Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow РПС arrow Регіональна економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Промисловий залізничний транспорт

Промисловий залізничний транспорт входить до єдиної транспортної системи України, забезпечує виконання початково-кінцевих операцій з вагонами загального користування на залізничних станціях, що примикають до магістральних шляхів, переміщення вагонів, перевезення вантажів усередині підприємства у процесі виробництва, зокрема й у власному рухомому складі. Працівники промислового залізничного транспорту здійснюють обслуговування клієнтури, організовують вантажно-розвантажувальні операції з вагонами загального користування тощо. Для виконання визначених завдань підприємства мають локомотиви, вагони, залізничні колії, обладнання для забезпечення електронної централізації управління. Два металургійні комбінати в Маріуполі, наприклад, мають у своєму підпорядкуванні біля 200 локомотивів, 300 вагонів різного типу і призначення, велику кількість машин і механізмів. Такою приблизно матеріально-технічною базою володіє ВАТ "Криворізький гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь", що має у складі Ново-Криворізький ГЗК, коксохімічний завод, інші виробництва.

Транспортними засобами промислового залізничного транспорту щорічно виконуються значні за обсягом перевезення вантажів, безпосередньо обслуговується виробництво, забезпечуються всі початково-завершальні операції в транспортному процесі. Характерними ознаками таких перевезень — короткі відстані транспортування вантажів, невисокі показники швидкості.

Накопичені недоліки та труднощі в роботі промислового залізничного транспорту пов'язані із відсутністю в ринкових умовах державного впливу на його стан, координацію його роботи. На часі впровадження тісної взаємодії транспорту загального користування з промисловим залізничним транспортом на законодавчому, загально організаційному, тарифному рівнях, у визначенні технічної політики, вдосконаленні системи управління.

Автомобільний транспорт

Особливе місце серед різних видів транспорту займає автомобільний, що забезпечує задоволення потреб населення та підприємств у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами. Автомобільний транспорт більш мобільний по своїй природі і менш залежить від зовнішніх факторів.

Розвиток ринкових відносин в Україні привів до негативних наслідків в роботі автомобільного транспорту, до руйнування галузевої структури управління. Обсяг перевезень пасажирів та пасажирооборот протягом останнього періоду зменшився в два рази (табл. 4.14), обсяг перевезень вантажів зменшилася в 4,8 рази, вантажооборот — в 2,8 рази (табл. 4.15).

Підприємства й організації транспорту залишилися один на один з ринкової стихією. У процесі приватизації і демонополізації транспортного виробництва утворилася велика кількість приватних перевізників і малих автотранспортних підприємств, які очолили не завжди кваліфіковано підготовлені для цих цілей керівники.

Значно скоротилася чисельність вантажних автомобілів і автобусів, що обумовлено акціонуванням автопідприємств, виходом їх із підпорядкування державному органу управління транспортом. Важливим питанням стала необхідність збереження парку автобусів, забезпечення їх оновлення з врахуванням вимог до безпеки руху. Автобуси, особливо великої місткості, що експлуатують у містах, мають незадовільний технічний стан, непридатні для подальшої експлуатації, потребують терміновою заміни. Крім того, існуючий рухомий склад автомобільного транспорту потребує значних витрат при використанні його на перевезеннях пасажирів і вантажів, що визначає високу собівартість перевезень та їх збитковість. Експлуатація застарілого рухомого складу також не відповідає вимогам збереження навколишнього природного середовища. Замість системи галузевого управління автомобільним транспортом, що існувала, не була своєчасно створена еквівалентна система державного управління і регулювання транспортною діяльністю, адаптована до умов ринкового господарювання. В результаті зменшились обсяги перевезень пасажирів і вантажів, ефективність їх перевезень на території усіх регіонів.

Обсяг перевезень вантажів на території окремих регіонів зменшився в 4-9 разів, обсяг вантажообороту — в 2,3-4,8 рази (табл. 4.16)

Таблиця 4.16

Перевезення вантажів автомобільним транспортом за регіонами

Регіони

Обсяг перевезень вантажів

Вантажооборот, млрд. т.-км

1990 р.

2004 р.

2004р.у% до 1990р.

1990 р.

2004 р.

2004р. з% до 1990 р.

Поліський

696

136

19,5

14000

5200

37,1

Подільський

832

190

22,8

14000

4800

34,3

Степовий

1590

390

24,5

22300

6300

28,3

Карпатський

450

50

11.1

8200

3600

43,9

Донбаський

1020

215

21,0

14600

4900

33,6

Крим

210

32

15,2

4300

900

20,9

м. Київ

100

17

17,0

2300

3100

135,0

Усього по Україні

4900

1030

21,0

79700

28800

36,1

Важливе значення для стабілізації роботи автомобільного транспорту має прийняття Закону України "Про автомобільний транспорт" (2006 р.), визначення ролі і значення автомобільною транспорту у розвитку економіки.

Удосконалюється система управління автомобільним транспортом, посилюється контроль за стан організації перевезень пасажирів та вантажів, безпеки руху на автодорогах. В сучасних умовах управління діяльністю автомобільного транспорту здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного транспорту (Міністерством транспорту та зв'язку України) та місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування. В регіональному аспекті передбачено посилення впливу регіональних органів державної влади, спрямованого на покращення роботи автомобільного транспорту по обслуговуванню пасажирів та підприємств.

До першочергових завдань належить забезпечення перевезень пасажирів між окремими населеними пунктами на території певною регіону та організація міжрегіональних, міжміських перевезень, забезпечення автобусним сполученням з обласними та районними центрами усіх сіл, відкриття нових маршрутів, використання нових транспортних засобів. Автомобільний транспорт має збільшити обсяги перевезень пасажирів та вантажів на маршрутах міждержавною значення, що позитивно вплине на подальший розвиток міжнародних економічних зв'язків України.

Дорожній комплекс - найважливіша складова кожної цивілізованої держави, від його розвитку залежить стан усього народного господарства. Працівники автомобільного транспорту приділяють значну увагу будівництву нових, реконструкції та утриманню існуючих автомобільних доріг. Побудовані автомобільні дороги державного значення Київ-Одеса, Київ-Чоп. Покращується стан автомобільних доріг на території окремих областей, що сприяє збільшенню швидкості руху автомобілів, забезпечує безпеку руху, зменшуються випуски на експлуатацію транспортних засобів. Крім того, сприяє покращенню економічної та соціальної ситуації в населених пунктах, особливо у сільській місцевості.

Для оцінки насиченості країни автомобільними дорогами з твердим покриттям використовують показники:

довжина автомобільних доріг загального користування, км;

  • • протяжність автомобільних доріг на 1000 км2 території;
  • • протяжність автомобільних доріг на 100 чоловік населення.

За цими показниками насиченість автомобільними дорогами території України набагато нижча, ніж у більшості країн Європи. Незважаючи на впроваджені заходи дороги за якістю та сервісним обслуговуванням не відповідають європейським стандартам. Від цього залежить значно нижче порівняно із провідними, економічно розвинутими державами світу технічна швидкість руху автомобілів і рівень витрат від експлуатації автомобільного транспорту. Транспортні витрати становлять 30-50% в загальній вартості промислової продукції.

В кожному регіоні має бути побудована розвинута мережа автомобільних доріг, використовуючи основне джерело фінансування дорожнього господарства — кошти, шо їх відраховують підприємства, організації всіх форм власності. Виключно на будівництво та утримання автомобільних доріг.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші