Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Про нас
Правила користування
Політика конфіденційності
Угода користувача
Політика Cookies
Контакти
 
Головна arrow Маркетинг arrow Поведінка споживача
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Процес ухвалення рішення про закупівлю та визначення потреби в товарах промислового призначення

Процес ухвалення рішення про закупівлю на ринку товарів промислового призначення складається з восьми етапів:

  • 1) усвідомлення проблеми;
  • 2) узагальнений опис потреби;
  • 3) оцінка характеристик товару;
  • 4) пошук постачальників;
  • 5) запит пропозицій;
  • 6) вибір постачальників;
  • 7) розробка процедури подачі замовлення;
  • 8) оцінка постачальника.

Закупівлі на ринку товарів промислового призначення можуть відбуватися у таких видах:

  • — повторна закупівля без змін;
  • — повторна закупівля із змінами;
  • — закупівля для вирішення нових завдань.

Найменше число рішень припадає на повторну закупівлю без змін, найбільше — в закупівлях для вирішення нових завдань. Тут споживачу потрібно визначити: технічні характеристики товару; межі цін; час і умови постачання; умови технічного обслуговування; умови платежу; розмір замовлення; обрати постачальника.

Цикл закупівлі на ринку товарів промислового призначення складається з наступних операцій:

  • — координація з оперативно-календарним планом виробництва;
  • — вибір і проведення переговорів з постачальниками;
  • — планування потреби в матеріалах;
  • — складання оперативно-календарного плану постачання;
  • — транспортування сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів;
  • — складування виробничих запасів;
  • — навантажувально-розвантажувальні і транспортно-складські роботи з предметами постачання.

План закупок підприємства — це сукупність планово-розрахункових документів, в яких обґрунтовується виробнича потреба в матеріальних ресурсах та визначаються джерела їх задоволення. Засобом його розробки є матеріальний баланс.

Матеріальний баланс — це плановий механізм, за допомогою якого розрахунковим шляхом здійснюється ув'язка виробничих потреб в матеріальних ресурсах з можливостями їх задоволення.

Матеріальний баланс можна представити в наступному вигляді:

де Р — потреба в матеріальних ресурсах на основне виробництво в плановому періоді, од;

К — потреба в матеріальних ресурсах на капітальне будівництво в плановому періоді, од;

и — потреба в матеріальних ресурсах на ремонтно-експлуатаційні нужди в плановому періоді, од;

W — потреба в матеріальних ресурсах на експериментально-конструкторські та науково-дослідні роботи в плановому періоді, од;

(92 — обсяг матеріальних ресурсів для утворення нормативних залишків матеріальних ресурсів на кінець планового періоду (виробничих запасів), од;

<21 — очікувані залишки матеріальних ресурсів на початок планового періоду, од;

F — обсяг матеріальних ресурсів, які потрібно закупити в плановому періоді, од.

Основним призначенням матеріального балансу є розрахунок обсягів матеріальних ресурсів, що підлягають закупці в плановому періоді Цей показник розраховується за формулою:

Потреба в матеріальних ресурсах на основне виробництво визначається:

  • 1) методом прямого розрахунку;
  • 2) методом динамічних коефіцієнтів.

Метод прямого розрахунку полягає в множенні норми витрат матеріальних ресурсів на плановий обсяг виробництва готової продукції за формулою:

де Рі — потреба в і матеріальних ресурсах для виконання виробничої програми підприємства, од;

сіу — норма витрат матеріальних ресурсів і вида на виробництво

одиниці готової продукції і вида, од;

<2}- — обсяг виробництва готової продукції і вида, шт.

Існує кілька різновидностей методу прямого розрахунку:

  • • подетальний;
  • • повирібний;
  • • за типовими представниками;
  • • за аналогією.

На підприємствах масово-поточного виробництва з невеликою номенклатурою виробів доцільно використовувати подетальний метод розрахунку. При подетальному методі потреба розраховується за формулою:

де аі]- — норма витрат матеріальних ресурсів і вида на виробництво одиниці деталі і вида, од;

^ — обсяг виробництва деталей і вида, шт .

На підприємствах серійного виробництва доцільно використовувати повирібний метод. При повирібному методі потреба розраховується за формулою:

де аі]- — норма витрат матеріальних ресурсів і вида на виробництво одиниці виробу і вида, од;

Е}- — обсяг виробництва виробів і вида, шт .

При багатономенклатурному виробництві доцільно використовувати метод за типовими представниками. Таким приймається один виріб, що з найбільшою точністю відображає середні витрати матеріальних ресурсів на усі вироби, які він представляє При методі за типовими представниками потреба розраховується за формулою:

де а — норма витрат матеріальних ресурсів на виробництво одиниці типового представника, од;

<2 — обсяг виробництва готової продукції усіх номенклатурних груп , шт.

Якщо на підприємстві відсутні норми витрат матеріальних ресурсів на заплановані до випуску нові вироби, можна використати метод за аналогією: нові вироби прирівнюють до аналогічних, на виробництво яких є норми витрат матеріальних ресурсів. При методі за аналогією потреба розраховується за формулою:

де к — коефіцієнт, що враховує особливості споживання матеріальних ресурсів при виробництві нового виробу (наприклад, к = —^-, де Вн — вага нового виробу; ВА — вага аналогічного виробу, у якому використано той же матеріальний ресурс).

Метод динамічних коефіцієнтів полягає в використанні інформації за базовий період відкоректованій на відповідний коефіцієнт. В цьому буває необхідність якщо на етапі розрахунку ще немає даних про обсяги виробничої програми у натуральному виразі і норм витрат матеріальних ресурсів. При методі динамічних коефіцієнтів потреба розраховується за формулою:

де Рф — фактичні витрати матеріальних ресурсів у базовому періоді, од;

Квп — індекс змін виробничої програми;

де Пф — фактичний обсяг виробництва готової продукції в базовому періоді у грошовому виразі, аді;

Ппл — обсяг виробництва готової продукції в плановому періоді у грошовому виразі, грн.

Кн — індекс середнього зниження норм витрат матеріальних ресурсів (наприклад, при зниженні на 5% Кн = 0,95 ).

В галузях хімічної промисловості потреба в матеріальних ресурсах розраховується за формулою:

де П — програма виробництва готової продукції, од;

Мс — молекулярна вага вихідної сировини, од;

Кс — зміст чистої речовини у вихідній сировині, %;

МГ — молекулярна вага готової продукції, од;

КГ — зміст чистої речовини у готової продукції, %;

Кп — сумарна кількість втрат чистої речовини у процесі виготовлення продукції, %.

До потреби в матеріальних ресурсах на основне виробництво включається потреба в матеріальних ресурсах на зміну незавершеного виробництва. Потреба на ці нужди розраховується за формулою:

де Рнв — потреба в матеріальних ресурсах на зміну незавершеного виробництва, од;

Дн — нормативний обсяг незавершеного виробництва на кінець планового періоду, од;

Д0 — очікуваний обсяг незавершеного виробництва на початок періоду, од;

Ні — норма витрат матеріальних ресурсів на виріб (деталь), од; п — кількість найменувань виробів (деталей).

Потреба в матеріальних ресурсах на зміну незавершеного виробництва розраховується також за нормами витрат матеріальних ресурсів на 1 тис.грн. незавершеного виробництва. Спочатку визначається коефіцієнт, на який повинна бути збільшена чи зменшена сума незавершеного виробництва до кінця планового періоду. Потім на визначений коефіцієнт збільшується чи зменшується потреба в матеріальних ресурсах розрахована на випуск товарної продукції Коефіцієнт визначається за формулою:

де кнв — коефіцієнт, на який повинна бути збільшена чи зменшена сума незавершеного виробництва до кінця планового періоду, %;

МК — сума незавершеного виробництва на кінець планового періоду, тис.грн;

Мп — сума незавершеного виробництва на початок планового періоду, тис.грн;

П — програма товарного випуску продукції, тис.грн.

Потреба в матеріальних ресурсах на капітальне будівництво визначається з врахуванням багатоканальності надходжень матеріальних ресурсів для забезпечення будівельно-монтажних робіт:

  • • при підрядному способі будівництва;
  • • при будівництві власними силами підприємства.

При підрядному способі будівництва підрядник забезпечує будівництво власними матеріальними ресурсами.

При будівництві власними силами підприємства потреба в матеріальних ресурсах повинна розраховуватись на основі пооб'єктного планування з виділенням окремих етапів робіт.

Для цьому використовується метод прямого розрахунку при множенні норм витрат матеріальних ресурсів, що зафіксовані в будівельних нормах і правилах на обсяг будівельно-монтажних робіт. Потребу слід визначати диференційовано:

  • — по промисловим, унікальним, індивідуальним та іншим об'єктам;
  • — по об'єктам житлового, культурно-побутового і іншого призначення.

Потреба в матеріальних ресурсах на ремонтно-експлуатаційні нужди планується методом прямого розрахунку за нормами витрат матеріальних ресурсів на прийняту одиницю ремонтних робіт і обсягами ремонтних робіт за формулою:

де Рі — потреба в і виді матеріальних ресурсів на ремонтні роботи у виду, од;

сіу — норма витрат матеріальних ресурсів і вида на виконання одиниці ремонтних робіт у вида, од;

— обсяг ремонтних робіт у вида, ремонтних робіт у вида, од .

Якщо потребу в матеріальних ресурсах на заплановані ремонтні роботи неможливо визначити методом прямого розрахунку через значну трудомісткість та за інших обставин використовується метод за аналогією. У цьому випадку визначається потреба на ремонт одного типу обладнання, до якого з використанням відповідних коефіцієнтів можна прирівняти витрати на ремонт інших типів обладнання.

При наявності даних про матеріаломісткість ремонтних робіт і структурі матеріальних витрат розрахунок здійснюється за формулою:

де V — обсяг ремонтних робіт, грн ;

Кп — питома вага матеріальних витрат в вартості ремонтних робіт,

%;

Кс — частка витрат матеріальних ресурсів і вида в матеріальних витратах на ремонтні роботи, %;

£ — ціна матеріального ресурсу, грн / од .

Потреба в матеріальних ресурсах на експериментально-конструкторські та науково-дослідні роботи визначається на основі заявок конструкторських і технологічних відділів, зроблених методом прямого розрахунку за типовими представниками.

Обсяг матеріальних ресурсів для утворення нормативних залишків матеріальних ресурсів на кінець планового періоду (виробничий запас)

Нормою виробничого запасу є мінімальна кількість матеріальних ресурсів, яка забезпечує безперервність виробничого процесу. Виробничий запас підрозділяється на поточний, підготовчий, страховий, сезонний.

Поточний виробничий запас призначається для забезпечення нормального ходу виробничого процесу у зв'язку з неспівпаданням термінів надходження матеріальних ресурсів від постачальників з ритмом їх виробничого використання. Отже, його величина є функцією від режиму поповнення ресурсів і інтенсивності їх споживання.

де ()п — величина поточного виробничий запасу, од; Я — середньодобова витрата матеріальних ресурсів, од; Т — інтервал поставки, діб .

Підготовчий виробничий запас призначається для забезпечення виробництва в тих випадках, коли матеріальні ресурси, що надходять, повинні бути підготовлені до виробничого споживання. Планову величину підготовчого запасу рекомендується встановлювати диференційовано для кожного підприємства в залежності від часу, потрібного для здійснення спеціальних підготовчих операцій (сушці, комплектуванню, витримці, розкрою та ін.).

Страховий виробничий запас призначається для забезпечення виробництва матеріальними ресурсами, коли інші види запасу вичерпані Додавання в логістичну систему складів суттєво впливає на рівень страхового запасу. Навпаки, поточний запас не є функцією від кількості складів, оскільки залежить тільки від попиту на реалізовану продукцію. Планову величину страхового запасу рекомендується встановлювати за формулою:

де ()8 — величина страхового виробничий запасу, од;

7" — час для організації відвантаження товару постачальником,

діб ;

Т" — час транспортування товару (перебування товару в дорозі), діб ;

Т"' — час для кількісної і якісної прийомки товару, діб . Після розрахунку окремих видів виробничого запасу визначають їх нормативну величину за формулою:

де 2п/дГ — величина підготовчого виробничий запасу, од ;

Для логістичної системи підприємства середній рівень запасу повинен дорівнювати:

де Q — середній рівень запасу, од ; n — кількість поставок;

P — середній розмір поставки, який повинен бути максимально наближеним до економічного розміру поставки EOQ (EOQ — economic order quantify), од;

Очікувані залишки матеріальних ресурсів на початок планового періоду — це передбачувана наявність матеріальних ресурсів на складах і в цехах підприємства на початок планового періоду. Величину очікуваних залишків розраховують за формулою:

де (21 — очікувані залишки матеріальних ресурсов на початок планового періоду, од;

Оф — фактичний залишок на перше число місяця, у якому розробляється план постачання, од;

Н0 — очікувані надходження матеріальних ресурсів за період між датою, на яку встановлено фактичний залишок і початком планового періоду, од;

В0 — очікувані витрати матеріальних ресурсів за період між датою, на яку встановлено фактичний залишок і початком планового періоду, од.

Обсяг матеріальних ресурсів, які потрібно закупити в плановому періоді — це кількість ресурсів, які дозволять реалізувати план матеріально-технічного постачання підприємства, організується шляхом придбання сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>