Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Статистика arrow Статистика підприємств
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінка кількості одиниць, потужності і стану виробничого устаткування

Оцінка кількості одиниць виробничого устаткування грунтується на визначенні складу інвентарного парку машин, тобто одиниць устаткування, що є на балансі підприємства.

Не всі одиниці устаткування, що входять у парк машин, виконують однакову роль у виробничому процесі. У зв'язку з цим машини групують за експлуатаційними ознаками (рис. 7.2):

Устаткування наявне, тобто все устаткування, яке обліковується за інвентарними списками (у цехах або на складі в зібраному або розібраному вигляді).

Устаткування встановлене, що знаходиться в цеху і готове до експлуатації.

Устаткування невстановлене - різниця між кількістю наявного і встановленого устаткування.

Устаткування, призначене для роботи за планом, - та частина встановленого устаткування, яка передбачена планом для експлуатації. У текстильній промисловості виділяють заправлене устаткування, тобто устаткування, повністю забезпечене робочою силою і сировиною.

Устаткування резервне - різниця кількості одиниць встановленого устаткування й устаткування, призначеного для роботи за планом.

Устаткування, що фактично працювало протягом всього або частини звітного періоду.

Устаткування, що простоює - різниця між устаткуванням, призначеним для роботи за планом, і тим, що фактично працює, тобто ті машини (з призначених для роботи), які не функціонували протягом усього періоду.

Устаткування, надлишкове для певного підприємства за кількістю, конструкцією або за технологічним призначенням.

Крім того, з невстановленого устаткування необхідно виділяти устаткування, що знаходиться у плановому ремонті й очікує ремонту.

Групування машин за експлуатаційними ознаками

Рис. 7.2. Групування машин за експлуатаційними ознаками

Для аналізу кількості робочих машин, які має в своєму розпорядженні підприємство протягом певного періоду, недостатньо відомостей про кількість устаткування на окремі дати, оскільки надходження і вибуття машин відбувається нерівномірно. Для цього необхідні дані про середньооблікову кількість одиниць устаткування. Зазвичай середнє арифметичне обчислюється за даними про кількість машин на перше і останнє числа періоду.

Якщо, наприклад, інвентарний склад машин на 1 червня становив 620 одиниць, а на 1 липня - 634 одиниці, то середньооблікова кількість буде-= 627 одиниць.

Неточність такого розрахунку очевидна. 14 одиниць могли надійти 29 червня, тобто працювати тільки один день. У цьому випадку дані про парк машин підприємства виявилися б перебільшеними. І навпаки, якщо нове устаткування надійшло на підприємство на початку періоду, то дійсна середньооблікова чисельність машин була б занижена.

Тому середньооблікову кількість парку машин слід розраховувати на підставі даних про облікову кількість парку за кожен день періоду за формулою

де С - облікова кількість машин; пд - кількість днів у періоді.

Щоб оцінити виробничі можливості підприємства, потрібно знати не тільки кількість наявного устаткування, а й потужність (продуктивність) робочих машин.

Розрізняють потенційну і фактичну потужність виробничого устаткування. Потенційна потужність машини дорівнює граничному навантаженню, з яким вона може працювати тривалий час без збитків для себе. Фактична потужність вимірюється продукцією, фактично виробленою за одиницю часу.

Виробниче устаткування розрізняють не тільки за його зв'язком з технологічним процесом і конструктивними особливостями, а і за характером виконуваної роботи: у деяких випадках на одних і тих же верстатах виконуються різні операції і виготовляється різна продукція. Тому вивчення продуктивності робочих машин в одиницях продукції, яка виробляється, є складнішим, ніж силових машин (двигунів), кінцевий результат яких - вироблена або трансформована енергія одного і того ж вигляду (електрична, механічна, теплова). У машинобудівній промисловості разом з вимірюванням потужності виробничого устаткування в одиницях однорідної продукції, що виробляється ними, для універсальних машин, що виробляють різнорідні вироби, застосовують зведення різновимірної продукції за умовними показниками (нормами) витрат енергії.

В окремих галузях промисловості потужність виробничого устаткування може визначатися за кількістю робочих знарядь машини або за розмірами її робочих елементів. Так, потужність прядильних машин виражається кількістю веретен, потужність мартенівських печей - площею череня (у м2). Потужність парового молота вимірюється не тільки кількістю ударів за одиницю часу, а і масою частин, що падають.

Робоча потужність устаткування залежить не лише від його конструктивної досконалості, а й від стану машин.

Деяке уявлення про стан виробничого устаткування можна одержати на підставі даних про середній вік парку машин, який обчислюється за формулою середнього арифметичного зваженого

де х - вік устаткування, років;/- кількість одиниць устаткування певної вікової групи.

Вік устаткування можна визначити двояко: з моменту виготовлення машини ("фізичний") або з моменту її встановлення (монтажу) на певному підприємстві.

Вдалим показником стану машин є клас точності. Якщо верстат за паспортом має другий клас точності, а фактично може належати тільки до четвертого класу, то ця розбіжність є характеристикою фізичного зносу певного виду устаткування.

На практиці застосовують таке групування виробничого устаткування за його технічним станом:

  • - нове, що не було в експлуатації, устаткування;
  • - справне або таке, що вимагає поточного ремонту;
  • - таке, що вимагає середнього або капітального ремонту;
  • - непридатне устаткування, що підлягає списанню.

У межах перших трьох груп виділяється устаткування, що підлягає модернізації.

До нового устаткування належатимуть машини, що не були в експлуатації. Проте, характеризуючи стан парку машин, необхідно мати на увазі, що й устаткування, яке не експлуатувалося, може застаріти і стати непридатним для використання. Такі випадки трапляються за тривалого зберігання на складах підприємства нового устаткування або при випуску машинобудівними заводами верстатів застарілих конструкцій.

На відміну від капітального ремонту, що підтримує виробниче устаткування в робочому стані і поновлює зменшену в результаті фізичного зносу первинну вартість, модернізація устаткування збільшує його вартість і є однією з форм розширеного відтворення основних виробничих фондів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші