Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Основи психології
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розлади пам'яті

Порушення запам'ятовування, збереження і відтворення фактів навколишнього життя і власного досвіду називається розладом пам'яті. У випадках, коли порушені лише ці функції, говорять про кількісні розлади пам'яті. Коли розлади пам'яті поєднуються з несправжніми спогадами, переплутане минуле і сучасне, реальне і уявне, мова йде про якісні розлади пам'яті.

До кількісних порушень пам'яті належать: амнезія, гіпомнезія і гіпермнезія.

Амнезією називається порушення пам'яті у вигляді втрати здатності зберігати і відтворювати раніше набуті знання (рис.7.1). Існує багато форм амнезії. Так, при антероградній амнезії людина не пам'ятає або забуває події, що відбувалися безпосередньо після закінчення розладу свідомості або хворобливого психічного стану. Вперше описав цей синдром вітчизняний психіатр С. С. Корсаков.

Ретроградна амнезія - забуваються події, що передували розладу свідомості або хворобливому психічному стану. Ретроградна амнезія може поширюватися на період від кількох годин до кількох років. При ретроградній амнезії відомі медичні психологи М. С. Лебединський та В. М. М'ясищев враховують дві пов'язані між собою можливості:

  • 1) перебудову під впливом захворювання фону пам'яті за рахунок порушення асоціативних зв'язків, зниження інтелекту;
  • 2) порушення самого механізму репродукування.

При старечому недоумстві, інших атрофічних ураженнях мозку спостерігається прогресуюча амнезія. Цей вид порушення пам'яті поширюється не лише на недавні події, а й на все минуле життя. Іноді при прогресуючій амнезії хворі не пам'ятають свого дитинства, юності, плутають минуле з сучасним, не орієнтуються у просторі і часі.

Антероретроградна амнезія - поєднання ретроградної і антероградної амнезії, характеризується втратою пам'яті на події, що передували розладу свідомості або хворобливому психічному стану, і ті, що відбулися потім.

Розлади пам'яті

Рис.7.1. Розлади пам'яті

Гіпомнезія - ослаблення пам'яті або окремих її компонентів (запам'ятовування, відтворення, збереження), частіше спостерігається в осіб похилого віку. При цьому людина пам'ятає про пережиті події, але невиразно, неповно.

Гіпермнезія - різке загострення пам'яті з напливом множинних спогадів, іноді образних уявлень, які виникають у формі сцен. Хворі стають здатними цитувати цілі сторінки художніх творів, згадувати давні і незначні події свого життя, називати тисячі імен. Гіпермнезію, на думку чеських учених Р. Конечного і М. Боухала, зумовлюють сильні (але не суперсильні) афективні переживання, які спричиняють до того, що людина дуже довго пам'ятає про образу, про грубу ворожу поведінку щодо себе. Гіпермнезії часто спостерігаються при маніакальних станах, на початкових стадіях сп'яніння, при шизофренії, у стані гіпнозу.

До якісних порушень пам'яті належать парамнезії - розлади пам'яті, при яких виникають несправжні або перекручені спогади, а також відбувається змішування сучасного і минулого, реального і уявленого. Частіше вони спостерігаються у пацієнтів з органічними захворюваннями центральної нервової системи, при корсаковському і сенільному психозі у психопатологічних особистостей.

До парамнезії належать псевдоремінісценції, конфабуляції і криптомнезії. Псевдоремінісценції-це викривлений спогад про факт, який був насправді. Конфабуляції- вигадані психічно хворим події, що набувають форми спогадів. При конфабуляціях хибні спогади пов'язані з подіями реального життя. Залежно від змісту і фону, на якому вони виникають, розрізняють конфабуляції фантастичні, мареннєві, галюцинаторні та ін.

Порушення пам'яті можуть виникати при черепно-мозкових травмах, психічних і органічних захворюваннях, а також під впливом мотивів або тяжких переживань особистості.

Криптомнезії - викривлення пам'яті, при яких зникають відмінності між тим, що відбувалося насправді, і подіями, про які хворий почув, прочитав або які побачив уві сні. В одних випадках усе це згадується, неначе відбувалося насправді з самим хворим (асоційовані спогади); в інших - події, що мали місце насправді, згадуються, ніби почуті від когось, прочитані чи побачені уві сні (відчужені спогади).

При вивченні пам'яті важливу роль відіграє спостереження за поведінкою хворих, опитування, в ході якого можна визначити, як збереглися в їхній пам'яті події недавнього і віддаленого минулого. Опитування слід вести так, щоб хворий вважав, що ведеться звичайна бесіда. Існують і спеціальні методи експериментального дослідження пам'яті. Для цього застосовують набори чисел і слів, тести таблиці з зображеннями, метод підказування, впізнавання, пропонують хворому порівняти два дуже схожих малюнки. Застосування цих методів залежить від конкретних умов, стану хворого.

При догляді за хворими з різною патологією пам'яті середній медичний працівник повинен мати психологічний такт, розуміти людей, доручених його піклуванню. Так, хворі з гіпомнезією хворобливо реагують на зниження пам'яті, бояться потрапити в незручне становище. З'являються труднощі у спілкуванні з оточуючими. Це спричиняє пригнічений настрій. Медичному працівникові треба вміти підбадьорити, заспокоїти хворого. При псевдоремінісценціях і конфабуляціях не можна доводити хворому нереальність його висловлювань. Правильний підхід викличе його довіру, сприятиме одужанню.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші