Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Туризм arrow Організація та планування діяльності туристичних підприємств
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Характеристика туристичного ринку України та її регіонів

Комплексне дослідження ринку проводиться в чотирьох напрямах:

  • - дослідження ринку як такого;
  • - вивчення покупців;
  • - вивчення товарів;
  • - вивчення конкурентів

Дослідження ринку передбачає визначення ємності або місткості ринку, а також можливої частки продуктів нашого підприємства; короткостроковим прогнозуванням розвитку ринку на 6-18 місяців; довгостроковим прогнозуванням; виявленням тенденцій розвитку ринку на 5 та більше років)

Вивчення покупців дає відповіді на такі запитання: кого можна вважати потенційними покупцями нашого товару; яка чисельність кожного сегменту; які мотиви є передумовою покупок; коли найчастіше споживачі роблять покупку; які їх потреби не задовольняються товарами конкурентів.

Вивчення товарів передбачає пошук відповідей на запитання: чи конкурентоздатні наші товари у порівнянні з товарами конкурентів; чи здатні задовольнити потреби потенційних споживачів; які потрібні модифікації товарів згідно з виявленими потребами.

Вивчення конкурентів з'ясовує хто є основними конкурентами; чому їхні товари користуються більшим попитом у споживачів; яку цінову стратегію застосовують конкуренти; які канали товароруху вибираються ними і чому; якими перспективними науковими розробками займаються.

Двом останнім напрямкам будуть присвячені наступні параграфи підручника, а зараз зупинимось на дослідженні ринку як такого та визначенні сегменту ринку, тобто групи покупців майбутнього туристичного підприємства.

Туристичний ринок в Україні знаходиться на стадії становлення. Стан ринку туристичних послуг похідний від стану економіки і визначається соціально-економічними та політичними процесами, що відбуваються в країні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя. Україна належить до країн, де туризм як активний спосіб проведення дозвілля заохочувався державою, пропагувався та стимулювався шляхом соціалізації туристичних послуг і тому був сприйнятий більшістю населення як складова способу життя. Поліпшення рівня та умов життя вводить туризм до споживчої суспільної моделі, особливо міського населення, стимулюючи попит і формуючи ринок туристичних послуг. Тривале домінування внутрішнього туризму за соціалістичної доби обумовило сплеск попиту на міжнародні подорожі, що позначилось зміною статусу та розширенням участі України на ринку міжнародного туризму. Перш за все, розширилась участь країни на даному ринку. З країни-реціпієнта з дозованим обсягом обслуговування вона перетворилась на країну-генератора туристичних потоків зарубіжного (виїзного) туризму. Такий процес був притаманний на перехідному етапі для Польщі, Чехії, інших соціалістичних у минулому країн і має об'єктивне соціально-економічне підґрунтя. Поступові зміни на краще в економічній ситуації також відзначились на туристичних фірмах України, поліпшення матеріального становища населення створили об'єктивні передумови для розвитку сприятливого стосовно туристичної діяльності ринкового середовища. Позитивні результати дала й державна туристична політика, перш за все, через впровадження системи ліцензування, що посилило контроль за якістю туристичного обслуговування.

В'їзний туризм

Незважаючи на позитивні зрушення на національному ринку туристичних послуг, які позначені зростанням обсягів діяльності на внутрішньому ринку і зростанням потоку іноземних відвідувачів, ще помітною залишається тенденція перевищення виїзного потоку над в'їзним у структурі міжнародного туризму.

По загальним прогнозам на ринку іноземного (в'їздного) туризму спостерігається значна сезонність, "пік" якої припадає на липень-серпень, оскільки основною метою приїзду в Україну іноземних туристів є рекреація і відпочинок (понад половину всіх відвідувань) та бізнес (майже 32%). Відповідно до мотивації потік іноземних туристів розподіляється й територіально: майже половина його спрямована на Крим, третина - до Києва, п'ята частина - до Одеської області і майже 7% - до Львівської. За останні три роки до України спрямовані туристичні потоки із 168 країн світу. Спостерігається зростання в'їзного потоку з країн СНД (особливо Казахстану, Молдови, Росії), з Туреччини, країн Африки, Східної Азії та Тихоокеанського басейну, з Південної Азії, що, на жаль, свідчить не стільки про туристичну привабливість України, скільки про використання туризму як міграційного інструменту. Зменшується потік з колишніх соціалістичних країн Європи (Чехія, Словаччина, Болгарія, Угорщина) [70], хоча майже п'яту частину обмінів становить прикордонний обмін. Зростає значення України як транзитної держави і це позначається на кількості одноденних відвідувачів, чисельність яких протягом останніх років стабільно росте, перевищуючи 50% всіх відвідувань. Особливо зріс транзитний потік через Україну з країн СНД (Туркменістану, Таджикистану, Росії, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану) [70]. Туристична політика України на ринку міжнародного туризму базується на активній маркетинговій стратегії, спрямованій на стимулювання іноземного туризму шляхом створення позитивного туристичного іміджу країни як країни безпечного та комфортного перебування. З цією метою зі сторони держави, вводиться спрощення візових формальностей, розбудовується індустрія туризму та підвищується відповідно до європейських стандартів якість обслуговування [70].

Протягом 9 місяців 2007 р. Україну відвідали 17,9 млн. в'їзних (іноземних) туристів, що на 24 % або майже на 3,4 млн осіб більше, ніж за аналогічний період 2006 року.

Збільшення обсягів в'їзного потоку за 9 міс. 2007 р. відбулося за рахунок зростання кількості поїздок з приватною метою та з організованого туризму (відповідно на 26 % та 24 %).

Таблиця 5.1

СТРУКТУРА В'ЇЗНОГО ТУРПОТОКУ ЗА МОТИВАЦІЄЮ:

Вид туру

Кільк. осіб (тис.)

Процент від всього

Відношення до попереднього, % або осіб

Службова поїздка

687,8

4

- 14%, 114,3 тис.

Організований туризм

1342

8

+ 54%, 262,4 тис.

Приватний туризм

15822,8

88

+ 26 %, 3,2 млн

В структурі в'їзного турпотоку відбулися такі зміни - частка приватного туризму виросла з 87 % за 9 міс. 2006 р. до 88 % за 9 міс. 2007 р. та водночас зросла частка організованого туризму від 7 % до 8 %.

Збільшення подорожей з приватною метою спостерігається з таких країн: Росія (на 10% або на 465,5 тис. осіб), Білорусь (на 39% або на 517,6 тис. осіб), Молдова (на 37 % або на 784,1 тис. осіб), Узбекистан (на 127 % або на 32,4 тис. осіб), Азербайджан (на 61 % або на 17,7 тис. осіб), Таджикистан (на 203 % або на 14,4 тис. осіб), Румунія (на 263 % або на 558,0 тис. осіб), Словаччини (на 32,3 % або на 94,2 тис. осіб). Зростання кількості поїздок з організованого туризму відбулося з Росії (на 112 % або на 285,2 тис. осіб), Молдови (на 111 % або на 8,5 тис. осіб), Італії (на 17 % або на 3,2 тис. осіб), Туреччини (на 25 % або на 3,7 тис. осіб), Великобританії (на 16 % або на 3,0 тис. осіб), Вірменії (на 45 % або на 0,9 тис. осіб). Однак, з Угорщини та Словаччини зменшилась кількість організованих туристів відповідно на 87 % (або на 76,9 тис. осіб) та 83 % (або на 28,0 тис. осіб), з Румунії на 36 % (або на 1,4 тис. осіб).

Зростання в'їзного турпотоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок збільшення кількості подорожуючих з країн: Естонії (на 13 % або на 1,9 тис. осіб), Латвії (на 15 % або на 4,2 тис. осіб), Литви (на 11 % або на 4,2 тис. осіб), Польщі (на 19 % або на 557,4 тис. осіб), Авст-рії(на 24 % або на 4,7 тис. осіб), Великобританії (на 19 % або на 7,8 тис. осіб), Італії (на 17 % або на 8,2 тис. осіб), Бельгії (на 15 % або на 1,2 тис. осіб), Франції (на 15 % або на 4,8 тис. осіб).

Таблиця 5.2

СТРУКТУРА В'ЇЗНОГО ТУРПОТОКУ ЗА КРАЇНАМИ ПОХОДЖЕННЯ[70]:

Країни

Кількість осіб (млн)

% від загального потоку

Відношення до попереднього, % або осіб

Країни СНД

11,4

64

+ 23 % або 2,1 млн

Країни ЄС

5,4

30

+ 16 % або 754,2 тис.

Інші країни

0,6

6

+ 106 % або 588,7 тис.

Підводячи підсумки в'їзних потоків ми бачимо, що лідируюче положення займає найбільша сусідка України - Росія (33 % від всіх прибулих), з великим відривом на другому місці знаходиться Польща (19 %), третє місце можна сказати поділяють Молдова та Білорусь (17 і 12 %). Така ситуація більшим чином пояснюється історично сформованими зв'язками між нашими державами-сусідами (див. табл. 5.3).

Таблиця 5.3

РЕЙТИНГ 10 ГОЛОВНИХ КРАЇН В'ЇЗНОГО ТУРИЗМУ [70]:

п/п

Країни

Кількість осіб

Частка %

Відношення до попереднього року, %

1

Росія

5 957 753

33

+14

2.

Польща

3480 114

19

+19

3.

Молдова

2948 114

17

+33

4.

Білорусь

2 189 601

12

+33

5.

Угорщина

915 493

5

+10

6.

Румунія

778 865

4

+234

7.

Словаччина

418 117

2

+14

8.

Німеччина

188 040

1

+9

9.

США

100 161

1

+12

10.

Узбекистан

63 616

0,4

+114

Разом

17 040 752

95

Всього

17 040 752

100

+24

За популярністю для іноземних туристів перше місце серед регіонів України займає Київ, друге - АР Крим, третє - М.Севастополь, четверте - Одеська область, п'яте Запорізька (див табл), гірська частина Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей також є серед привабливих регіонів України.

Таблиця 5.4

РЕЙТИНГ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ЗА ОСНОВНИМИ ТУРИСТИЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЗА 2006 р. [70]

Назва області

Всього обслуговано туристів

В'їзних

Виїзних

Внутрішніх

Ос.

Ос.

Ос.

Ос.

Вінницька

39360

20

2556

17

8418

14

28386

21

Волинська

62254

14

4083

14

8137

16

52034

11

Луганська

50881

17

162

25

10761

11

39958

16

Дніпропетровська

125408

7

14772

6

35543

6

75093

4

Закінчення табл. 5.4

Назва області

Всього обслуговано туристів

В'їзних

Виїзних

Внутрішніх

Ос.

Ос.

Ос.

Ос.

Донецька

125568

6

1263

20

54585

2

69720

5

Житомирська

11991

26

13

27

2734

27

9244

26

Закарпатська

69942

11

11726

7

10011

12

48205

12

Запорізька

99744

9

15540

5

22295

7

61909

7

Івано-Франківська

326278

3

8621

9

5775

18

311880

2

Київська

8664

27

124

26

4619

25

3921

27

Кіровоградська

33014

24

594

22

5154

21

27266

24

АР Крим

335322

2

94967

2

6561

17

233794

3

Львівська

93553

10

8427

10

40717

4

44409

13

Миколаївська

48689

18

4134

13

5508

20

39047

17

Одеська

127345

5

56801

4

36188

5

34363

18

Полтавська

63882

15

1778

19

9868

13

52236

10

Рівненська

55318

16

3528

16

8206

15

43584

14

Сумська

16450

25

208

24

3975

26

12267

25

Тернопільська

35814

23

396

23

4734

24

30684

20

Харківська

110565

8

8667

8

42484

3

59414

8

Херсонська

69203

12

7133

12

5084

22

56986

9

Хмельницька

40416

19

839

21

11853

10

27724

23

Черкаська

39048

21

1791

18

4884

23

32371

19

Чернігівська

37804

22

3779

15

5659

19

28366

22

Чернівецька

66627

13

7801

11

18342

8

40484

15

М.Севастополь

141276

4

62973

3

12983

9

65320

6

М.Київ

1498794

1

207468

1

901269

1

390057

1

Разом

3735206

530144

1286340

1918722

Виїзний туризм

Слід зауважити певне падіння темпів виїзного туризму і його мотиваційний та географічний перерозподіл, що позитивно характеризує зміни на національному туристичному ринку. Основними партнерами України на ринку зарубіжного туризму залишаються країни-сусіди, до яких спрямовані як туристичні, так і транзитні поїздки: Росія (34 %),

Польща (25 %), Угорщина (8%). Але запровадження візового режиму у відносинах з ними позначилось зменшенням виїзного потоку майже на 19% за цей рік. Відпрацьовується механізм роботи візового режиму з Польщею та Угорщиною, які з 1.05.2004р. стали членами Європейського Співтовариства. Змінюється мотиваційна структура туристичних подорожей українців за кордон - провідне місце займають поїздки з рекреаційною та екскурсійною метою. В ритміці виїзних потоків можна прослідкувати наявність двох "гарячих" сезонів - яскраво вираженого літнього та менш вираженого зимового. Виїзний турпотік за 9 міс. 2007 р. збільшився (за рахунок поїздок з організованого туризму та приватних подорожей), порівняно з 9 міс. 2006 р. на 4 % або на 462,1 тис. осіб та становив 13,3 млн. осіб.

Збільшення організованого туризму відбулося за рахунок зростання кількості подорожуючих за такими напрямами: Білорусь (на 25 % або на 9,4 тис. осіб), Польща (на 525 % або 253,1 тис. осіб), Австрія (на 53 % або на 7,8 тис. осіб), Туреччина (на 30 % або на 36,1 тис. осіб), Єгипет ( на 45 % або на 27,3 тис. осіб).

Приватні поїздки збільшились за рахунок зростання кількості виїжджаючих українців до Молдови (на 18 % або на 100,1 тис. осіб), Румунії (на 209 % або на 191,3 тис. осіб), Словаччини (на 44 % або 39,5 тис. осіб), Єгипту (на 136 % або на 21,0 тис. осіб), Туреччини (на 23 % або на 58,0 тис. осіб), Італії (на 43 % або на 9,0 тис. осіб).

Таблиця 5.5

СТРУКТУРА ВИЇЗНОГО ТУРПОТОКУ ЗА МОТИВАЦІЄЮ [70].:

Вид туру

Кількість осіб (тис.)

Процент від всього потоку (%)

Відношення до попереднього, % або тис. осіб.

Службова поїздка

570,4

4

- 5 % або27,3

Організований туризм

1452,1

11

+24 % або 284,8

Приватний туризм

11 288,1

85

+5 % або 204,6

Таблиця 5.6

СТРУКТУРА ВИЇЗНОГО ТУРПОТОКУ ЗА КРАЇНАМИ ПОХОДЖЕННЯ [70]:

Країни

Кількість осіб (млн)

Частка від загального потоку

Відношення до попереднього, % або тис. Осіб

Країни СНД

6,9

52

+ 6 % або 410,3

Країни ЄС

5,2

39

- 7 % або 400,6

Інші країни

1,2

9

+83 або 585,3

Таблиця 5.7

РЕЙТИНГ 10 ГОЛОВНИХ КРАЇН ВИЇЗНОГО ТУРИЗМУ [70]

п/п

Країни

Кількість осіб

Частка від загального потоку

Відношення до попереднього, %

1.

Росія

4 543 729

34

-0,2

2.

Польща

3 278 922

25

-3

3.

Білорусь

1 218 755

9

+20

4.

Угорщина

1 063 306

8

-23

5.

Молдова

1 048 127

8

+26

6.

Румунія

464 280

4

+129

7.

Туреччина

412 363

3

+22

8.

Словаччина

272 631

2

+16

9.

Єгипет

171 240

1

+55

10.

Німеччина

124 109

1

-4

Разом

1 2597 462

95

Всього

13 310 606

100

+4

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші