Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Національна економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Регіональна економічна політика: державне регулювання розвитку регіонів

Державна регіональна політика посідає особливе місце в системі державного регулювання економіки. Адже регулювання економічного та соціального розвитку має ґрунтуватись на вивченні ресурсних, геополітичних, демографічних, історичних і насамперед економічних особливостей кожної частини території держави, на врахуванні специфіки, особливостей функціонування та конкурентних переваг кожного регіону держави.

Вироблення механізмів державного впливу на регіональний розвиток ґрунтується на визначенні соціально-економічної сутності регіону. Відповідно до сучасної Концепції державної регіональної політики України регіон - це частина території держави, виокремлена за сукупністю природно-географічних, економічних, соціальних, екологічних та інших ознак в адміністративно-територіальну одиницю, діяльність якої свідомо спрямовується і координується для досягнення цілей суспільного розвитку. Відповідно, об'єктами державної регіональної політики України є первинні (базові) регіони: Автономна Республіка Крим, 24 адміністративно-територіальні області та міста Київ і Севастополь.

Зважаючи на систему чинників, що впливають на соціально-економічний розвиток України в сучасних умовах, а саме процеси глобалізації світових економічних відносин та європейської регіоналізації, пріоритетності інноваційного шляху розвитку, інформатизації суспільства, загострення міжнародної конкуренції, держава має застосовувати таку політику впливу на регіональний розвиток, яка б забезпечувала: створення та зміцнення єдиного економічного простору держави; гарантування унітарності та територіальної цілісності держави за умови відповідної економічної самостійності регіонів; раціональне поєднання загальнодержавних і місцевих інтересів на основі децентралізації та деконцентрації влади; зменшення міжрегіональних відмінностей у рівнях соціально-економічного розвитку регіонів, у рівнях та якості життя населення; підвищення конкурентоспроможності регіонів на основі оптимального використання їх соціально-економічного потенціалу та геополітичного розташування; селективну підтримку депресивних (проблемних) територій та територій пріоритетного розвитку.

Концепцією державної регіональної політики України визначено, що державна регіональна політика - це складова національної стратегії соціально-економічного розвитку України, яка тісно пов'язана зі здійсненням адміністративної реформи та впорядкуванням адміністративно-територіального устрою і реалізується шляхом здійснення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування системи заходів для забезпечення ефективного комплексного управління економічним і соціальним розвитком України та її регіонів.

Державну політику розглядають у сукупності двох аспектів:

  • - по-перше, як регіональну політику держави, що виявляється через здійснення органами державної влади системи заходів у політичній, економічній, демографічній, соціальній, інноваційній, екологічній, гуманітарній, національній сферах, яка враховує особливості кожного регіону. Вона є сукупністю дій держави (зокрема, центральних органів виконавчої влади), спрямованих на зменшення диференціації у рівнях розвитку регіонів, раціональне використання регіональних ресурсів і можливостей, створення умов для підвищення ефективності діяльності регіонів, досягнення загальнодержавних інтересів з урахуванням специфіки територій;
  • - по-друге, як внутрішню політику регіонів, яка здійснюється органами управління регіоном (зокрема, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування) самостійно для забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку територій, максимального забезпечення потреб населення регіону, раціонального використання всіх регіональних ресурсів за умови врахування загальнодержавних інтересів.

Слід зауважити, що регіональну політику держави і внутрішню політику регіонів розглядають не як розрізнені частини, а як єдине ціле, елементи якого взаємодоповнюють один одного. Розроблення та реалізація державної регіональної політики базується на принципах: легітимності, унітарності, поєднання процесів централізації та децентралізації влади, субсидіарності, диференційованості, системності, партнерства. Метою державної регіональної політики є створення умов для динамічного, збалансованого, комплексного соціально-економічного розвитку України та її регіонів, підвищення рівня життя населення, забезпечення дотримання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного її громадянина незалежно від місця проживання, а також поглиблення процесів ринкової трансформації на основі підвищення ефективності використання потенціалу регіонів, підвищення дієвості управлінських рішень, удосконалення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У сучасних умовах відбувається трансформація державної регіональної політики України, а саме: переорієнтація засад державної регіональної політики, тобто перехід від територіального перерозподілу ресурсів з метою послаблення диференціації регіонів до державного стимулювання регіонального розвитку з акцентом на саморозвитку регіонів та їх економічному зміцненні шляхом активізації використання їх власного соціально-економічного потенціалу.

Досягнення мети державної регіональної політики України передбачає вирішення системи основних завдань державного регулювання розвитку регіонів, а саме: запровадження оцінки та аналізу внутрішнього соціально-економічного потенціалу кожного регіону, вироблення комплексних правових, організаційних, економічних та інших механізмів його ефективного використання; структурну перебудову на інноваційній основі економіки регіонів з урахуванням особливостей їх потенціалу; поетапне зменшення рівня територіальної диференціації економічного розвитку регіонів та соціального забезпечення громадян; застосування спеціальних механізмів державної підтримки розвитку депресивних (проблемних) територій; широкий розвиток підприємництва як головного фактора соціально-економічного розвитку держави та її регіонів, підвищення зайнятості населення, наповнення місцевих бюджетів; зміцнення економічної інтеграції з використанням переваг територіального поділу і кооперації праці, що є одним з головних чинників підвищення конкурентоспроможності держави на міжнародних ринках.

До завдань, на вирішення яких спрямовуються механізми державного регулювання розвитку регіонів, також належать: забезпечення здатності територіальних громад та органів місцевого самоврядування в межах, визначених законодавством, самостійно та відповідально вирішувати питання соціально-економічного розвитку територій; удосконалення міжбюджетних відносин, вироблення чітких критеріїв і ефективних механізмів надання державної підтримки розвитку територій; забезпечення фінансової самодостатності регіонів та фінансової спроможності органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади; досягнення продуктивної зайнятості населення, стабілізації та поліпшення демографічної ситуації в державі; вдосконалення системи охорони довкілля, вироблення механізмів екологічної політики; налагодження міжнародного співробітництва у

сфері регіональної політики, наближення національного законодавства до норм і стандартів ЄС, а також розвиток транскордонного співробітництва як дійовий захід зміцнення міждержавних відносин та вирішення регіональних проблем.

Механізми державного регулювання економічного і соціального розвитку регіонів включають: нормативно-правове забезпечення регулювання розвитку різних типів регіонів; застосування державного стратегічного планування, прогнозування і програмування регіонального розвитку та запровадження розроблення стратегій розвитку регіонів органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади; управління комунальною власністю, а також розмежування об'єктів спільної власності територіальних громад, що перебувають в управлінні районних та обласних рад; упровадження механізму концентрації та оптимізації потоків державних ресурсів, що спрямовуються у регіони у вигляді поточного фінансування державних установ, капітальних вкладень головними розпорядниками коштів державного бюджету з метою найбільш ефективного їх використання при вирішенні проблем регіонального розвитку; впровадження фінансово-бюджетних та грошово-кредитних механізмів подолання депресивності територій; розвиток інфраструктури регіональних та міжрегіональних ринків.

Основними засобами практичної реалізації регіональної політики держави є регіональні програми, роль яких була особливою в умовах нестабільного перехідного періоду, коли механізми ринкового саморегулювання не спрацьовували, і актуалізувалися завдання структурної переорієнтації соціально-економічних комплексів регіонів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші