Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

"Ефект Слуцького"

У результаті проведених досліджень Є. Слуцький дійшов висновку, що найважливіша потреба полягає в переході від абстрактних схем до позитивних розробок у галузі, яка охоплює теорію бюджету споживача. Тільки таким чином можна розв'язати відомі проблеми. Єдиний спосіб перевірки формул — врахування досвіду, що дасть змогу або підтвердити, або спростувати виведені теоретичні закони. Якщо дані практики не підтвердили б теоретичних висновків, то виявилося б, що причини, котрі формують поведінку людей, не тільки за своєю природою лежать за межами нашої свідомості, а й навіть безпосередньо у ній не відображаються. Зробивши таке припущення, вчений вірив, що йому вдалося з'ясувати теорію споживчого бюджету і довести необхідність повністю розкрити цю теорію за допомогою засобів емпіричного дослідження.

На дослідження Є. Слуцького звернули увагу іноземні економісти через 20 років після його опублікування. В 1935 р. американський економіст Г. Шульц, розглядаючи взаємозв'язок попиту, ціни і доходу, зазначив, що Є. Слуцький значно розширив, поглибив, конкретизував теорію споживчого попиту, поведінку споживача на ринку благ. Г. Шульц вказав на зв'язок поглядів англійських економістів Дж. Хікса і Р. Аллена на проблеми поведінки споживача з теорією Є. Слуцького.

Отже, промислова революція та її логічне продовження — індустріалізація й відповідні зміни в аграрному секторі під її впливом — завершили перехід до ринкової економіки. Загальною особливістю в характеристиці капіталізму і ринкової економіки є економічні відносини, що тісно пов'язані з ринком. Стосовно кінця XIX ст., коли уже відбулося становлення капіталістичної системи, її визначення можна сформулювати таким чином: це соціально-політична організація суспільства, яке ґрунтується на ринковій економіці. Головним механізмом ринку стала пропозиція товарів від виробників.

Перехід від доіндустріального до індустріального суспільства здійснювався за наявності трьох основних секторів: 1) первинного (сільське господарство і добувні галузі); 2) вторинного (обробна промисловість); 3) третинного (обробна промисловість і сфери послуг). Ці сектори виробництва є в будь-якій моделі господарства основою прогресу.

Для індустріальної епохи, котра настала після промислової революції та індустріалізації в країнах Європи, США, Японії, характерне засвоєння знань і набуття навичок із праць минулих поколінь. На новій технічній і технологічній основі продовжувало розвиватися сільське господарство. Проте його значення у загальному процесі виробництва зменшувалося. Якщо у США у 1869 р. продукція сільського господарства становила 40 %, то після 1918-го — 14, а на кінець XX ст. — 1,4 %. Такі наслідки впливу індустріалізації в капіталістичному світі.

Зазначимо головні ознаки індустріального суспільства:

  • 1) активна науково-технічна діяльність;
  • 2) функціонування машинного виробництва з фабричною організацією праці;
  • 3) вплив на виробництво і соціальну сферу загальнонаціонального ринку, сформованого раніше;
  • 4) устремління окремо взятої країни до інтеграції у світовий ринок і світове господарство;
  • 5) зростання загального культурно-технічного рівня трудящих;
  • 6) посилення урбанізації (збільшення кількості міст та чисельності міського населення).

В індустріальному суспільстві з'явилися фактори, які сприятимуть формуванню уже майбутнього, посткапіталістичного суспільства. Насамперед до них належать:

  • 1) розширення сфери послуг і зростання ролі зайнятого у ній населення;
  • 2) збільшення значення інформації у виробництві та суспільному житті;
  • 3) розвиток НТР у другій половині XX ст. (головний фактор).

Список літератури

  • 1. Анализ экономических систем: основные понятия теории хозяйственного порядка и политической экономии : пер. с нем. / под общ. ред. А. Шюллера и Х.-Г. Кркэссельберга. — М., 2006.
  • 2. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі: пер. з англ. / М. Блауг. — К., 2001.
  • 3. Всеобщая история менеджмента : учеб. пособие / под общ. ред. И.И. Мазура. - М., 2009. — Гл. 3, 4.
  • 4. Историки экономической мысли России / В.В. Святловский, М.И. Туган-Барановский, В.Я. Железное ; под ред. М.Г. Покидченко, E.H. Калмычковой. -М.,2003.
  • 5. История и философия экономики : пособие для аспирантов / под ред. М.В. Конотопова. — М., 2008.
  • 6. Злупко СМ. Економічна думка України (від давнини до сучасності): навч. посіб. / С.М. Злупко. — Л., 2000. — Розд. 1, 2.
  • 7. Злупко СМ. Основи історії економічної теорії: навч. посіб. / С.М. Злуп — Л., 2001. — Розд. 1,2,3. 0>
  • 8. Злупко С.М. Персоналі! і теорії української економічної думки / С.М Зллт ко. — Л., 2002. ' ^
  • 9. Леоненко П.М. Історія економічних учень : підручник /П.М. Леоненк ПЛ. Юхименко. — К., 2008. — Ч. І, розд. 1. °'
  • 10. Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков: в 5 т. / спред Г.Г. Фетисов, А.Г. Худокормов. — М., 2004. — Т. 1: От зари цивилизации до ка питализма.
  • 11. Українська економічна думка: хрестоматія / упоряд., наук. ред. пер. авт вступ, розд. і біограф, довід. С.М. Злупко. — К., 2007.
  • 12. Шумпетер ЙА. История экономического анализа : в 3 т. : пер. с англ Й.А. Шумпетер.— СПб., 2001. —Т. 2.
  • 13. Фримен К. Як час спливає: від епохи промислових революцій до інформаційної революції: пер. з англ. / К. Фримен, Ф. Лука. — К., 2008.
  • 14. Юхименко ПЛ. Економічна історія: підручник / ПЛ. Юхименко, П.М Леоненко. — К., 2008. — Розд. З, 4.
  • 15. Экономическая история: хрестоматия / отв. ред. А. Д. Кузьмичев, С.К. Никитина ; сост. Л.И. Бородкин и др. — 2-е изд. — М., 2008. — Разд. І, т. 4, б-разд. П, т. 4.
  • 16. Экономическая теория. Энциклопедия "Новый Полгрейв" : пер. с англ. / под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П. Ньюмена. — М., 2004.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші