Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Основи економічної теорії
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

РИНОК ІНФОРМАЦІЇ

Ключові поняття

Витрати інформації; контракт; посередник; платня за інформацію (комісійна платня); спекуляція; прибуткова та неприбуткова спекуляція; відповідальність за товар.

Витрати інформації

Люди не повністю інформовані про сьогоднішні й майбутні ціни на товар, вони мало знають про якість продукції, яку купують. Споживачі не знають, як поводитимуться партнери, з якими вони вступають у ділові відносини, в ролі замовника-хазяїна чи виконавця-агента. Люди можуть позбавитися від невизначеності, отримавши інформацію. Однак інформація не є безкоштовним товаром, це рідкісний та обмежений товар. Інформація коштує дорого, оскільки споживачі мають обмежені можливості в її обробленні, накопиченні і пошуку фактів та даних про ціни, якість і місцезнаходження товарів.

Витрати інформації - це витрати часу та коштів на отримання даних про сьогоднішні та майбутні ціни і якість товарів. "Час - це гроші", - говорить відоме прислів'я, і дійсно необхідно витратити час і на телефонні переговори, і на поїздки на транспорті, щоб зібрати інформацію про ціни. Слід прочитати безліч повідомлень у рекламних виданнях, проглянути газети, щоб знайти інформацію про товари, що продаються. Таким чином, збирання інформації коштує чималих грошей.

Споживачі повинні вибирати альтернативні варіанти, оскільки придбати все і зразу неможливо. Так само неможливо отримати всю інформацію, яку хотілося б мати. Тому доводиться спеціалізуватися на інформації, яка стосується насамперед певної галузі знань. Наприклад, програмісти знають дуже багато про комп'ютери, але небагато про фармакологію. Домогосподарки багато знають про ціни на продукти харчування в сусідніх магазинах, та мало знають про ціни на машинобудівну продукцію. Отже, жодна людина не може мати всієї економічної інформації.

Оскільки інформація коштує дорого, то кожен споживач акумулює інформацію, специфічну для нього з урахуванням конкретних обставин часу та місця.

Інформаційні переваги, які має одна людина порівняно з іншою, цілком безсумнівні. "Хто володіє інформацією, той володіє світом", - говорить ще одне не менш відоме прислів'я. Так, дев'ятирічний аматор відеоігор має глибші знання про ціни на відеоапарати та їхню якість, ніж видатний вчений зі світовим ім'ям. У США робітники-іммігранти на фермах зі слабким знанням англійської мови краще поінформовані про погодинну оплату збирачів фруктів, ніж який-небудь всесвітньо відомий економіст. Таким чином, інформація, яку мають дев'ятирічний хлопчик та робітник на фермі, може не викликати інтересу інших, але в багатьох випадках інформація є настільки цінною, що багато людей стають фахівцями, спеціалізуючись на ній.

Контракти та витрати інформації

Контракти необхідні для того, щоб чітко встановлювати ділові відносини між замовником та виконавцем. Типовий контракт потребує від виконавця виповнення певних послуг для замовника: доставити товар, побудувати дім, виконати певний вид роботи та ін. Деякі контракти передбачають правила взаємовідносин між замовником та виконавцем усередині фірми. Трудовий контракт, наприклад, визначає зобов'язання і відповідальність службовця (виконавця) по відношенню до наймача (замовника). Інші контракти встановлюють взаємовідносини замовника та виконавця між фірмами. Контракт на постачання, наприклад, покладає на постачальника товару (виконавця) зобов'язання забезпечити замовника певною кількістю товару за узгодженою ціною та в установлений термін. Замовниками іноді важко скласти контракт таким чином, щоб підштовхнути виконавця діяти якомога ефективніше на користь замовника.

Якби в замовника була вся доступна в світі інформація, йому було б легко скласти хороший контракт зі своїм виконавцем. У цьому випадку замовник міг би в контракті контролювати кожен крок виконавця. Такий чіткий контракт спонукав би виконавця діяти в повній відповідності з інтересами замовника. Але в реальному житті люди мають справу з недосконалою інформацією. Вони не можуть скласти такого контракту з виконавцями, який включав би всі можливі аспекти справи. Замовники не мають можливості по-справжньому наглядати за всіма діями виконавця. Ділові фірми оперують недосконалою інформацією, оскільки інформація коштує дуже дорого. Фірми змушені економити на використанні факторів виробництва, праці й капіталу, що необхідні для випуску продукції, замовники змушені економити на ресурсах, що використовуються для збирання та оброблення інформації. В результаті використання неповної інформації народжуються контракти, які дають змогу виконавцям поводитися дуже привільно. Це зручна поведінка, яка спостерігається тоді, коли виконавець має можливість формально виконувати контракт, займаючись у той час тим, що не відповідає інтересам замовника.

Дорожнеча інформації спонукає замовників підписувати контракти з виконавцями, в яких передбачаються лише загальні зобов'язання виконавців. Трудовий контракт, наприклад, передбачає, що службовець зайнятий певну кількість часу. Але контракт не встановлює якість виконаної роботи. У контрактах на постачання запчастин, наприклад, не передбачена їхня якість та специфікація. Якщо навіть такі контракти будуть передбачати до останньої деталі зобов'язання виконавців, замовникові занадто дорого буде коштувати контроль за виконанням кожної умови, передбаченої в контракті. Проблема "замовник - виконавець" вирішується по-різному. Наприклад, у магазинах продавцям сплачуються преміальні залежно від обсягу продаж. Тому продавці приділятимуть більше уваги потенційним покупцям. Авіакомпанії пропонують істотні пільги тим, хто купує найдорожчі авіаквитки (іноді вони удвічі дорожчі, ніж "економні" квитки).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші