Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Товарознавство arrow Товарознавство м'яса
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Продукція козівництва

Від кози отримують високоцінну продукцію: молоко, м'ясо, пух, вовну (могер), шкури (козлини), а також побічну продукцію. Поза всяким сумнівом, найвагомішим продуктом є козяче молоко. Таким його робить високий вміст білків альбуміну і казеїну, глюкози і лактози (молочний цукор) та важливих мінеральних солей - кальцію, фосфору, кобальту. Жирові кульки в ньому менші за розміром, поширені по всій масі молока, легко всмоктуються стінками кишківника. Висока поживність його зумовлена не тільки добрим амінокислотним складом, а й високим вмістом вітамінів А, В, С і Д.

За своїм складом козяче молоко подібне до жіночого. Ним випоювали і дітей-сиріт і таких, що з різних причин залишилися без материнського молока. Діти добре розвивалися, росли міцними. Вітаміну А в козячому молоці міститься на 50-200 % більше, ніж у коров'ячому. Коза ефективніше, ніж корова, перетворює каротин кормів на вітамін А, що дуже важливо для годівлі немовлят, щитоподібна залоза яких недостатньо розвинена, а саме вона й визначає ступінь перетворення каротину на вітамін А та відповідає за його засвоюваність. Козячим молоком лікують дорослих людей з такою недугою, як базедова хвороба (зоб).

Вітаміну В1 козяче молоко містить також на 50 % більше, ніж коров'яче, а В2 - на 80 %. Козяче молоко відрізняється від коров'ячого ще й тим, що воно має чітку лужну реакцію, яка зумовлює високу буферність, і здатне поглинати та нейтралізувати кислоти, не змінюючи своєї реакції. Ці властивості козячого молока дають можливість використовувати його за підвищеної кислотності шлунка.

За напрямом продуктивності кози бувають молочні, вовнові, пухові.

Молочні породи характеризуються високими надоями, однак мають шерсть низької якості. Найбільшу популярність здобули за-аненські й тоггенбурзькі кози, батьківщина яких - Швейцарія. Вони є родоначальниками багатьох порід кіз Європи та інших країн.

На базі цих порід створили деякі продуктивні породи: наприклад, від кіз німецької білої за лактацію отримують від 1100 до 1200 л молока і більше.

Переваги молочної кози полягають ще й у тому, що на невеликій ділянці землі вона знаходить достатньо корму, аби забезпечити хазяїна молоком. Отже, від кози можна отримати молоко з найменшими затратами праці й коштів.

Кращі породи - горьківська,мегрельська, російська молочна, зааненська. Маса дорослих козочок досягає 50-60 кг, козлів - 6075 кг. Молочність 550 кг за лактацію. Плодючість 190-20 козенят від 100 козоматок. Найбільш розповсюдженою являється зааненська порода, яка виведена в Швейцарії (містечко Заанен). В Росію завезена в 1912-1913 рр.

Середня маса кіз 50 кг, козлів -75-80 кг. За лактацію (8-10 міс) надоюють в середньому 600-700 кг молока. Шерсть Молочність 550 кг за лактацію. Плодючість 190-20 козенят від 100 козоматок.

Кози мають прямостоячі вуха і ріжки. На шиї мають сережки. Вовновий покрив складається з короткої ості без помітного пухового підшерстя. Масть біла, в обох статях є борода. Голова суха, легка. Тулуб довгий, глибокий, ноги міцні, вим'я велике, грушоподібної або кулястої форми.

Плодючість зааненських кіз висока. Найчастіше вони народжують двох, інколи трьох козенят. при народженні кізочки мають живу масу 3,5, козли 4,5 кг.

Тогенбурзькі кози одержали таку назву від Тогенбурзької долини (Швейцарія). Жива маса самців 60-70 кг, самок 50-55 кг.

У тогенбурзьких кіз оригінальна бура масть. Вздовж морди тягнуться дві паралельні білі смуги. Вуха і ноги також білі. Молочна продуктивність складає від 400 до 1000 кг молока за лактацію з середнім вмістом жиру 4 %. Кози багатоплідні. Двійні та трійні у них - звичайне явище.

Представником молочного напряму продуктивності є російська біла порода, створена на основі багаторічної народної селекції. Тварини великі, добре розвинені, мають міцну конституцію, правильні, характерні для молочного типу форми будови тіла. Жива вага козлів становить 60-70 кг, козематок - 40-50 кг; надій молока за 78 місяців лактації становить 450-550 кг і більше за жирності 4,55,0 %; плодючість козематок - 190-200 %. Масть біла, кози - рогаті й комолі.

Горьківську породу молочних кіз виведено шляхом поліпшення місцевих кіз зааненською породою.

Тварини мають міцну конституцію, характерну для молочного типу. Масть біла, вовна коротка, груба з незначною кількістю пуху.

Жива вага козлів - 50-60 кг, козематок - 38-40 кг. У середньому надій за 9-10 місяців лактації становить 450-500 л і більше за жирності 4,2-5,2 %; плодючість - 190 козенят на 100 козематок.

Кози - це і м'ясо. Молода козлятина за смаковими якостями не має аналогів, а за поживністю й корисністю не поступається баранині та набагато перевершує яловичину й свинину. У багатьох країнах Африки та Азії розводять м'ясних кіз тільки для отримання делікатесного м'яса, схожого на м'ясо диких кіз. Дуже корисний козячий жир, який відкладається в кіз на внутрішніх органах. Він легко відокремлюється і перетоплюється, його використовують як лікувальний засіб при застудах та легеневих захворюваннях.

Велике значення має козячий пух, з якого виготовляють пухові хустки (шалі), ажурні павутинки й шарфи, високоякісні й легкі трикотажні тканини, фетр найвищої якості та різні плетені вироби. Найкращі поголів'я пухових кіз зосереджені в Росії, за своєю продуктивністю вони не мають собі рівних у цілому світі - йдеться про оренбурзьку, придонську та гірськоалтайську пухові породи. Кози оренбурзької породи великі, жива вага дорослих тварин становить 48-50 кг, добре розвинені, мають міцні копита, які допомагають їм швидко й легко пересуватися по кам'яних схилах гір. Вовняний покрив складається з довгої грубої ості, порівняно короткого пуху (4-6 см) та перехідного волосся. Щороку з кожної кози вичісують 400-500 г і більше високоякісного пуху з товщиною пухового волокна 16-17 мк. Кози придонської породи середні за величиною, жива вага дорослих кіз становить 38-45 кг. Вони характеризуються високою продуктивністю щодо пуху, з дорослих кіз у середньому вичісують 600-700 г (з окремих тварин - до 1500 г). Вміст його у вовні становить близько 80 % (від 60 до 92 %). Відомо, що у всіх кіз пухових порід остьові волокна довші за пухові. Придонська породи щодо цього є винятком. У тварин цієї породи довжина пуху дорівнює в середньому 9,8 см, а ості - 5,2. Узимку ці кози нагадують "пухові кульки", адже товщина пуху в них - 1721 мк. Козлини з цих тварин широко використовують у виробництві хутра, оскільки за вовняним покривом вони схожі на овчини овець романівської породи.

Важливою продукцією козівництва є також ангорська вовна, особливо однорідна (могер), яку широко використовують для виробництва плюшу, оксамиту, вельвету. Крім того, вона йде на виготовлення білих жіночих хусток, килимів, технічних і драпірувальних тканин. Ці тканини використовують для оббивання меблів, внутрішнього оздоблення легкових автомобілів, сидінь у м'яких вагонах, літаках і пароплавах. Із грубої вовни та ості виготовляють щітки, пензлі й навіть мотузки великої міцності. Найкращою сировиною для переробних підприємств є вовна ангорських кіз та радянської вовнової породи. Пряжа, яку отримують із однорідної вовни, добре фарбується різними барвниками. За своїми високими товарними якостями вони відрізняються від інших видів шкіряної і хутряної сировини. Тільки зі шкур молочних і пухових кіз можна отримати високосортний сап'ян, шагреневу шкіру, шевро та інші цінні види шкір. Із них виготовляють спеціальні костюми для космонавтів, модельне взуття, шкіряні пальта та інші вироби. Висока пристосованість до умов утримання, гостра морда, рухливі тонкі губи дають можливість козам, на відміну від інших тварин, з'їдати низькорослі трави. Вони невибагливі до кормів, мають міцні копита, звикають до людини. Усе це сприяє успішному розведенню кіз у різних кліматичних умовах. До породи кіз вовнового напряму продуктивності належить ангорська порода, яка одержала свою назву від турецької Ангори (Анкара). Проте батьківщиною цієї породи вважають західні райони Туркменії.

Середній настриг шерсті кіз 4 кг, козлів 5-6 кг.

Масть у ангорських кіз біла, голова невелика з гвинтоподібними рогами, тулуб довгий на коротких ногах. Ці кози належать до дрібних порід. Жива маса самок - від 30-38, самців - від 50 до 58 кг. Тварини пізньостиглі. Плодючість - невисока. Від 100 маток одержують не більше 100 козенят.

Ангорська порода вузькоспеціалізована за вовновим напрямом продуктивності. Молочність невисока - 70-100 кг молока за лактацію з вмістом жиру 4,4 %. Але кіз не доять, тому що майже все молоко йде на годівлю потомству. М'ясо цих тварин має високі смакові якості. Забійний вихід становить 38-50 %.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші