Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

КОНКРЕТНО-ІСТОРИЧНИЙ ПІДХІД ДО СОЦІАЛЬНИХ ЯВИЩ

Що ж дає можливість не тільки описати соціальні явища, але і зрозуміти їх? Насамперед правильний підхід до них. Це означає, що в розумінні суспільних явищ варто виходити з їхньої суті. Якщо розвиток суспільства, його історія — це діяльність людей, то потрібно аналізувати як поточну діяльність, так і її умови, які є результатом діяльності попередньої. Не можна не враховувати діяльність, що відтворює відомі продукти і методи їхнього створення, і діяльність творчу. Перша зберігає стабільність, стійкість, сформовані суспільні форми. Друга обновляє їх, перетворює, прокладає шлях новому. Важливо також розглядати взаємозв'язок матеріальної і духовної діяльності. Нарешті, необхідний також аналіз діяльності різних її суб'єктів: як великих груп людей, так і окремих особистостей.

Такий підхід дозволяє зрозуміти залежність теперішнього від минулого, а також значення сьогодення як умови досягнення майбутнього. Якщо ви вивчаєте, наприклад, мануфактурне виробництво, то зрозуміти його можна, лише звернувшись до ремісничого виробництва, з якого виросла мануфактура, а в останньому побачити передумови переходу до машинного, фабричного виробництва (подумайте, що дає цей підхід для пояснення суспільного прогресу).

Ми краще зрозуміємо сутність і форми сучасної держави в розвинутих країнах Європи, якщо простежимо етапи її розвитку від зародження до наших днів. Але знання сучасної ролі і функцій держави в цих країнах допомагає краще зрозуміти її попередню історію. Разом з тим, знання минулого і сьогодення дозволяє виявити тенденцію розвитку держави в майбутньому, оскільки майбутнє існує в сьогоденні ніби у вигляді зародка.

Виявляючи загальне, ми не можемо забувати і про те, що не тільки індивідуальні, неповторні окремі події історії, але і своєрідний історичний шлях народів, країн, регіонів.

У будь-якому суспільстві існує своєрідне, тільки йому властиве сполучення економічних, духовних, соціальних, політичних факторів. Кожне суспільство має тільки йому притаманні фактори, пов'язані з культурою народу, його історичним досвідом і традиціями, світосприйманням, тому використовувати при вивченні однієї країни знання, отримані при вивченні іншої, можна, лише використовуючи метод аналогії.

Аналогія це подоба, подібність предметів у яких-небудь властивостях,, ознаках, відносинах, причому таких предметів, які у цілому різні. Якщо який- небудь соціальний процес водній країні аналогічний процесу в іншій, то можна лише припускати наявність деяких загальних ознак. Готової відповіді аналогія не дасть. Необхідне конкретне дослідження даного процеси у певних, специфічних умовах, з огляду на різноманіття історичного процесу, багатоваріантність розвитку історії.

Зі сказаного випливає наступна важлива вимога наукового підходу: вивчення суспільних явищ у їхніх різноманітних зв'язках, у взаємозалежності. Ми вже говорили, що взаємодія безлічі факторів, різних соціальних сил, що переслідують свої інтереси, важлива особливість соціальних процесів і явищ. І тільки вивчаючи ці зв'язки і взаємодії, положення й інтереси діючих сил, можна правильно зрозуміти досліджуваний об'єкт. Так, золото саме пособі,- це лише метал з певними властивостями. Але в одних умовах воно стає матеріалом для прикрас, в інших - складовим технологічного процесу, а на певному етапі - грошима. Чи інший приклад: роль держави неможливо пояснити без урахування конкретних економічних, соціальних, культурних умов у даній країні на певному історичному етапі.

Ще одна вимога конкретно-історичного підходу пов'язана з проблемою повторюваності історичних подій. Вище ми говорили, що історичні події неповторні за своїм "малюнком ". Однак розбіжність індивідуального вигляду подій не означає, що в них узагалі немає нічого спільного. Якби це було так, ми не могли б їх об'єднати словами "революції", "селянські повстання" тощо. Наприклад, як би не розрізнялися політичні революції, у них завжди відбувається усунення колишньої влади. І як би не розрізнялися селянські повстання, головною силою кожного з них були селяни, що боролися за свої інтереси. Якщо в різноманітті зв'язків, взаємодій, що з'ясовуються при аналізі соціального процесу, виділити найбільш стійкі, істотні, тобто такі, без яких процес не відбувається, ми виявимо історичні закономірності. Вони і складають те загальне, що притаманне даній групі явищ (революції, створення централізованих держав, промисловий переворот тощо). Це загальне повторюється у всіх явищах, що відносяться доданої групи.

Конкретно-історичний підхід дозволяє зрозуміти окрема подія, виявляючи як її неповторну індивідуальність, так і щось загальне для подібних подій, їхньої закономірності. А якщо це так, то досвід, скажімо, революції в одній країні може допомогти в розумінні аналогічної революції в іншій. Конкретний досвід історії - це уроки історії, висновки, узагальнення, доведені історією. Зіставлення досліджуваної події з конкретним досвідом історії сприяє правильному розумінню цієї події.

Отже, розглядати соціальну дійсність у розвитку, вивчати суспільні явища в різноманітних зв'язках, виявляти загальне й особливе на основі вивчення конкретних процесів у конкретних історичних умовах - важливі принципи пізнання соціальних явищ.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші