Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Педіатрія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Спадкові хвороби

Актуальність теми. Спадковими називають захворювання, причиною яких є хромосомні або генні мутації. Хромосомні захворювання залежно від типу мутації поділяють на синдроми, обумовлені кількісними аномаліями (поліплоїдії, анеуплоїдії) та структурними перебудовами (інверсії, делеції, транслокації, дуплікації). Типовими прикладами захворювань, обумовлених кількісними аномаліями, є хвороба Дауна, синдром Шерешевського – Тернера, синдром Клайнфельте-ра; структурними перебудовами – синдром котячого крику, пухлина Вільямса та ін.

У боротьбі зі спадковими хворобами головне місце займає їх профілактика. Потенційний ризик народження дитини зі спадковою патологією повинен бути визначений ще до зачаття (прегаметна профілактика) чи в крайньому разі в перші 3 міс вагітності. Сучасна діагностична техніка дозволяє внутрішньоутробно виявити більшість хромосомних хвороб, багато моногенно успадкованих хвороб та деякі полігенно успадковані. Крім методів діагностики, спрямованих на елімінацію уражених плодів, сучасна наука розвивається в напрямку корекції окремих вроджених аномалій (наприклад, перинатальне переливання крові при резус-конфлікті, пункції шлуночків при гідроцефалії тощо), а також лікування низки спадкових хвороб (дієта при фенілкетонурії, замінна терапія, тобто введення гормону щитоподібної залози, при спадковому кретинізмі та ін.).

Мета заняття. Використовуючи знання про механізми успадкування, навчитися клінічно розрізняти спадкову патологію, що найбільш часто зустрічається, орієнтуватися в можливостях сучасної пренатальної діагностики та лікуванні спадкових хвороб, уміти проводити профілактичні заходи для їх запобігання.

Основна література

Дитячі хвороби / За ред. В.М. Сидельникова, В.В. Бережного. – К.: Здоров'я, 1999. – С. 671-676.

Медицина дитинства /За ред. П.С. Мощича: У 4 т. – К.: Здоров'я, 1994. – Т. 1. – С. 238-363.

Додаткова література

Педиатрия: Руководство / Под ред. P.E. Бергмана, B.K. Вогана. – М.; Медицина, 1987. – С. 11-92.

Детские болезни / Под ред. Н.П. Шабалова. – СПб. и др.: Питер, 1997. –С. 504-508.

Допоміжні матеріали

  • 1. Медико-генетичне консультування.
  • 2. Преімплантаційна пренатальна діагностика.
  • 3. Перинатальна діагностика.
  • 4. Хвороба (синдром) Марфана.
  • 5. Синдром Клайнфельтера.
  • 6. Синдром Шерешевського-Тернера.
  • 7. Хвороба Дауна.

Медико-генетичне консультування

Генетична консультація надає допомогу у вирішенні проблем, пов'язаних з ризиком генетичних захворювань. До генетичної консультації найчастіше звертаються подружжя, в яких перша дитина народилася з вродженим дефектом чи з іншою патологією.

В ідеальних умовах подружжю слід звернутися до генетичної консультації та обговорити з лікарем ризик народження дитини з вродженою аномалією ще до зачаття чи в перші 3 міс вагітності.

Існують категорії сімей, яким необхідне генетичне консультування, навіть якщо в роду нема випадків спадкової патології. Це сім'ї, в яких один або обидва партнери мають шкідливі звички, професійні шкідливості; якщо жінка старша 35-річного віку, а також коли в анамнезі були спонтанні викидні, мертвонародження.

Слід вважати обов'язковим для кожної родини з встановленими випадками спадкової хвороби звертатися до генетичної консультації для обговорення питання про планування сім'ї.

Основними задачами генетичного консультування є такі:

  • 1) уточнення генетичного діагнозу та визначення індивідуальної величини генетичного ризику для конкретної родини;
  • 2) вирішення питання про планування вагітності та вибір методу пренатальної діагностики (якщо метод інформативний уданому випадку).

Першим етапом генетичного консультування є складання генетичного дерева та аналіз походження. Необхідно зібрати повну інформацію про стан здоров'я всіх членів родини, з урахуванням кровної ро динності, національності, наявності вроджених вад чи викиднів у членів родини (не менше ніж у 4 поколінь).

При виявленні захворювання необхідна точна діагностика, щоб виявити його природу, провести диференціальну діагностику станів, що мають подібний клінічний вигляд. Якщо при дослідженні родоводу з'ясовані не всі випадки захворювань, то не завжди можна виявити тип успадкування (наприклад, аутосомно-рецесивний чи рецесивний X-зчеплений тип). Значно допомагає визначити тип спадкової хвороби виявлення гетерозиготного носійства мутантних генів родичами хворого (за допомогою лабораторних, найчастіше біохімічних методів).

При встановленні точного діагнозу стає можливим розрахувати ймовірність народження дитини зі спадковою патологією. Якщо сімейна пара вже має дитину з установленим спадковим захворюванням, ризик виникнення повторного захворювання (зворотний ризик) складається вже з відомого для даного захворювання ризику і загал ьнопо-пуляційного ризику (3 % для всіх інших вроджених дефектів). Необхідно враховувати, що для будь-якої вагітності існує ймовірність виникнення вродженої вади, яка дорівнює 3 %.

Генетичний ризик прийнято кваліфікувати так: до 5 % – низький, до 10 % – незначно підвищений, до 20 % – середній, понад 20% – високий.

У разі підвищеного ризику хромосомних та багатьох моногенно успадкованих захворювань виправдане використання інвазивних методів перинатальної діагностики.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші