Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облік і аудит податків в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вибір рахунків обліку податкових різниць

Порядок вибору рахунків для ведення аналітичного та синтетичного обліку податкових різниць вітчизняними нормативними документами не врегульовано. Не розглядається це питання і в МСБО/МСФЗ. На цьому тлі вітчизняні дослідники пропонують вести такий облік або в межах типового плану рахунків на рахунках класів 7, 8, 9 або на позабалансових рахунках.

Зокрема, І Жураковьска пропонує вести окремі аналітичні рахунки податкових різниць за видами діяльності підприємства на базі типового плану рахунків. Наприклад, 92.1 "Адміністративні витрати згідно з податковим законодавством" і 92.2.1

"Постійні податкові різниці за адміністративними витратами" та 92.2.2 "Тимчасові податкові різниці за адміністративними витратами" [35]. Тобто в основу фінансового обліку доходів та витрат покладено інформацію податкового обліку: податкові витрати плюс/мінус податкові різниці дорівнюють витратам для звіту про прибутки та збитки. В даному варіанті фіскальний підхід переважає економічний.

Другим варіантом, на думку І. Журавської, може бути відкриття позабалансових рахунків для обліку податкових різниць. При чому такі варіанти - балансові й позабалансові рахунки розглядаються як однопорядкові.

Незважаючи на те, що вибір рахунків на сьогодні для практиків є довільним, логіка побудови типового плану рахунків свідчить, що розрахунки різниць за нормами ПКУ не доцільно відображати в межах витратних рахунків класу 9 оскільки така інформація ускладнює і спотворює систему фінансового обліку.

Аналогічні розглянутій вище пропозиції надає Є. Свідерській: "доцільно ввести в складі рахунків бухгалтерського обліку доходів та витрат (класи 7 і 8) окремі субрахунки для витрат, які враховуються і не враховуються у податковому обліку. При цьому показник за синтетичним рахунком слід використовувати для фінансової, а за відповідним субрахунком - для податкової звітності" [118, с. 5].

Зрозуміло, що зазначені автори вважають першоосновою податковий облік у формуванні даних бухгалтерських рахунків. Останні слугують зовнішньою оболонкою податкових розрахунків. Для перевірки такого твердження наведемо приклад. У складі рахунку 80 може бути відкрито субрахунок 801 "Витрати матеріалів для податкового обліку" на суму 200 у.о, 802 "Витрати матеріалів, що не враховуються у податковому обліку" - 100 у.о, разом по синтетичному рахунку виходить 300 у.о. Остання сума має потрапити до Звіту про прибутки та збитки. Ніби просте рішення. Але тільки на перший погляд.

У наведених пропозиціях щодо вибору рахунків привертає увагу два моменти. По-перше, в пропозиціях не враховано вимоги ПБО 27 щодо застосування механізму податкових різниць, який Мінфін вважає за необхідне запровадити саме в системі бухгалтерського обліку. Тобто за такої вимоги формула податкової суми витрат виглядала б зворотним чином: сума по рахунку 80 "Матеріали" (300) +/- податкова різниця (-100) = (200). Остання сума включається до декларації.

По-друге, сумування "податкових" і "неподаткових" витрат не може слугувати алгоритмом бухгалтерських витрат, оскільки останні формуються відповідно до П(С)БО, а не до ПКУ. Зазначені чинники не дають змоги вважати запропонований порядок "вкраплення" податкових даних у систему бухгалтерського обліку бездоганним або принаймні прийнятним. Висхідним за Кодексом є саме бухгалтерський облік. Податковий облік може випливати з фінансового обліку або існувати паралельно, але не навпаки. В будь-якому випаду він спрямований не на заповнення фінансової звітності, а на фіскальну функцію - складання декларації.

Аналізовану пропозицію Є. Свідерського інший дослідник Е. Гейєр назвала як варіант ведення податкового обліку у рамках бухгалтерського обліку [18, с. 25]. Критично ставлячись до такої ідеї, Е. Гейєр зауважує, що в наслідок незбігу сум одних і тих самих доходів і витрат, дат їх визнання її неможливо застосувати. Разом з тим автор вважає, що більша частина розбіжностей є надуманими, розмір їх не значний. Стосовно останнього думка Е. Гейєр протирічать очевидним фактам про кількість і розміри розходжень (податкових різниць), про які йшлося в попередніх параграфах цього розділу.

Вважаємо такий підхід Мінфіну і авторів, що сприяють реалізації його ідей в частині податкових різниць, помилковим і таким, що протирічить вимогам МСФЗ/МСБО. Аналогічної точки зору притримується і С. Голов, який вважає запровадження в Україні Податкового кодексу та внесення змін до П(С)БО як намагання Мінфіну задовольнити передусім інформаційні потреби фіскальних органів без урахування інформаційних потреб інших користувачів [21, с. 117].

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші