наукові дослідження державності таврів (історично — це XII ст. до н. е.) аргументовано довели, що самоназва таврів — "руси" (Гарчев, 2000). З переходом до нової системи господарювання змінили племінні групи територіально-сусідські землеробські громади, активізуються їхні взаємовідносини, що суттєво змінило міжетнічну картину регіону. Найважливіше те, що таври мали державу, правителів, фортеці, міста. Культура тавро-русів Таврійського півострова розвивалась в умовах державного утворення. Ця культура — складова духовної спадщини народів Півдня України у період їх переходу від кочового до осілого життя, поступової інтеграції зі сарматами і багатьма іншими, у тому числі праслов'янськими племенами, котрі творили історичне тло праукраїнського етносу (Крвавич, 2003).

Вчені спростували твердження, які пов'язували розклад родового ладу в слов'ян Подніпров'я з періодом Київської Русі. На основі методу історико-порівняльного аналізу і дослідження способу виробництва матеріальних благ у відповідну епоху Г.Василенко довів, що розклад родової общини у слов'ян Подніпров'я розпочався понад тисячу років до Київської Русі. За грецьким істориком Геродотом, східні слов'яни у скіфський період отримували додатковий продукт; уже в V ст. до н. е. "вони сіяли хліб на продаж". Тоді орне землеробство досягло високого рівня внаслідок застосування залізних знарядь праці, зросла і продуктивність праці. Ця обставина зумовила розклад родової общини в зоні Лісостепу за часів скіфської культури. Родову общину змінила община землеробська, яка збереглася у східних слов'ян не лише до Київської Русі, а й до реформ П.Столипіна. Подальший період слов'янської культури — культура шнурової кераміки, що охопила великий регіон Європи (період бронзи, III—II тис. до н. е.) — характеризують істотні зміни в господарстві общини. Відбулося приручення тварин, для обробітку землі використовувалися дерев'яний плуг, ярмо, воли; зросли продуктивність землеробства і урожайність зернових культур; вперше з'явився додатковий продукт — надлишок засобів існування. Такі досягнення і призвели до зміни відносин у сім'ї: попереднє домінування жінки, її роль у забезпеченні засобами існування змінилося на главенство чоловіка, оскільки нові умови господарювання (обробіток землі, догляд за худобою) вимагали значних затрат фізичної сили. Згідно з археологічними дослідженнями і письмовими джерелами, на початку нової ери вже існували необхідні економічні умови для утворення слов'янської державності: ремесло, торгівля, грошовий обіг, продуктивна праця, додатковий продукт. Тобто майже за тисячу років до приходу князя Олега в Київ виникла слов'янська держава, яка була третьою в Європі після Греції та Риму. Фольклорні джерела скандинавського походження — "Молодша Едда" і "Старша Едда" (родовід скандинавських королів) — подають перші згадки про існування держави східних слов'ян у І ст. до н. е. Як політична сила в Європі слов'янська держава стає відомою у VI ст., досягаючи могутності за часів правління Кия. Новий етап піднесення держави східних слов'ян, за висновком Г. Василенка, становить Київська Русь періоду X—XI ст. (Бурбан, 1991).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші