Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економічних учень у запитаннях і відповідях
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ

Попередники маржиналізму

А. Курно, Г. Госсен, Ж. Дюпої, Й.Г. Тюнен задовго до фундаторів теорії маржиналізму вивчали принципи та ідеї цього напряму економічної думки.

Складно віддати перевагу комусь одному з них, оскільки погляди на теоретичні аспекти економічної науки вони виклали майже одночасно.

Антуан Курно (1801-1877) - французький математик, філософ, економіст. У 1838 р. вийшла його праця "Дослідження математичних принципів теорії багатства", в якій була зроблена перша спроба дослідження економічних процесів за допомогою методів математики.

Курно вивчав поведінку виробничих фірм, що реалізовують продукцію на ринку; іншими словами, його цікавила мікроекономіка. Він увів в обіг поняття "еластичний попит" - зміна попиту у відповідь на зміну ціни. Нееластичними товарами Курно вважав продукти харчування, одяг і взуття.

Вчений уперше в історії запропонував модель максимізації прибутку монополістом: в умовах монополії на товар максимальний ефект (прибуток) досягається за рівності граничного прибутку і граничних витрат; при збільшенні числа виробників максимум прибутку виникає за рівності витрат виробництва і середнього прибутку.

Йоганн Генріх фон Тюнен (1783-1850) - французький математик, економіст, що видав працю "Ізольована держава в її ставленні до сільського господарства і національної економіки". У цій книзі закладені основи теорії розміщення продуктивних сил і теорії граничної продуктивності.

Досліджуючи у своїй праці виробничу функцію, що залежить від чинників виробництва, автор доводить, що найбільший чистий прибуток досягається, якщо граничні витрати кожного чинника виробництва будуть дорівнювати граничній віддачі кожного чинника. Тюнен дійшов думки про те, що бідність і низький рівень життя пов'язані з нестачею вільних земель.

Герман Генріх Госсен (1810-1858) - німецький юрист, економіст. Людина, на його думку, прагне до отримання максимальної корисності, тому вчення Госсена полягає в розробці основних математичних принципів теорії граничної корисності.

У 1854 р. Госсен опублікував книгу "Еволюція законів людської взаємодії", в якій були сформульовані закони, що широко застосовуються і сьогодні:

  • o перший закон: бажаність певного блага зменшується в міру збільшення пропозиції цього блага;
  • o другий закон; раціональне споживання встановлюється за рівності граничної корисності сукупності споживаних благ.

Виходячи з останнього закону, обсяг споживання залежить від ціни товару і платоспроможного попиту.

За результатами цих законів формується "принцип рівності граничної норми заміщення" - при існуванні альтернативного розподілу чого-небудь є "ефективний розподіл", відхилення від якого дорівнює втратам від вибору іншого способу. Цей принцип широко застосовується в неокласичній теорії.

Жюль Дюпої (1804-1866) інженер, економіст - є автором низки проектів, основним напрямом яких було дослідження "цінового надлишку" - грошового вимірника прибутку підприємця, що отримується внаслідок реалізації одиниці товару за незмінної ціни.

Маржинальна революція

Маржиналізм (marginale - з фр, "додатковий") - напрям економічної теорії кінця XIX ст., який широко використовується в аналізі економічних процесів і законів граничні величини.

Маржинальна революція - перехід від концепції класичної економічної школи до неокласичної теорії (маржиналізму).

Основні положення маржиналізму такі:

  • o використання граничних величин як інструментів для аналізу змін економічних явищ;
  • o основа вивчення - поведінка окремих фірм і поняття потреби споживача;
  • o дослідження раціонального розподілу ресурсів і знаходження оптимального використання цих коштів;

* предмет аналізу - досягнення економікою стійкого стану не тільки на макро-, а й на мікрорівні;

  • o широке застосування математичних методів для оптимального розв'язку статистичних задач;
  • o гедонізм, тобто життя заради щастя.

Перший етап маржиналізму (70-80-ті роки XIX ст.) пов'язаний з іменами Уїльяма Стенлі Джевонса (1835-

1882) - фундатора математичної школи, Карна Менгера (1840-1921) - фундатора австрійської школи, Леона Вальраса (1834-1910) - фундатора лозаннської школи. Цей етап отримав назву "суб'єктивного напряму" в політичній економії внаслідок застосування теорії граничної корисності товару як умови визначення цінності товару. Останнє трактувалося з позиції конкретного споживача на психологічному рівні.

До недоліків цього етапу відносять такі:

  • o категорія корисності товару розглядалась як незалежна від кількості інших товарів;
  • o оптимальний розподіл ресурсів зводився до максимізації сукупності корисності для суспільства в кількісному вираженні.

Другий етап маржинальної революції відносять до 90-х років XIX ст. Виразниками ідей цього етапу є Альфред Маршалл (1842-1924) - професор політичної економії Кембриджського університету, фундатор кембриджської школи; Джон Бейте Кларк (1847-1938) - професор Колумбійського університету, представник американської школи маржиналізму.

Для другого етапу характерна відмова від "суб'єктивного напряму" політичної економії і відкидання психологічного аспекту оцінки корисності речей.

Заслугою маржиналістів є обґрунтування необхідності спільного вивчення попиту і пропозиції (на першому етапі вивчалися проблеми попиту, а класики віддавали пріоритет проблемам виробництва (пропозиції)).

Маржиналісти сформулювали двокритеріальну теорію вартості, базою якої були як граничні витрати, так і гранична корисність.

Для досягнення рівноважного стану економіки на мікрорівні маржиналісти застосовували математичне моделювання процесів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші