Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Маркетинг arrow Маркетинг промислового підприємства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи оцінки та вибору постачальників на промисловому ринку

Найбільшого поширення у практичній діяльності підприємств отримало застосування рейтингової оцінки можливих постачальників ТПП з точки зору організацій-покупців, яка може здійснюватися за допомогою двох методів:

  • 1-й метод - передбачає спрощений підхід до оцінки потенційних постачальників за рейтинговою шкалою згідно розроблених критеріїв. При цьому попередньо визначаються:
  • 1) критерії оцінки постачальника;
  • 2) рейтингова шкала (бальні оцінки та їх зміст);
  • 3) вагомість кожного критерію оцінки постачальника для покупця (вагові коефіцієнти, сума яких = 1).

Ці показники вносяться в рейтингові листки, які складаються для всіх потенційних постачальників. Розраховані в листках підсумкові загальні рейтинги по кожному постачальнику порівнюються між собою і на цій основі здійснюється вибір найбільш привабливих для організації-покупця постачальників ТПП. Перевага надається тим організаціям-постачальникам, які за рейтинговою оцінкою отримають найвищий бал.

Типова форма рейтингового листка подана у Додатку В.

ІІ-й метод - передбачає складнішу схему проведення поетапної рейтингової оцінки постачальників ТПП за довільно обраними мотивами, наприклад, ціни, якості та послуг, що надаються. Сутність методу полягає у тому, що спочатку експертним методом оцінюється вагомість кожного з цих факторів для покупця за допомогою шкали з постійною сумою (сума вагових значень всіх факторів = 100%).

При цьому в якості експертів можуть залучатися експерти організації-покупця із різних підрозділів (члени Купівельного центру). Наприклад, нехай експертами визначено, що вагове значення фактора якості складає 40%, ціни - 35%, послуг - 25%. Ці значення можна враховувати при оцінці рейтингу потенційних постачальників за допомогою таблиць у такій послідовності:

Перший етап - відбувається складання рейтингу постачальників за якісними характеристиками товару (табл. 4.3). У прикладі нашої ситуації, під показниками якості мається на увазі відсоток прийнятих одиниць товару.

Таблиця 4.3. Зразок таблиці рейтингової оцінки постачальників за показником "якість" (вагове значення цього фактора = 40%)

Зразок таблиці рейтингової оцінки постачальників за показником

Отже, за показником якості найбільшу кількість балів (37,3) отримав постачальник В.

Другий етап - визначення рейтингу постачальників за ціною (табл. 4.4):

Таблиця 4.4. Зразок таблиці рейтингової оцінки постачальників за показником "ціна" (вагове значення цього фактора = 35%)

Зразок таблиці рейтингової оцінки постачальників за показником

Отже, за показником ціни найбільшу кількість балів (35,0) отримав постачальник С.

Третій етап - визначення рейтингу постачальника за рівнем послуг, які він надає підприємству-покупцю згідно умов контракту.

До числа таких послуг може входити, наприклад, повне технічне обслуговування або гарантія збереження якості промислової продукції, яка замовлена покупцем у ході її доставки (табл. 4.5).

Таблиця 4.5. Зразок таблиці рейтингової оцінки постачальників за показником "послуги" (вагове значення цього фактора = 25%)

Зразок таблиці рейтингової оцінки постачальників за показником

Отже, за показником рівня послуг найбільшу кількість балів (23,8) отримав постачальник А.

Четвертий етап - визначення підсумкового рейтингу за кожним із трьох постачальників і порівняння цих рейтингів (табл. 4.6). У нашому випадку, за результатами проведення рейтингової оцінки постачальників за параметрами якості, ціни та рівня послуг, що надаються, можна зробити висновок про доцільність обрання покупцем постачальника А, який при середніх вихідних показниках набрав найбільшу кількість балів у підсумковому рейтингу (90,6).

Таблиця 4.6. Зразок таблиці для підсумкової рейтингової оцінки постачальників

Зразок таблиці для підсумкової рейтингової оцінки постачальників

Відносна важливість того чи іншого критерію оцінки постачальників залежить також від типу купівельної ситуації. Так, при повторній закупівлі без змін найважливішим критеріями є надійність поставок, ціна і репутація постачальника ТПП. Для закупівель з модифікацією та вирішення поточних проблем важливе значення будуть мати гарантії технічного обслуговування, гнучкість постачальника і надійність самого товару. При замовленні нової продукції, яка має вагоме стратегічне значення для підприємства-виробника, найважливішим є репутація і гнучкість постачальника і надійність сервісу.

Окрім рейтингової оцінки постачальників у практиці використовують й інші методи оцінки для більш ґрунтовнішого підходу до їхнього вибору, так звані оціночні моделі:

  • 2) метод "Value-in-use" або метод оцінки "вартості у використанні" товару ("VIU");
  • 3) метод "Cost-Ratio" або метод співвідношення витрат ("CR"). Так, метод оцінки постачальника ТПП "Value in use" передбачає

оцінку корисності використання товарів. Принцип корисності ґрунтується на тому, що майно має вартість тільки за умови корисності його для потенційного власника або користувача. Під корисністю варто розуміти здатність майна задовольняти потреби власника або користувача протягом певного часу.

З метою визначення корисності під час проведення оцінки:

  • - розглядається корисність окремого майна у складі об'єкта оцінки як складова частина корисності об'єкта оцінки в цілому;
  • - розглядається корисність майна як окремого об'єкта оцінки;
  • - враховується реальний стан використання об'єкта оцінки, що може не відповідати його можливому найбільш ефективному використанню, а також випадки, коли окремі об'єкти оцінки стають тимчасово зайвими, використовуються з іншою метою або не використовуються;
  • - прогнозується можливий вплив соціально-економічних та інших факторів на зміни в корисності об'єкта оцінки;
  • - оцінюються витрати на поліпшення об'єкта оцінки з урахуванням впливу цих витрат на збільшення його ринкової вартості.

Метод дозволяє провести складну, але водночас дуже цікаву оцінку доцільності вибору певного постачальника, продукція якого замінює існуючу продукцію, яку вже використовують у процесі виробництва.

Як приклад: хімічний завод використовує 200 0-кілець для змазування вентилів, щоб запобігти процесу корозії. Таке 0-кільце коштує 5 грн. кожне і мусить бути замінене кожні два місяці при регулярному використанні. До представників хімічного заводу звернувся представник від Центру продажу фірми-виробника подібних 0-кілець із пропозицією співпраці. Запропоновані новим постачальником кільця для змазки удвічі краще захищають від корозії, тобто мають удвічі довший, ніж попередні моделі, період експлуатації (4 місяці замість 2 місяців), проте є втричі дорожчими - 15 грн. за кожне.

Представники Купівельного центру хімічного заводу повинні провести оцінку доцільності закупівлі нової моделі товару від нового постачальника. При цьому завод не бажає збільшувати свої витрати, щоб не зростала ціна на кінцевий продукт. На перший погляд пропозиція нового постачальника не є вигідною. Саме у такій ситуації дуже корисним є метод обчислення "вартості у використанні" товару, який дозволяє визначити максимально можливу ціну нового товару при незмінних поточних витратах.

Для проведення вартісного аналізу нового товару слід розрахувати:

1) Поточні існуючі витрати на рік (В) за формулою (4.1):

де Кт - необхідна кількість товару для одної заміни; Ц - ціна одиниці товару; К3 - кількість замін на рік.

2) Максимальну ціну, яка може бути прийнятною для нового товару (УШ) за формулою (4.2):

де VI] - максимально допустима ціна нового товару.

Проведемо необхідні розрахунки для визначення VI] нового товару, який запропонований новим постачальником:

1) Річні витрати за умови використання існуючих о-кілець складають:

В = 200шт. х 5грн. х бзамін = 6000грн.

2) Витрати за умови використання нового товару не повинні перевищувати поточні, отже знайдемо нову ціну УШ:

Отже, VI] нового товару не повинна перевищувати 10 грн. за кільце. Так як представник нового постачальника пропонує товар по 15 грн. за кожне кільце, тому співпраця із цією компанії не є вигідною для хімічного заводу, оскільки незважаючи на кращі технічні характеристики нових кілець витрати на обслуговування вентилів зростуть.

Якщо ж припустити, що через заміну 0-кілець хімічний завод зупиняє роботу на невеликий період часу і кожна така зупинка коштує 5 000 грн., то результати розрахунків можуть суттєво змінитись. При використанні товару від існуючого постачальника щороку доводиться робити 6 таких зупинок, в результаті чого значно зростають витрати.

На основі методу "VIU" також розрахуємо максимально можливу ціну нового товару, враховуючи, що він має вдвічі довший період експлуатації. Отже, розрахуємо VI] з врахуванням витрат через зупинку виробництва:

1) Поточні існуючі річні витрати з врахуванням зупинки виробництва складають:

В = 200шт. х 5грн. х б замін + (5000грн. х 6замін) = = 6000 + 30000 = 36000грн.

2) Максимальна ціна, яка може бути прийнятною для нового товару (Уіи) за умови витрат на зупинку виробництва складає:

Вн = В = 200шт. х VII] х 3заміни + (5000грн. х 3заміни) = 36000грн.

Таким чином, максимально можлива ціни на новий товар, яка може бути прийнятною для виробника, складає 35 грн. за кільце. За умови, коли постачальник нового товару пропонує ціну 15 грн. за кільце, його покращені характеристики дозволять хімічному заводу значно скоротити витрати на обслуговування вентилів.

Із наведеного вище прикладу практичного застосування методу "Vallue in use" зрозуміло, щоб без розрахунків досить важко прийняти правильне рішення про прийняття пропозиції від нового постачальника. Але цей метод потребує значного обсягу додаткової інформації та проведення детальних розрахунків, які потребують оновлення при виникненні нової пропозиції.

При використанні методу оцінки "Cost-Ratio" організація-споживач оцінює якість, умови постачання і сервіс, застосовуючи знак мінус ("-") при позитивних і бажаних властивостях постачальника і його товару та знак плюс ("+") - при негативних. Частка кожного фактора випливає безпосередньо зі звичайних підрахунків - калькуляції витрат.

При оцінці постачання стандартні витрати можуть включати витрати підприємства-покупця у часі та витрати на перепланування, які обумовлені порушеннями умов постачання (телефонні обговорення, супроводжуючі витрати). Незначні штрафні відсотки можуть очікувати постачальників, які спізнились у поставках на 1 тиждень, та великі штрафи можуть записуватись на рахунок тих постачальників, які затримали виконання своїх зобов'язань на 3 тижні. Методом розрахунків додаткових витрат підраховують і відсотки для якості та сервісу. Потім вони об'єднуються у підрахунках "справжньої ціни" товару від кожного постачальника.

Як приклад: розрахуємо "справжню ціну" товару від постачальника X, за умови що пропонована ним ціна становить 800 грн., при цьому за рівнем співвідношення витрат до якості експерти присвоюють фактору частку CR на рівні до постачання - "+3%", до сервісу - "+2%", а

щодо технічних параметрів - "-1,5%". На основі цих даних визначимо справжню ціну товару:

Таким чином, справжня ціна товару постачальника X складає 836 грн. за одиницю.

Більшість промислових фірм-покупців віддають перевагу використанню кількох джерел постачання для того, щоб повністю не залежати від одного з них у разі будь-якої невдачі. Наприклад, промислове підприємство, маючи трьох постачальників, може від одного, одержувати 60% необхідної кількості продукції й відповідно 30 і 10% - від двох інших. У даній ситуації останні, намагаються розширити частку ринку і потіснити провідного постачальника, пропонуючи організації-покупцю більш вигідні ціни та умови постачання.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші