Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Промислова екологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Основи формування промислових паро- і газоподібних забруднень атмосфери

Утворення паро- і газоподібних забруднень характерне для різних промислових підприємств, технологічні процеси яких відрізняються за характером, токсичністю, ступенем виділення шкідливих речовин в атмосферу. Переважна більшість технологічних процесів відзначається хімічними реакціями (окислення, відновлення, заміщення, розкладання), а також електрохімічними (електроліз) та фізичними (випарування, дистиляція, азеотропна дистиляція) процесами.

Найбільшу частину паро- і газоподібних викидів становлять продукти окислення, що утворюються переважно в процесах горіння, коли під час окислення вуглецю виділяється діоксид та оксид вуглецю, при окисленні сірки — діоксид сірки, а при високотемпературному окисленні азоту в печах — оксид і діоксид азоту. Однак при неповному згорянні не відбувається повне окислення органічних речовин і можуть утворюватися альдегіди, кетони або органічні кислоти. Продукти горіння із печей при взаємодії з атмосферою можуть утворювати гідросульфід.

Промислові відновлювальні процеси також бувають джерелами забруднюючих речовин — в основному гідросульфіду при виробництві коксу. Найбільшими джерелами забруднення в хімічній промисловості є процеси карбонізації вугілля і виробництва газового вугілля, сульфат целюлози та ін. Прикладами відновлювальних процесів є виробництво соляної кислоти з хлору і водню, а також виділення гідросульфіту під час розкладання ксатагенату целюлози при виробництві віскозних волокон.

Електрохімічні процеси є джерелом суттєвих забруднень як у металургії, так і в хімічній промисловості.

Значними джерелами забруднення атмосфери в хімічній промисловості є також фізичні процеси, зокрема випарування та дистиляція (наприклад, викид вуглеводнів, хлорпохідних вуглеводнів та інших розчинників, що випаровуються в процесі виробництва, та використання цих продуктів). Дистиляція різних хімічних речовин, включно з смолами, а також деякі нафтоочисні та нафтохімічні процеси — ще одне джерело значних викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Джерелом великої кількості забруднення може бути процес випаровування, якщо навіть випаровувати невелику кількість речовин із дуже неприємним запахом у повітрі.

Щоб отримати докладнішу інформацію про джерела й причини забруднення атмосфери промисловими об'єктами, розглянемо два види найбільш поширених в Україні підприємств: машинобудівні та деревообробні.

Забруднення атмосфери викидами машинобудівних підприємств

Сучасне машинобудування в Україні розвивається на базі великих виробничих об'єднань, що включають заготівельні, ковальсько-пресові, ливарні, опоряджувальні цехи, цехи термічного, механічного оброблення металів та інші виробничі дільниці. Сюди також належать випробувальні станції, ТБЦ і допоміжні виробничі підрозділи.

Ливарні цехи. Найбільшими джерелами пило- і газових виділень у ливарних цехах є: вагранки, електродугові та індукційні печі, дільниці складування, перероблення шихти і формувальних матеріалів та ін.

При плавленні 1 т металу у відкритих чавуноливарних вагранках виділяється 900—1200 м3 колошникового газу, до складу якого входять: оксиди вуглецю, сірки та азоту, пари мастил, полідисперсний пил та ін. При розведенні колошникового газу повітрям, що всмоктується через завантажувальне вікно вагранки, кількість газів, які виходять, збільшується в 1,5—3,5 раза [в].

Параметри та склад газів, що виходять з відкритих чавуноливарних вагранок, наведені в табл. 2.3 [6].

Хімічний склад пилу, що виділяється з вагранок, залежить від складу завантажуваного металу, палива, умов роботи вагранки, може коливатися в межах (мас. частки, %): SiO2 — 20—50; СаО — 2—12; Аl2O3 — 0,5—6; МgО — 0,5—4; МnО — 0,5—2,5; (FеО + Fе2O3) — 10—36; С — 30—45.

Дисперсний склад пилу, що виділяється з вагранок, становить:

розміри частинок, мкм < 5 5—10 10—25 25—50 50—75 75—150 > 150 фракційний склад, %

  • — при гарячому дутті 16,6 13,3 16,0 13,2 12,5 18,4 10,0
  • — при холодному дутті — 2,4 6,2 21,8 26,4 29,9 13,8

Медіанний розмір пилу при гарячому дутті становить 20 мкм, а при холодному — 70 мкм.

У закритих чавуноливарних вагранках продуктивністю 5—10 т/год на 1 т випаленого чавуну виділяється 11—13 кг пилу, 190—200 кг оксиду вуглецю, 0,4 кг діоксиду сірки, 0,7 кг вуглеводнів та ін. Концентрація пилу у відхідних газах становить 5—10 г/м3, медіанний розмір пилу 35 мкм.

У табл. 2.4 наведені викиди забруднюючих речовин електродуговими печами при плавленні сталі [6].

Хімічний склад пилу залежить від марки виплавленої сталі.

Значна кількість пилу й газів виділяється в атмосферу дільницями ливарних цехів, що займаються приготуванням, переробкою, використанням шихти та формувальних матеріалів. Так, наприклад, концентрація пилу, що складається із 35—50 % діоксиду кремнію, у відвідному повітрі становить (мг/м8):

  • — при подрібненні матеріалів у кульових млинах — 6—10; в дробарках — 5—12;
  • — при приготуванні сумішей ситами — 0,8—4,3; у змішувачах — 1,7—7,4; в грохотах — 0,7—1,5.

Ковальсько-пресові та прокатні цехи. У процесах нагрівання та оброблення металів у цехах виділяються пил, кислоти і масляні аерозолі (туман), оксид вуглецю, діоксид сірки та ін. Викид

Таблиця 2.3. Викиди шкідливих речовин в атмосферу із чавуноливарних вагранок

Викиди шкідливих речовин в атмосферу із чавуноливарних вагранок

Таблиця 2.4. Викиди шкідливих речовин в атмосферу електродуговими печами при плавленні сталі

Викиди шкідливих речовин в атмосферу електродуговими печами при плавленні сталі

пилу прокатного цеху в середньому становить 200 г на т товарного прокату. Якщо в процесі прокату застосовується вогневе зачищування поверхні заготовок, то виділення пилу зростає до 500— 2000 г на т.

При використанні у ковальсько-пресових цехах для нагрівання металу полум'яних печей в атмосферу викидаються оксиди вуглецю, сірки, азоту та інші продукти згоряння. Для визначення валових викидів шкідливих речовин в атмосферу від нагрівальних печей доцільно користуватися питомими показниками щодо викидів, приведених до одиниці маси (т) або об'єму (м3 або тис. м3) спаленого палива.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші