Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Економічне вчення фізіократів

Фізіократи - невелика група французьких економістів-теоретиків другої половини XVIII ст., які вперше в історії економічної думки об'єдналися в наукову школу [1]. Засновником школи фізіократів був Ф. Кене (1694 - 1774 рр.) [2].

Економічна школа фізіократів генетично належить до класичної політичної економії. її роль полягає в наступному: 1) вона піддала нищівній критиці меркантилізм, принципи якого у Франції мали велике практичне застосування; 2) перенесла центр ваги теоретичних досліджень зі сфери обігу до сфери виробництва; 3) вперше дала аналіз капіталу, чистого продукту і розподілу доходу; 4) поставила проблему продуктивної непродуктивної праці; 5) започаткувала теорію відтворення і теорію корисності.

"Економічна таблиця" Ф.Кене - перша спроба макроекономічного аналізу. Відновлення має всі передумови свого здійснення: фермери мають виробничі ресурси, безплідний клас - сировину та продовольство. Таблиця Кене репрезентує закономірності міжгалузевого зв'язку і несе відбиток своєї доби. Фізіократи показали міжгалузеві зв'язки землеробства та промисловості. Наявність класів у суспільстві - все той же природний порядок. Заслуга школи фізіократів у тому, що вона висвітлила закономірності існування класів, довела, що особистий інтерес виходить з того, що йому найбільш вигідно, але це не суперечить інтересам загальним, що в конкуренції народжується рівноважна ціна; запропонувала першу класифікацію доходів та законів їх розподілу. В економічну політику ввійшла вимога свободи праці, свободи торгівлі загалом і зовнішньої зокрема, було визначено, що роль держави - в обмеженні торгівлі; доведено переваги прямих податків перед непрямими.

Примітки

  • 1. Фізіократія (від фр. фізіс - природа, кратос - влада). Фізіократія - це, як стверджують фізіократи, наука про природний порядок, концептуальна база школи фізіократів, які вперше досліджують проблему соціальних відносин і перші поставили її. Сутність порядку така, що особистий інтерес одного ніколи не може бути відокремлений від інтересу всіх (усі - діти Божі), і це може бути реалізоване за панування свободи (люди вільні істоти). Завдання уряду, монарха полягає в тому, щоб усувати штучні перепони, забезпечити охорону власності і свободи, карати тих, хто робить на них замах, і наставляти в законах природного порядку, виховувати, освічувати, формувати потрібні якості в людині. Повага до власності і влади - очевидні засади природного порядку, а це - найважливіший елемент вільної підприємницької діяльності, ринкової економіки.
  • 2. Найбільш значущими працями Ф.Кене є: "Економічна таблиця"(1758), "Загальні принципи економічної політики землеробської держави"(1758), "Природне право" (1765) та ін.

Економічна думка в Україні (ХVІІ-ХVІІІ ст.)

У надрах козаччини сформувалися соціально-економічні традиції та певна економічна думка, що знайшли відображення в унікальному за змістом документі Конституції П. Орлика (1672-1742 рр.)[1]. У цьому документі, по суті, сформульована національна модель ранньобуржуазного суспільства з елементами ринкового господарства. Земля зосереджувалася в руках селян, козаків та міщан. Основним типом господарства стало дрібне і середнє козацько-селянське та індивідуально-приватне, у якому використовувалася власна і частково наймана праця. Козацьке господарство втілювало потенційні тенденції капіталістичного фермерства. Конституція гарантувала право приватної власності. Стаття 10 забороняла старшині забирати у рядових козаків землю або силою змушувати до її продажу. Державний скарб відокремлювався від гетьманського та передавався в розпорядження генерального підскарбія. На цю посаду могла бути обрана лише "людина значна й заслужена, маєтна і добросовісна". Таким чином створювалися державні фінанси. Правила ярмаркової торгівлі регламентувалися звичаєвими нормами. На жаль, усі ці конституційні норми не було втілено в життя, але Конституція залишилася однією з найвидатніших пам'яток політичної та економічної думки.

Значний внесок у розвиток меркантилістичних ідей зробив Феофан Прокопович (1681-1736 рр.). Він був прихильником активного господарського і торговельного балансу, якого можна було досягти шляхом безперервного розвитку промисловості, сільського господарства, торгівлі, засобів і шляхів сполучення. У стосунках з іншими країнами він закликав переслідувати інтереси власної країни.

У першій половині XVIII ст. власну економічну думку розвивав Іван Тихонович Посошков (1652-1726 рр.). Посошков пропонував: будувати заводи на державні кошти, а потім передавати їх у приватні руки, сприяти винахідництву, дбати про розвідку та охорону природних ресурсів; із-за кордону необхідно ввозити тільки те, що не виробляється всередині країни і без чого обійтися неможливо. Пропонував заборонити ввезення предметів розкоші, які вже вироблялися у країні. Для стимулювання власного виробництва потрібно зупинити вивезення із країни промислової сировини, а вивозити за кордон лише готові вироби.

Примітка

1. Цей документ називався "Правовий уклад та Конституції відносно прав і вольностей Війська Запорозького, укладені між ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і генеральною старшиною, полковниками, а рівно ж і самим Військом Запорозьким, схвалені обома сторонами і скріплені найяснішим гетьманом на вільних виборах урочистою присягою року Божого 1710 квітня п'ятого дня у Бендерах".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші