Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Основи економічної теорії
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

МІКРОЕКОНОМІКА

ФІРМА ЯК ГОЛОВНИЙ СУБ'ЄКТ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

Ключові поняття

Економічна природа існування фірми; максимізація прибутку; три правові форми організації фірм: одноосібне володіння, партнерство, корпорація; переваги та недоліки одноосібного володіння; переваги та недоліки партнерства; переваги та недоліки корпорації

Економічна природа фірми

Економічна природа існування фірми

Ринкова економіка складається з приватного та державного секторів. Діючі особи в приватному секторі - фірми, в державному - виборці, політики та чиновники.

Фірми, або ділові підприємства, виробляють різноманітні товари та послуги, вони діють в умовах конкуренції, які постійно змінюються, вони піддаються впливу й підконтрольні різним чинникам зовнішнього середовища.

Фірми укладають угоди зі своїми робітниками та службовцями, а також з іншими фірмами. Підприємства купують матеріали та послуги в інших фірм і продають їм свою продукцію. Так, "Дженерал Моторз" купує сталь та пластик у своїх постачальників і продає вироблені з них автомобілі іншим фірмам. Ресурси також розподіляються всередині фірми за допомогою управління. Фірми мають певні фактори виробництва (такі як устаткування). У фірм складаються також контрактні відносини з володарями факторів виробництва. Підприємства укладають трудові договори з найманими робітниками, угоди з власниками будівель і землі. Керуючий фірмою розпоряджається факторами виробництва всередині підприємства, віддаючи вказівки та накази без участі ринку.

Виникнення фірми - це справа не випадкова. Для їхньої появи існували і продовжують існувати серйозні причини. Сучасне виробництво неможливо уявити без спільної праці десятків або навіть сотень чоловік. Фірма потребує управління. Більше того, фірми об'єднують разом фактори виробництва, які менеджери або директори направляють на виконання якихось завдань. У спільній праці робітники та службовці часто використовують спеціальне устаткування, виконують особливі завдання, за допомогою яких одержують більше досвіду, ніж інші робітники. Фірми виробляють незрівнянно більший обсяг продукції, ніж індивідуальні виробники.

Фірми ефективно використовують переваги спільної праці. Вони налагоджують спеціалізацію, беруть на себе ризик за можливі невдачі й відповідальність за результати господарчої діяльності.

Фірми схильні до ризику. Тому вони намагаються передбачити його та за можливості звести до мінімуму. Можливо, товар буде реалізований за справною ціною, а можливо, й ні. Можуть бути наслідки й від стихійних лих. У фірмі єдина людина, що бере на себе весь ризик, - її власник. Він ризикує капіталом, наймаючи робітників і підписуючи угоди про оренду землі та на постачання устаткування. Власник фірми забезпечує (на підставі угод) певний рівень гарантії робітникам та володарям факторів виробництва. За нормальних умов ці люди одержують гроші незалежно від успіху чи невдачі фірми (див. приклад 3.1.) [14].

Фірми та максимізація прибутку

Прибуток фірми - це її доходи від реалізації товарів за мінусом витрат на їхнє виробництво. Мета кожної фірми - максимізація прибутку, яка досягається шляхом з'єднання певним чином ресурсів (в процесі виробництва) та збуту виробленої продукції. Тим самим, фірма здійснює пошук необхідної кількості товару, його якості та ціни, які принесуть фірмі найбільший прибуток.

Приклад 3.1

Розподіл ризику у фірмах

Однією з причин створення нових фірм є те, що деякі люди схильні до ризику більше, ніж усі інші. Але це не значить, що вони повинні співпрацювати, вступаючи в ділові відносини, тільки з тими робітниками або власниками фірм, які здатні йти на такий самий ризик.

Власник "ризикової фірми", укладаючи трудовій договір з найманими робітниками, бере на себе зобов'язання виплачувати їм заздалегідь установлену зарплату незалежно від успіхів або невдач фірми (окрім тих випадків, коли фірма збанкрутує). Таким чином, якщо діяльність фірми йде добре і прибуток зростає, то доход підприємця зростатиме, а доходи найманих працівників або партнерів залишаться на тодішнім рівні. За умови поганого ведення бізнесу, власник, як і раніше, повинен виконувати контрактні зобов'язання, але його доход буде знижуватися. Наймані працівники і партнери поступляться частиною доходу, зате замість того одержать гарантію постійного прибутку і його надійність. Відомий економіст Френк Найт стверджує, що така система має перевагу, тому що ставить аматорів ризику у вигідне становище, тоді як ті люди, які уникають ризику, змушені задовольнятися залежним становищем (найманих працівників або молодших партнерів).

Деякі економісти стверджують, що фірми можуть мати й інші цілі, важливіші, ніж максимізація прибутку: максимізація обсягів виробництва, постійний доход працівників та службовців фірми і, врешті-решт, спокійне функціонування. Проте, існує вагома підстава, чому фірми повинні шукати шляхи одержання максимального прибутку, особливо в довгостроковому періоді: підприємству необхідно зберігати здатність конкурувати з іншими фірмами. Фірми, які не витримують випробування на максимізацію прибутку, можуть збанкрутіти в боротьбі, де "виживає найсильніший". їх можуть перемогти конкуренти, які краще знають, як треба використовувати наявні переваги, що випливають з максимального прибутку, а саме - модернізацію та розширення виробництва, зростання якості продукції і т.д.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші