Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

КУЛЬТУРИ В КУЛЬТУРІ

Ви вже знаєте, що культура різноманітна не тільки за змістом, але і за своїми формами, різновидами. В другій половині XX ст. особлива увага була приділена проблемам масової й елітарної культур.

Масова культура сформувалася одночасно із суспільством масового виробництва і споживання. Радіо, телебачення, сучасні засоби зв'язку, а потім відео і комп'ютерна техніка сприяли її поширений). У сучасній соціології масова культура розглядається як комерційна, оскільки твори мистецтва, науки, релігії тощо виступають у ній як предмети споживання, здатні при продажу приносити прибуток, якщо вони враховують смаки і запити масового глядача, читача, аматора музики.

Як і в будь-якому іншому виді комерції, невід'ємною частиною масової культури є реклама. Деякі видавництва, кінокомпанії витрачають до 15-20% прибутку на рекламування своєї продукції і на вивчення смаків її споживачів. Відповідно до запитів глядачів комерційний кінематограф пропонує набір фільмів жахів, мелодрам, бойовиків, секс-фільмів тощо. З огляду на потреби молоді в самоствердженні, її прагнення до лідерства, у кіно і літературі з'явився відповідний герой деякий супермен типу знаменитих Джеймса Бонда, Рембо, Індіани Джонса, наділений такими якостями, як сміливість, рішучість, воля, спритність, своєрідно зрозумілим почуттям справедливості тощо. Вони завжди здобувають перемогу. Такими героями буяє сьогодні і наш кінематограф.

Зачинателями масової культури були бізнесмени Голівуда (США). Вони розробили цілу систему виробництва подібних фільмів, які сьогодні заполонили екрани кінотеатрів світу. Не випадково зараз усе частіше говорять про художню експансію американського кінематографа в Європі, Азії і Латинській Америці. Подібній комерціалізації піддалися також друкарство, преса, живопис, музика, фотографія.

Кілька слів про вплив масової культури на психіку людини. Слідом за австрійським психологом 3. Фрейдом більшість дослідників вважають, що при споживанні масової культури діє механізм навіювання і зараження. Людина ніби перестає бути самою собою, а стає частиною маси, зливаючись з нею. Вона заражається колективним настроєм і тоді, коли слухає рок-музику чи дивиться фільм у великому залі, і тоді, коли сидить вдома біля телевізора. При цьому люди часто створюють собі кумирів з кінозірок, ведучих телепрограм, модних модельєрів, популярних письменників, чому великою, мірою сприяє створювана навколо них реклама.

В американського письменника Ела Моргана є роман "Велика людина". Перед його героєм, скромним репортером, раптово відкривається блискуча перспектива здобути популярність. В автомобільній катастрофі гине відомий актор Герб Фуллер, і репортеру пропонують зробити спеціальну передачу про нього. Він зустрічається з людьми, що близько знали кіноактора, кумира багатьох американців. Але... після кожної зустрічі виявляється усе більш дивовижна невідповідність між міфічним і дійсним Фуллером. Велика людина насправді виявилася п'яницею, розпусником, циніком, егоїстом і нікчемою. "Ми творили Фуллера з рваних ганчірок",- відверто сказав могутній президент телемережі.

Чи не так створюються і сьогодні іміджі багатьох зірок української естради, бізнесменів і політиків?

Масову культуру називають по-різному: розважальним мистецтвом, мистецтвом "антивтоми", кічем (від німецького жаргонізму "халтура"), нанівкультурою. У 80-х рр. XXст. термін "масова культура" стали вживати рідше, оскільки він скомпрометований тим, що використовувався винятково в негативному розумінні. У наші дні його замінило поняття популярна культура, чи поп культура. Характеризуючи її, американський філолог М. Белл підкреслює: "Ця культура демократична. Вона адресована вам, людям без відмінностей класів, націй, без огляду на бідність і багатство. Крім того, завдяки сучасним засобам масової комунікації людям стали доступні багато творів мистецтва, що мають високу художню цінність".

Масовій культурі чи поп-культурі часто протиставляють елітарну, складну за змістом і важку для непідготовленого сприйняття культури. До неї звичайно відносять фільми Фелліні, Тарновського, книги Кафки, Белла, Базена, Воннегута, картини Пікассо, музику Дюваля, Шнітке. Твори, створювані в рамках цієї культури, розраховані на вузьке коло людей, які тонко розбираються в мистецтві і служать предметом жвавих суперечок серед мистецтвознавців і критиків. Ллє масовий глядач, слухач може не звернути на них ніякої уваги чи не зрозуміти.

Комерційна вигоди не є метою для творців елітарних творів мистецтва, які прагнуть до новаторства, повного самовираження і художнього утілення своїх ідей. При цьому можлива поява унікальних творів мистецтва, які іноді (як трапилося, наприклад, з фільмами Ф. Копполи і Б. Бертолуччі, з картинами С. Далі і М. Шемякина) приносять їхнім творцям не тільки визнання, але і чималий дохід, стаючи дуже популярними.

Поп-культура й елітарна культура не ворожі одна одній. Досягнення, художні прийоми, ідеї елітарного мистецтва через якийсь час перестають бути новаторськими і переймаються масовою культурою, підвищуючи її рівень. У той же час поп-культура, що приносить прибуток, дає можливість кінокомпаніям, видавництвам, будинкам моделей надавати підтримку творцям елітарного мистецтва.

Деякі дослідники вважають, що межі між "високою" (елітарною) і "низькою* (масовою) культура ми дуже рухливі і багато в чому умовні. Є і такі, хто намагається поставити популярну культуру, що відповідає естетичним запитам і смакам переважаючої більшості, вище елітарної. А як вважаєте ви?

Дуже специфічною галуззю культури кінця XX і XXI ст. є культура народна. Вона розгортається в просторі між класичною фольклорною традицією, з якої виростає, і вищезгаданою масовою культурою. Цим, власне, і визначається її багатоликість. Діапазон жанрів тут надзвичайно великий: від героїчного епосу і обрядових танців, виконавці яких ще залишилися в сільських місцевостях, до злободенного анекдоту і пісенної традиції, породженої тими чи іншими політичними подіями. Особливою ({юрмою цієї культури є дитячий і, зокрема, шкільний фольклор.

Відносини народної культури з масовою суперечливі. З одного боку, масова культура нав'язує народній творчості певний спосіб мислення і вираження. У той же час саме ця культура часто базується на народній. Наприклад, естрадні виконавці часто використовують елементи фольклорної музики. Л звертання до різних традиційних сюжетів, скажімо, до легенд про короля Артура, у сучасних фільмах веде до їх популяризації і спонукує деяких глядачів звернутися до першоджерел.

В останні десятиліття заговорили про появу екранної культури, що пов'язано з комп'ютерною революцією. Екранна культура складається на основі синтезу комп'ютера і відеотехніки. Відеотелефони, електронні банки, Інтернет дозволяють викликати на екрані комп'ютерів практично будь-яку необхідну інформацію, перетворити домашній комп'ютер у могутній засіб спілкування. Прямі контакти і читання книг ідуть на другий план. З'являється новий тип спілкування, заснований на можливостях вільного виходу особистості у світ інформації. Завдяки використанню комп'ютерної графіки вдається збільшити швидкість і поліпшити якість одержуваної інформації. Комп'ютерна сторінка несе із собою новий тип мислення й освіти з характерними для нього швидкістю, гнучкістю, реактивністю.

Багато хто сьогодні вважає, що саме екранній культурі належить майбутнє.

Ми познайомилися з деякими галузями культури сучасного суспільства. Як ви думаєте, чому були обрані саме ці культури?

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші