Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Виникнення, суть та функції грошей

Товарне виробництво обов'язково передбачає обмін товарів. А останній практично немислимий без грошей. Розглянемо, як вони виникли і яка їх суть. Щодо цих питань в економічній теорії розглядаються дві концепції - раціоналістична (або номіналістична) і еволюційна (або металістична). Згідно з першою поява грошей трактується як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента для здійснення обміну товарів. Суть грошей зводиться до ролі розрахункової одиниці, за допомогою якої визначаються пропорції обміну товарів. Відомий американський економіст Пол Самуельсон вважає гроші штучною соціальною умовністю. Інший вчений Дж. П. Гелбрейт виникнення і функціонування грошей трактує як продукт угоди між людьми. Однак більшість науковців не поділяють такого підходу і дотримуються еволюційної концепції грошей, згідно з якою гроші є результатом стихійного розвитку товарного виробництва і обміну товарів.

Спочатку обмін мав випадковий характер. А з розвитком суспільства, поглибленням поділу праці обмін ставав обов'язковою необхідністю. Уже з відділенням скотарства від землеробства скотарські племена почали постійно обмінювати худобу на інші блага. Ще ширшого розмаху набув обмін після виділення ремесла і торгівлі у самостійні сфери господарювання. В той же час розвиток обміну почав зазнавати суттєвих перешкод. Це, насамперед, неспівпадання бажань власників різних товарів. Якщо людина мала зерно і хотіла обміняти його на сокиру, то потрібно було знайти власника сокири, якому потрібне було б зерно. Інакше обмін не відбувався. Ці суперечності обміну стихійно привели до того, що за якимось певним товаром закріплювалась властивість безперешкодно обмінюватись на будь-який інший товар. З історії відомо, що таким товаром часто була худоба. А у слов'ян роль таких товарів відігравали хутра.

Таким чином, у результаті розвитку обміну за певними товарами закріпилась специфічна суспільна функція, а саме: вони стали загальним еквівалентом, на який будь-який товар міг безпосередньо обмінюватись, бо власник такого товару міг у будь-який момент обміняти його на необхідний йому товар. Товар, що відігравав роль загального еквівалента, по суті, став прообразом грошей. Гроші з'явилися тоді, коли роль загального еквівалента закріпилась за металами. Цьому сприяли природні властивості металів, що дозволяють найкращим чином виконувати роль загального еквівалента.

По-перше, вони характеризуються однорідністю. Шматок золота чи срібла відрізняється від іншого шматка лише вагою. Тому одні й ті ж гроші мають однакову купівельну спроможність. По-друге, благородні метали мають високу ділимість. їх можна поділити на будь-які шматочки, і своїх споживчих вартостей вини не втрачають. Інші товари, що були загальними еквівалентами, такої властивості не мали. По-третє, благородні метали трудомісткі. Оскільки вони відносно рідко зустрічаються у природі, то їх видобуток вимагає високих затрат. І невелика кількість металу може бути еквівалентом високої вартості. По-четверте, дорогоцінні метали мають високу збереженість, а отже, і транспортабельність. Щоб зберігати худобу як загальний еквівалент, потрібні суттєві затрати, та й довговічність їх невелика. Золото та срібло можна зберігати тривалий період часу, при цьому їх властивості не втрачаються.

Отже, гроші виникли в результаті тривалої еволюції товарного виробництва і обміну. Суть їх полягає в тому, що це специфічний товар, який відіграє роль загального еквівалента. Суть останнього полягає в тому, що саме цей товар може виражати вартість усіх інших товарів, а з іншого боку, він безперешкодно обмінюється на будь-який товар. З появою грошей відбувається перехід від простого товарообміну, який здійснюється за формулою Т, - Т2, до обміну з допомогою грошей за формулою

Т, - Г - Т2 Такий обмін називається обігом товарів. При цьому товарний світ розділився на два полюси: на одному знаходяться усі звичайні товари, на другому - гроші, що виконують роль загального еквівалента, на який безпосередньо обмінюється будь-який товар. Повніше суть грошей проявлялася у тих функціях, які вони виконують (див. схему 3.3).

Першою функцією грошей є міра вартості. Гроші використовуються для вираження величини вартості товару. Виражена в грошах вартість товару називається ціною товару. Характерною особливістю функції грошей як міри вартості є те, що вони виконують що функцію як ідеальні гроші. Щоб оцінити товари на мільйонні суми, виразити їх вартість у грошовій формі, тобто в ціні, зовсім не потрібні наявні гроші.

Другою функцією грошей є засіб обігу. У цій функції гроші виступають як посередник у процесі реального товарообміну за формулою: Т, - Г - Т2.Туг гроші як засіб обігу долають ті обмеження, що пов'язані з прямим товарообміном. У процесі товарного обміну купівля і продаж товару розриваються, стають самостійними, вони не співпадають ні в часі, ні в просторі. Створюється передумова для

Функції грошей

Схема 3.3. Функції грошей

дальшого розвитку обміну і товарного виробництва. Продавець може продавати товар в одному місці, а купувати в іншому. Оскільки за актом продажу може не відбуватися акт купівлі, то цим породжується можливість "затоварювання", бо гроші, отримані за проданий товар, не використовуються для купівлі іншого товару. Цим створюється абстрактна можливість криз надвиробництва. Функцію засобу обігу золото та срібло спочатку виконували у злитках. Але це було не дуже зручно, бо при кожному акті купівлі-продажу необхідно було зважувати метал. Для зручності металу почали надавати певну форму з відповідними позначками. Так з'явилися монети. Пізніше їх карбування стало прерогативою держави.

Функціонування монет як засобу обігу засвідчило, що монети, які давно перебували в обігу і втратили частину своєї ваги, у функції засобу обігу оберталися так, як і нові, повноважні монети. Тобто їх купівельна здатність не зменшувалася, хоча вміст металу був менший. По суті, обіг грошей відділив реальний зміст монети від її номінального змісту. Це і дало підставу для випуску в обіг паперових грошових знаків як замінників металевих монет. Уперше такі гроші з'явились у Китаї в середні віки. В Російській імперії, до якої входила і значна частина сучасної України, паперові гроші вперше було випущено в обіг у 1769 р. під назвою "асигнації". З появою паперових грошей було закладено можливість для їх знецінення, що зумовило інфляційні процеси.

Третя функція грошей - засіб нагромадження, або утворення скарбів. Вона випливає з попередньої функції. Якщо товаровиробник продав свій товар і не перетворив одержані за нього гроші в інший товар, то гроші вилучалися із сфери обігу і перетворювались на скарб. Цю функцію виконують реальні гроші, які не піддягають знеціненню. Хоча за певних умов не виключена і можливість нагромадження паперових грошей, хоча при цьому велика небезпека втрати нагромадженого. Це яскраво проілюструвала практика втрати ощадних вкладів громадянами України на початку 1990-х років.

Гроші виконують і функцію засобу платежу. Якщо товаровиробник купує товар без оплати його в момент купівлі грішми, то умовою такої покупки є зобов'язання покупця сплатити гроші через певний період часу, зазначений угодою між покупцем і продавцем. При настанні терміну оплати боржник сплачує продавцю обумовлену суму грошей. В цей момент гроші і відіграють функцію засобу платежу. Це можуть бути як монети, так і паперові гроші. В той же час такі операції створюють можливість появи кредитних грошей. Товаровиробник, який продав товар у кредит, отримує від покупця боргове зобов'язання, що називається векселем, і може використати його для розрахунків при купівлі товару. В такому випадку вексель стає кредитними грішми. Боргові зобов'язання, що випускаються банком, отримали назву банкноти, або банківські білети. На відміну від векселів приватних осіб, банкноти мають золоте забезпечення і широко використовуються в обігу як справжні гроші.

Вихід обігу за межі національних кордонів, розвиток зовнішньої торгівлі спричинили появу і такої функції, як світові гроші. За вдалим висловом одного із класиків політичної економії, на світовому ринку гроші скидали свої національні мундири і виступали у первісному вигляді - у формі золотих зливків. Але з середини XX ст., коли обмін банкнот на золото було припинено, золото перестало бути світовими грішми. Його функція закріпилась за деякими національними валютами, зокрема за доларом США, англійським фунтом стерлінгів, євро та ін. Світові гроші функціонують як все загальний засіб платежу, всезагальний купівельний засіб і абсолютно суспільна матеріалізація багатства взагалі.

З виникненням грошей і функціонуванням їх в обігу з'являється проблема узгодження кількості грошей з цінами товарів, що реалізуються з їх участю. Іншими словами, виникає потреба визначення кількості грошей, що перебувають в обігу. Це пов'язано з тим, що гроші постійно знаходяться в обігу, тоді як товари, що обмінюються з їх допомогою, вибувають із сфери обігу у споживання. Тому одна й та ж грошова одиниця може протягом певного періоду часу обслуговувати обмін товарів ціною в декілька таких одиниць. Крім того, невідповідність між грошовою масою та обсягом товарів, що підлягають реалізації, може привести до порушення стабільності обміну товарів. Якщо грошова маса буде більшою за суму цін товарів, що піддягають реалізації, це може привести до зростання цін і знецінення грошей. Недостатня кількість грошової маси зумовить неможливість реалізації певної частини товарної маси. Як одна, так і інша ситуація негативно позначаються на стані економіки.

При визначенні кількості грошей, необхідних для обігу, потрібно враховувати такі обставини. По-перше, вона залежить від суми цін товарів, що підлягають реалізації. По-друге, на неї впливає швидкість обороту грошової одиниці. Чим вона вища, тим за інших рівних умов, кількість грошей буде меншою. По-третє, необхідно врахувати, що частина товарів продається у кредит, і в даний період часу наявних грошей для них не потрібно. По-четверте, на кількість грошей впливає сума цін товарів, проданих у кредит у попередньому періоді, а термін їх сплати настав у даному періоді. І, нарешті, потрібно врахувати суму цін, товарів, що реалізуються шляхом бартеру. З урахуванням цих обставин загальну кількість грошей, необхідну для обігу, можна визначити за такою формулою:

де Г - кількість грошей необхідних для обігу; ЦТ - сума цін товарів, що підлягають реалізації в даному періоді; К - сума цін товарів, що продаються у кредит; П - сума цін товарів, за якими настав строк сплати; Б - сума цін товарів, що реалізуються за бартером; О - швидкість обороту грошової одиниці.

Ця формула відображає закон, що регулює кількість грошей в обігу і стосується повноцінних золотих грошей. З появою паперових грошей суттєвий вплив на грошовий обіг робить таке явище, як фальшивомонетництво. Це виготовлення підробних грошових знаків. Оскільки витрати на їх виготовлення набагато менше їх номіналу, це дає фальшивомонетникам великі доходи, однак негативно впливає на обіг грошових знаків. Тому в усіх країнах фальшивомонетництво визнається серйозним злочином і карається законом. Кримінальним кодексом України за подібні дії передбачено покарання на строк від 3 до 12 років ув'язнення з конфіскацією або без конфіскації майна.

Слід зазначити, що в сучасних умовах виготовлення фальшивих грошових знаків широко розповсюджується в усіх країнах. Зараз, на думку спеціалістів, у світі в обігу знаходиться близько 40 мли фальшивих доларових купюр США. Не є винятком і Україна. Поширенню фальшивомонетництва сприяє також розвиток науково-технічного прогресу, що створює ефективні засоби друкування фальшивих грошових знаків. У боротьбі з цим негативним явищем, крім правоохоронних заходів, використовуються і економічні та технічні засоби. Це, зокрема, зменшення у грошовому обігу частки готівкових грошей і розширення безготівкових розрахунків, підвищення ступеня захисту грошових знаків, використання спеціальної техніки для виявлення фальшивих грошей.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші