Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємств
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розширене відтворення та накопичення в підприємствах

Економічна суть і особливості розширеного відтворення

Постійне споживання продукції сільського господарства, в тому числі на виробничі потреби, зумовлює безперервність його виробництва. Виробництво і споживання, що становлять необхідну умову існування та розвитку будь-якого суспільства, взаємопов'язані й доповнюють одне одного. Цей процес розглядається не лише як постійний і безперервний потік оновлення, а й як відтворення на всіх стадіях виробництва, розподілу, обміну та споживання. Якби суспільство досягло виробництва продуктів на рівні науково обґрунтованих норм споживання, то достатнім було б лише повторення процесу виробництва. У випадку, коли масштаби й обсяги виробництва не змінюються, відтворення називається простим (рис. 20.1).

Однак у зв'язку з природним приростом населення країни й розвитком міжнародного поділу праці потреба у виробництві того чи іншого продукту зростає. У випадку, коли розміри

Просте відтворення

Рис. 20.1. Просте відтворення

виробництва на наступних стадіях змінюються і відбувається постійне збільшення обсягів, відтворення називається розширеним (рис. 20.2).

Розширене відтворення аграрних підприємств охоплює відтворення суспільного продукту в комплексі з іншими важливими напрямами, такими як відтворення засобів виробництва та кваліфікованої робочої сили й виробничих відносин. З одного боку, збільшення обсягів виробництва продукції вимагає залучення додаткових матеріально-грошових засобів, а з іншого - накопичення основних виробничих фондів, забезпечення належних умов розвитку освітньокультурного та фахового рівня працюючих.

Розширене відтворення може бути двох типів: інтенсивне, коли приріст продукції відбувається внаслідок зростання продуктивності праці, як результат упровадження нової вдосконаленої техніки, прогресивної технології та нових форм організації праці, й екстенсивне, коли збільшення обсягів продукції відбувається через залучення у виробництво додаткових матеріальних і трудових ресурсів, а виробництво перебуває на незмінному технічному рівні. Розширене відтворення є об'єктивною необхідністю розвитку суспільства і відповідає вимогам основного економічного закону, який передбачає максимальне задоволення потреб населення в продуктах харчування і товарах.

Розширене відтворення в аграрному секторі, з одного боку, відбувається під впливом розвитку промисловості й залежить

від рівня постачання йому тракторів, автомобілів, сільськогосподарських машин, пального, мінеральних добрив, засобів захисту рослин тощо. З іншого - аграрні підприємства постачають промисловості необхідну технічну сировину, цим самим стимулюючи у відповідних галузях їх розширене відтворення. Отже, між ними існує тісний взаємозв'язок і взаємозалежність.

Розширене відтворення аграрних підприємств є частиною розширеного відтворення в усьому народному господарстві. Йому притаманні основні риси відтворення, загальні для всіх галузей, і водночас воно має свої особливості.

У розширеному відтворенні тісно переплітаються економічний процес з природним, де біологічними законами чітко визначені терміни вегетації рослин і тільності тварин. Люди не можуть прискорити ці процеси. І, як наслідок, під дією цих законів процес виробництва, наприклад, вирощування пшениці, відбувається впродовж семи-восьми місяців, зерно одержують раз на рік, а плід у корів дозріває через дев'ять місяців.

Головним засобом виробництва в аграрних підприємствах, як уже зазначалося, є земля. Вона не відтворюється у своїй матеріальній формі, але відтворення родючості становить неодмінну умову економічного процесу розширеного відтворення. Цього досягають внаслідок її раціонального використання, хімізації, протиерозійних заходів, упровадження науково обґрунтованої системи землеробства.

Процес відтворення значною мірою залежить від природних умов. Несприятливі умови знижують ефективність використання наявних і додаткових матеріальних і трудових ресурсів. За рівнозначних затрат у різних природних умовах (різна кількість опадів і тепла) можуть бути отримані неадекватні результати виробництва.

У зв'язку з тим, що період виробництва не збігається з робочим, спостерігається, як уже згадувалося раніше, сезонність використання матеріально-технічної бази. Наприклад, зернову сівалку використовують лише п'ять-шість днів весною і десять-п'ятнадцять днів восени, а зерновий комбайн - не більше десяти-дванадцяти днів на рік.

У аграрних підприємствах деяка продукція, одержана в процесі виробництва ,входить у наступний цикл відтворення вже

як засоби виробництва. Це насіння, корми, молодняк худоби, птиця, органічні добрива і под. Від того, якої вони якості, залежатиме результат і рівень ефективності виробництва. Тому виробництво засобів виробництва в самому підприємстві вимагає посиленого контролю за їх якісними характеристиками та за підготовкою до використання, а також за тим, щоб із річного валового продукту галузі підприємством своєчасно виділялись для заміщення основні й оборотні фонди.

Аграрним підприємствам притаманна річна тривалість циклу відтворення в поєднанні з сезонністю виробництва. Це вимагає накопичення і тривалого зберігання оборотних фондів (корми, насіння, добрива та ін.) у формі виробничих запасів. Крім того, оборотні засоби авансуються у виробництво в значних масштабах, а їх повернення можливе лише після отримання продукції. Все це впливає на ритмічність надходження грошових засобів і змушує підприємства вдаватись до кредитування.

Показники, що характеризують розширене відтворення аграрних підприємств, численні й можуть виражатися в натуральній і вартісній формах. Основним та узагальнювальним показником розширеного відтворення є зростання валового продукту.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші