Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Теорія раціональних сподівань та ефективні ринки капіталів

З нашого аналізу багатьох аспектів грошей, банківської справи і фінансових ринків ви, можливо, зауважили, що знову і знову виявляється значення сподівань. Якщо споживачі сподіваються, що вони будуть багатими в майбутньому, то вони витрачають більше сьогодні, і обсяг виробництва зростатиме. Якщо банки прогнозують, що може відбутися відплив вкладів, то вони збільшують запаси надлишкових резервів, які спричинюють зменшення пропозиції грошей. Якщо учасники ринку капіталів очікують підвищення процентних ставок і втрат капіталу по довгострокових облігаціях, то вони зменшують свій попит на довгострокові облігації, і ціни на ці облігації впадуть. Сподівання впливають на поведінку всіх суб'єктів економіки і чинять важливий вплив на ділову активність.

Розвиток нової теорії, теорії раціональних сподівань, важливість сподівань для економічної поведінки стала висуватись на передній план в аналізі монетарної політики. Теорія раціональних сподівань намагається пояснити, як різні агенти формують свої прогнози. Вона перебуває в центрі багатьох останніх дискусій стосовно того, як слід проводити монетарну і фіскальну політику (розділ 30). Крім того, коли цю теорію застосувати до фінансових ринків, де її називають теорією ефективних ринків капіталу (або, простіше, теорією ефективних ринків), то ця теорія має важливе значення при дослідженні питань, які визначають для цінних паперів їхні ціни і те, як ці ціни змінюються з перебігом часу.

У цьому розділі ми дослідимо положення, що лежать в основі теорії раціональних сподівань, і застосуємо її до фінансових ринків. Крім того, ця теорія допоможе нам зрозуміти чинники, які впливають на формування ділових прогнозів та сподівань споживачів. Теорія раціональних сподівань пояснює окремі загадкові риси функціонування і поведінки фінансових ринків. Ми побачимо, наприклад, що вона пояснює, чому зміни в курсах акцій є не прогнозованими і чому поради біржового брокера можуть бути не завжди доречними.

У своїй теоретичній основі раціональні сподівання є могутнім знаряддям для аналізу поведінки учасників ринкового процесу. Проте для того, щоб виявити, чи вони насправді є корисними в реальній дійсності, нам потрібно порівняти теорію з фактами. Чи емпіричний досвід підтримує цю теорію? Хоча вердикт ще не винесено, наявні факти показують, що для багатьох цілей ця теорія є доброю відправною точкою в аналізі сподівань.

Роль сподівань у діловій активності

Важко придумати будь-який сектор економіки, в якому сподівання не мали б значення - від впливів політики і до поведінки ринків. Щоб побачити вирішальну роль сподівань у впливі на ділову активність, можливо, буде корисним скласти список різних шляхів, через які вони чинять впливи в нашому дослідженні грошей, банківської справи та фінансових ринків.

ПОРАДА

Перш ніж читати цей розділ далі, спробуйте скласти список прикладів із цієї книжки, в яких сподівання впливають на економічну поведінку, а тоді порівняйте ваш список із прикладами, які подані нижче. Це непоганий для вас спосіб подивитися, як можна застосувати матеріал, який ми вивчили раніше.

  • 3. Асиметрична інформація і фінансова структура. Сподівання, що генерують проблеми асиметричної інформації та морального ризику, з якими ми зустрілися в розділах 8, 10, 11 та 12, є дуже суттєвими при визначенні фінансової структури. Фінансові посередники зайняті важливим завданням - збиранням інформації, бо вони прогнозують, що матиме місце несприятливий вибір, тобто позичок шукатимуть найменш бажані позичальники. Так само сподівання, що позичальники викличуть моральний ризик, змушує фінансові інститути здійснити кроки для обмеження морального ризику через контроль і примус до обмежувальних угод. Що більші сподівання несприятливого вибору і морального ризику, то більші будуть зусилля фінансових інститутів у розширенні діяльності по зменшенню проблем асиметричної інформації і більші будуть впливи асиметричної інформації на нашу фінансову структуру.
  • 4. Банківські активи і управління пасивами. Рішення банків щодо активів, які вони нагромаджуватимуть, визначається їхніми прогнозами стосовно доходів, ризику та ліквідності різних активів (розділ 9). Ці рішення про те, які пасиви набувати, визначаються їхніми сподіваннями щодо майбутніх витрат випуску різних зобов'язань. Крім того, оскільки банки повинні управляти ліквідністю, щоб залишатися платоспроможними, сподівання щодо відпливу вкладів впливатимуть на їхні рішення про те, якою сумою ліквідних активів володіти.
  • 5. Фінансова інновація. Оскільки фінансові інститути турбує майбутня прибутковість нових фінансових інструментів, які вони випускають, сподівання щодо динаміки процентної ставки і природи регульованого економічного середовища в майбутньому впливатиме на фінансові інновації (розділ 13). Крім того, плановики-регулювальники, розв'язуючи питання, яке регулювання запровадити на фінансових ринках, повинні вгадати, як фінансові інститути поведуться у відповідь на нове регулювання. Результатом може бути складна гра між плановиками-регулювальниками і регульованими, в якій кожна зі сторін намагається перехитрити іншу.
  • 6. Пропозиція грошей. Ви повинні пригадати з розділів 14-16, що поведінка вкладника і поведінка банку є важливою у процесі визначення пропозиції грошей. На рішення вкладників володіти готівкою, а не вкладами до вимог чи строковими вкладами, впливають головним чином сподівання відносних доходів на ці активи. На банківське рішення про надлишкові резерви і про отримання позичок від Федеральної резервної системи впливають сподівання банків щодо доходів, які вони можуть заробити на наданих позичках. Крім того, на суму надлишкових резервів впливають сподівання банків стосовно відпливів вкладів.

Роль сподівань у банківській паніці і результуюче зменшення пропозиції грошей особливо важливе (розділ 16). Побоювання вкладників, що банки перебувають у складному становищі, змушують їх вилучати вклади, що, в свою чергу, викликає банкрутство банків, а це спричиняє дальше банкрутство інших банків. Сподівання банків щодо відпливу вкладів навіть ускладнюють ситуацію, оскільки їхня боротьба за ліквідність і підсумкове збільшення надлишкових резервів може вести до дальших банківських банкрутств. Чистий наслідок цього процесу полягає в тому, що відношення готівки до чекових депозитів і надлишкові резерви зростають, викликаючи різке зменшення пропозиції грошей.

  • 7. Федеральна резервна система. Прогнози Федеральної резервної системи щодо інфляції і стану економіки впливають на завдання, які ФРС визначає для монетарної політики. Прогнозування Федеральною резервною системою короткострокових процентних ставок може бути одним із важелів, що використовується для контролю над пропозицією грошей (розділ 20).
  • 8. Обмінні валютні курси. Згадайте, що валютний курс є ціною одного активу (депозити, пойменовані в національній валюті) через інший актив (депозити, пойменовані в іноземній валюті). Отже, сподівані доходи на іноземні депозити стосовно внутрішніх депозитів є головним моментом у визначенні обмінних валютних курсів (розділ 21). Оскільки сподіване поцінування або знецінення національної валюти впливає на сподіваний доход на іноземні депозити стосовно внутрішніх депозитів, то прогнози щодо рівня цін, інфляції, мит та квот, попиту на імпорт - експорт та пропозиція грошей відіграють важливу роль у визначенні валютного курсу. Крім того, сподівання, що центральний банк девальвує або ревальвує національну валюту, є головною рисою спекулятивних атак на валюту (розділ 22).
  • 9. Попит на гроші. Оскільки гроші - це лише один із активів, сподіваний доход на них щодо інших активів є важливим компонентом у визначенні попиту на них (розділ 23). Прогнози щодо рівня життєвих ресурсів (звичайно представлені постійним доходом) часто розглядають як інший важливий визначник попиту на гроші.
  • 10. Сукупний попит. Сподівання відіграють важливу роль у визначенні сукупного попиту. Наш аналіз моделі ISLM (розділи 24 і 25) і передавального механізму монетарної політики (розділ 27) виявляють, що споживчі видатки пов'язані зі сподіваннями споживачів щодо майбутніх наявних для них ресурсів та ймовірністю фінансових труднощів. Інвестиційні видатки залежать від сподівань. фірм щодо майбутніх прибутків від інвестиційних проектів, а також прогнозів щодо вартості фінансування проектів. Не дивно, що Кейнс підкреслював "життєсприйняття", іншими словами, сподівання, як основний чинник, що змінює сукупний попит і діловий цикл.
  • 11. Сукупна пропозиція та інфляція. Аналіз кривої сукупної пропозиції (розділ 26) показав, що сподівання працівників щодо інфляції та ймовірна реакція урядової політики на безробіття впливають на положення кривої сукупної пропозиції. Інфляція впливає на готовність робітників домагатися вищої заробітної плати. Щ сподівання відіграють головну роль у розвитку інфляції, що обумовлена витратами, коли крива сукупної пропозиції переміщується все далі ліворуч (розділ 28). Сподівання населення щодо урядової політики, на які впливають довір'я до урядовців, мають значення для вибору на користь проведення активістської чи неактивістської політики.

В цілому сподівання мають важливе значення у кожному секторі економіки через їхні впливи на політику і поведінку ринку. У наступному параграфі ми окреслимо теорію раціональних сподівань, теорію, яка сьогодні най ширше застосовується для опису формування ділових прогнозів і сподівань споживачів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші