Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Товарознавство arrow Товарознавство продовольчих товарів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Рослини-напівпаразити

Виявляється в природі є ще й приховані паразити. Зовні вони зелені, як звичайні фотосинтезуючі рослини, а от коренів справжніх не мають. Вірніше, корені у них можуть бути, проте вони висмоктують соки з рослин-господарів. Називають таких перевертнів напівпарази-тами Адже напівпаразити використовують від рослини-господаря воду з розчиненими в ній мінеральними солями, тобто паразитують на чужому організмі. Напівпаразити також беруть участь у фотосинтезі, маючи хлорофілоносні тканини в листках. Тим самим напівпаразити становлять надзвичайно цікавий щабель в еволюції рослин. Вони є підтвердженням вторинності паразитизму серед рослин. Спочатку деякі види пристосувалися до часткового використання поживних речовин за рахунок інших рослин, приблизно як напівпаразити. А вже пізніше з'явилась можливість повністю живитись за рахунок рослини.

Може виникнути питання, в чому ж доцільність переходу рослин до паразитичного способу живлення. У боротьбі за існування виникали різні пристосування організмів до умов життя. Там, де поживні речовини були в обмеженій кількості, боротьба за них відбувалася особливо гостро. Кореневі частини рослин зрощувалися, внаслідок чого виявилося можливим відтягнути частину поживних речовин разом з водою від слабшого сусіда. Такі приклади і нині можна помітити на окремих на-півпаразитних рослинах. Поступово здатність використовувати чужі соки закріпилась, і напівпаразити стали розвиватись саме так.

Дальша еволюція призвела до прогресування паразитизму, тобто до повної заміни самостійного живлення. Слід відмітити, що напівпаразити і паразити - це високоорганізовані види рослин, що знаходяться на верхніх щаблях еволюційної піраміди.

Чимало типових напівпаразитів належить до родини ранникових: перестрічі, очанки, дзвінці, шолудивники. Лише у флорі України таких рослин нараховується близько 50 видів. Усі вони зовні нічим не відрізняються від інших трав'янистих рослин, що ростуть з ними поруч. Ця властивість живитися за чужий рахунок настільки сильна, що напівпа-разити майже не перебирають "сусідами". Виняток становлять лише окремі види, наприклад, калюжниця, яка містить отруйні захисні речовини. Напівпаразити не гребують і представниками власного виду, присмоктуючись гаусторіями один до одного. Навіть у однієї рослини корінці можуть "красти" поживу один у одного.

Однак якщо біля рослин-напівпаразитів з родини ранникових немає інших рослин, вони розвивають власну кореневу систему і живляться, як звичайні рослини. Щоправда, в такому випадку вигляд у них поганий: приземкуваті, з дрібними слаборозвиненими листками і малою кількістю квіток.

Серед інших напівпаразитів цієї родини слід відмітити перестрічі, яких на Україні зустрічається вісім видів. Вони досить декоративні в період цвітіння, коли пурпурні чи жовті квітки розпускаються на фоні яскраво забарвлених приквітникових листочків. Це однорічники Вже в кінці літа мурашки розтягують насіння перестрічів. Справа в тому, що кожна насінина має борошнистий придаток у вигляді лялечки. Цей придаток поїдають мурашки. Тому біля мурашників завжди багато перестрічу. Явище такої турботи з боку мурашок про рослини носить назву мірмекохорії. Це ще один приклад складних і корисних взаємовідносин між рослинами та тваринами в природі.

Коли йде мова про напівпаразитів, найчастіше згадують не види з родини ранникових, а омелу. Справа в тому, що у ранникових напів-паразитизм прихований. Про нього знають лише ботаніки. До того ж проявляється він не у всіх рослин. Серед них можна побачити всі перехідні форми від звичайних рослин з самостійним живленням до напівпаразитів і навіть паразитів (петрів хрест теж належить до ранникових). Інша річ омела. Вона завжди напівпаразит. При цьому напівпара-зитизм омели настільки очевидний, що вона може бути класичним прикладом цього природного явища.

У роді омели близько 100 видів, які поширені переважно в тропічних та субтропічних районах Азії, Африки та Австралії. Флора України має лише три види омели: біла, австрійська та ялицева. Усі вони живуть в кронах дерев, вражаючи грушу, тополю, липу, клен, дуб, ялицю та деякі інші види дерев. Дуже своєрідно відбувається процес зараження дерев омелою. Птахи надзвичайно охочі до її плодів - соковитих білих, рідше жовтих кістянок. Але плоди омели мають важливу властивість: соковитий вміст його являє собою дуже клейку, довго не висихаючу речовину. Поїдаючи плоди, птах часто чистить дзьоб від насіння, що приліпилося до нього. Це насіння пристає до кори дерев. Але основна маса його прикріплюється до гілок разом з послідом. Активно поїдають плоди омели різні дрозди та омелюхи. Ці птахи перелітають з гілки на гілку, тому насіння омели поширюється далеко за межі сусідніх дерев. Послід птахів з насінням омели не просто падає, куди прийдеться.

Насіння омели проростає досить швидко. Проростковий корінець пронизує кору дерева і розростається в широку пластинку-гаусторію. Остання поступово проникає в тканини деревини, за рахунок якої живиться омела. Наступного року розвивається пагін. Він зелений з супротивними шкірястими і теж зеленими листками. Омела фотосинте-зує, тобто органічну масу вона створює сама. А вже воду і мінеральні солі отримує від дерева. Згодом від гаусторії відростають під корою дерева довгі циліндричні тяжі. На них з'являються нові гаусторії, з яких виростають нові пагони омели, і через певний період вони покривають дерево досить густо. Ось чому зрізування пагонів омели не звільнює дерево від напівпаразита.

Слід відмітити, що зовнішній вигляд дерев, вражених омелою, досить оригінальний. На гілках розвиваються невеликі кущики напівпаразита, які мають майже кулясту форму. Листя омели вічнозелене, тому серед зими вони навіть прикрашають парковий пейзаж чи посадки дерев обабіч шляхів. Лісовому господарству омела завдає значної шкоди, бо від неї суховершинять дерева, особливо ялиця. В інших випадках шкідливість омели обмежена. Ось чому не слід поспішати з об-різкою цих напівпаразитів у паркових насадженнях. Інша справа, коли омели стає надто багато.

Омела має цілющі властивості. її листки та кінці пагонів використовують для лікування наривів, як знеболювальний засіб. Витяжка з омели знижує артеріальний тиск і позитивно впливає на роботу серця. Отже, обрізку омели в паркових насадженнях можна проводити разом з заготівлею лікарської сировини.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші