Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна безпека
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Критерій та індикатори економічної безпеки

Критерій економічної безпеки — це оцінка стану економіки з погляду найважливіших процесів, що відображають сутність економічної безпеки. Критерій — ознака, на підставі якої виробляється оцінка, визначення або класифікація чого-небудь, мірило оцінки. З огляду на це, критеріальна оцінка безпеки містить у собі оцінки:

  • • ресурсного потенціалу та можливостей його розвитку;
  • • рівня ефективності використання ресурсів, капіталу і праці та його відповідності рівневі в розвинутих країнах, а також рівневі, за якого загрози внутрішнього і зовнішнього характеру зводяться до мінімуму; конкурентноздатності економіки;
  • • цілісності території та економічного простору;
  • • суверенітету, незалежності й можливості протистояння зовнішнім загрозам;
  • • соціальної стабільності й умов запобігання і вирішення соціальних конфліктів.

Сутність економічної безпеки реалізується також у системі показників — індикаторів економічної безпеки. Розрізняють: економічні, соціальні, фінансові індикатори. Серед них: рівень, якість і тривалість життя; темпи інфляції; обсяг грошової маси; рівень безробіття; рівень депопуляції; валовий внутрішній продукт (ВВП); економічне зростання; дефіцит бюджету; державний борг; інтегрованість у світову економіку; сальдо експорту-імпорту; енергетична залежність; розмір золотовалютних резервів; обсяг тіньової економіки.

Для економічної безпеки важливе значення мають не стільки самі показники, скільки їхні граничні значення. Граничні значення — це граничні величини, недотримання яких перешкоджає нормальному ходові розвитку різних елементів відтворення, призводить до формування негативних, руйнівних тенденцій у сфері економічної

безпеки. Важливо підкреслити, що найвищий рівень безпеки досягається за умови, що весь комплекс показників перебуває в певних допустимих межах і має свої граничні значення.

Ознакою порогового значення індикатора є момент втрати відповідним економічним процесом функцій, що відводяться йому у відтворювальній системі. Наприклад, діапазон зміни валютного курсу має забезпечувати виконання ним функцій регулювання зовнішньоторговельного сальдо; величина позичкового процента має бути достатньою для насичення транзакційного попиту на гроші та переходу на ділянку попиту на "довгі гроші", а розмір грошової маси повинен бути достатнім для обслуговування нею господарських оборотів; величина і структура податкового навантаження мають забезпечувати виконання податками стимулювальної і регулювальної функцій тощо.

Динамічність конкретних порогових величин індикаторів економічної безпеки породжує значні труднощі для їхнього апріорного визначення, тому вони навряд чи можуть бути визначеними на певний тривалий термін, тим більше — запозичені з досвіду інших країн світу.

Приклади порогового значення індикаторів рівня та якості життя в Україні.

1. При перерахунку на долари, за паритетами купівельної спроможності гривні, погодинна заробітна плата у промисловості на сьогодні є значно меншою, ніж відповідний показник у розвинених країнах. При цьому за рівнем заробітної плати Україна відстає від розвинених країн значно суттєвіше, ніж за показником продуктивності праці. Світова спільнота в особі відповідних організацій ООН давно визнала, що погодинна заробітна плата, нижча від трьох доларів, є критичною. Вона виштовхує працівника за порогову межу його життєдіяльності, за якою йде руйнування трудового потенціалу економіки країни. Середня заробітна плата в Україні утричі нижча від цього порогового значення. І це за умов, коли нашим працівникам доводиться обмінювати свою працю на продукцію і послуги, ціни на які близькі або вже зрівнялися зі світовими. Такої жахливої експлуатації працівників не знає жодна цивілізована країна світу. Це пояснює надзвичайно низьку частку зарплатні у новоствореній вартості.

Номінальна середньомісячна заробітна плата у 2007 році зросла на 33,8 % і становила 267,5 дол. США, проте її рівень перебував за межами граничного значення.

Занижена зарплатня, підтримуючи невисокий рівень безробіття, водночас гальмує зростання ефективності, знижує трудову мотивацію, замінює позитивну селекцію кадрів на негативну.

  • 2. Децильний коефіцієнт (індекс диференціації доходів, тобто різниця у доходах 10 % найбагатших сімей і 10 % найбідніших) не повинен перевищувати 10-разовий показник. В Україні громадяни, які отримують доходи нижчі споживчого мінімуму, сьогодні становлять 94 % населення країни. Тобто уряд країни має замислитися над соціальним становищем населення, адже зневага до свого народу, як правило, призводить до соціальних вибухів.
  • 3. Рівень (темп) інфляції. Нормальним щорічним показником інфляції вважається 5-6 %. У західних країнах при інфляції 6-10 % розробляється та запроваджується комплекс заходів щодо її стримування.

При 50 % річних темпів інфляції слід вживати надзвичайні заходи, оскільки це призводить до серйозних порушень у пропорціях відтворювального циклу.

При 50 % інфляції протягом місяця настає гіперінфляція, коли гроші втрачають свої функції. Економіка стає некерованою, швидкими темпами падає ділова активність промислового капіталу, в економічних відносинах переважає спекуляція. У такому разі економіка країни потребує розроблення та реалізації довготермінової антиінфляційної програми.

Інфляція в Україні у 2007 р. становила 16,6 %. До зовнішніх чинників, що справили суттєвий вплив на темпи інфляції, слід віднести такі: зростання світових цін на енергоресурси та продовольство, девальвація долара США до євро; до внутрішніх: надмірне збільшення доходів населення, дисбаланс між зарплатою і продуктивністю праці, стрімке зростання зовнішніх інвестиційних ресурсів, збільшення грошової маси в обігу, монополізація окремих ринків товарів та послуг.

Разом з тим, не меншу небезпеку становить штучне стримування інфляції, локалізоване, відірване від зовнішньоекономічних процесів, що врешті призводить не лише до викривлення економічного механізму, а й до розбалансування, а в деяких випадках — і до розриву грошових та товарних потоків.

4. Витрати на науку та освіту. Сьогодні ми спостерігаємо, як руйнується більшість соціальних цінностей та ідеалів, як набирає швидкості процес культурно-моральної деградації суспільства, як піддаються забуттю такі життєво важливі сфери і галузі, як наука, освіта, охорона здоров'я.

Світова спільнота вважає, що, коли витрати на науку не перевищують 2 %, суспільство деградує; якщо витрати на освіту не перевищують 5 % ВВП — суспільство приречене на зникнення.

Усі розвинені країни світу чудово усвідомили, що наука і освіта — це основа економічного росту і гарант економічного суверенітету країни.

У всіх провідних країнах спостерігається зростання витрат на науково-дослідницьку та дослідницько-конструкторську роботу, причому за всіма джерелами фінансування. У нас же за підсумком 9 місяців 2007 року інноваційна активність промислових підприємств України зменшилася до 8,8 %. Зокрема, у виробництві коксу та продуктів нафтопереробки вона скоротилася до 27,1 %, у машинобудуванні — до 17,1 %, хімічній та нафтохімічній промисловості — до 16,4 %, металургійній промисловості — до 8,8 %, харчовій промисловості — до 7 %. Частка реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої промислової продукції зменшилася до 6,1 %. Рівень фінансування НДДКР за рахунок держбюджету незначно збільшився, проте відхилявся від граничного значення (на 1,36 п. п.).

У 2007 році на одну особу в Україні припадало лише 0,4 дол. США роялті та ліцензійних платежів-надходжень при встановленому граничному рівні 2,8 дол. США. Частка патентних заявок за процедурою Договору про патентну кооперацію (РСТ) у загальній кількості заявок, поданих до національного патентного відомства, становила 14 % і відхилялася від граничного значення на 21 п. п. Це свідчить про незначну присутність України на міжнародному ринку інтелектуальної власності.

Інтелектуальна бідність, наукова і культурна убогість ведуть до економічного і духовного виснаження суспільства, певною мірою забезпечуючи його безпеку в одних сферах, проте водночас підриваючи її в інших.

5. Показники депопуляції населення. За рахунок зростання народжуваності у 2007 році проти 2006 року (на 2,7 %) дещо зменшився коефіцієнт депопуляції, проте її рівень не досяг безпечного значення.

Основні поняття

Економічна безпека. Принципи економічної безпеки. Рівні економічної безпеки. Міжнародна економічна безпека. Економічна безпека регіону. Економічна безпека підприємства. Економічна безпека особистості. Загроза економічній безпеці. Критерій економічної безпеки. Граничні значення економічної безпеки.

Контрольні поняття

  • 1. Як ви розумієте термін "економічна безпека"?
  • 2. Через які поняття розкривається сутність цієї категорії?
  • 3. Назвіть найважливіші елементи економічної безпеки.
  • 4. Якими є основні принципи її забезпечення?
  • 5. На яких рівнях розглядається економічна безпека?
  • 6. Що є її об'єктом, суб'єктом і предметом?
  • 7. Що передбачає стратегія економічної безпеки?
  • 8. Поясніть термін "державно-правовий захист економічної діяльності" та розкрийте його зміст.
  • 9. Чи правильна точка зору, згідно з яким "економічна безпека на сучасному етапі є основою національної безпеки будь-якої держави"? Якщо так, то поясніть, чому.
  • 10. Які проблеми першочергово необхідно вирішити для забезпечення економічної безпеки України?
  • 11. Яким було розуміння терміна "економічна безпека" до 1991 року? З дією яких факторів воно пов'язувалося: зовнішніх чи внутрішніх? Чому проблеми економічної безпеки особливо актуальні на сучасному етапі?
  • 12. Назвіть чинники, що визначають особливе місце економічної безпеки серед інших видів системи національної безпеки.
  • 13. Охарактеризуйте внутрішню структуру економічної безпеки.
  • 14. Що розуміють під міжнародною економічною безпекою?
  • 15. Що розуміють під економічною безпекою країни?
  • 16. Що розуміють під економічною безпекою регіону?
  • 17. Що розуміють під економічною безпекою підприємства?
  • 18. Що розуміють під економічною безпекою особистості?
  • 19. Охарактеризуйте поняття "національні економічні інтереси".
  • 20. Що розуміють під загрозами економічній безпеці?
  • 21. Як групують та класифікують загрози економічній безпеці?
  • 22. Охарактеризуйте основні зовнішні загрози економічній безпеці.
  • 23. Охарактеризуйте основні внутрішні загрози економічній безпеці.
  • 24. Що таке критерій економічної безпеки та критеріальна її оцінка?
  • 25. Які ви знаєте індикатори економічної безпеки? Поясніть термін "граничні значення" індикаторів економічної безпеки.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші