Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Статистика arrow Фінансова статистика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Статистика цін як інформаційна основа статистичного вивчення інфляції

Ціна — це невід'ємний складовий елемент ринкового механізму. Вона відображає споживчі властивості (корисність) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару (співвідношення між його наявністю та потребою, попитом і пропозицією), характер та силу конкуренції, державного контролю й загальноекономічну кон'юнктуру ринку, психологію економічної поведінки суб'єктів ринкових відносин та інші суб'єктивні фактори (моду, смаки, традиції). Отже, ціна складається під впливом численних об'єктивних і суб'єктивних факторів.

Статистика інфляції базується на статистичному вивченні цін, основними завданнями якого є:

  • - вивчення кон'юнктури ринку — статистика розглядає зміну цін як опосередковану реакцію на зміну економічної ситуації (зміна збалансованості попиту і пропозиції, зміна якості товарів та вимог до неї, грошова емісія, зміна доходів населення та їхньої структури тощо);
  • - вивчення ціни як інструменту управління ринком — дає змогу статистиці охарактеризувати можливості й ступінь впливу цін на виробництво, обіг та попит, обґрунтувати економічні важелі для маркетингового регулювання ринку;
  • - вивчення цін у площині управління ціноутворенням — дає можливість виявити закономірності ціноутворення, охарактеризувати поведінку цін і поведінку покупців, установити їх вплив на рівень життя населення, спрогнозувати динаміку цін;
  • - з позиції виробника і продавця — вивчення цін як інструменту маркетингу, внутрішньовидових та регіональних рівнів цін, їх диференціації, залежності цін від якісних характеристик товару;
  • - з позиції покупця — вивчення цін як одного із найважливіших факторів індексації доходів, формування споживчого кошика і прожиткового мінімуму, визначення впливу цін на рівень життя різних соціальних груп населення, відповідності рівня цін якості товарів та рівню доходів населення;
  • - з позиції держави — вивчення цін як одного із найважливіших факторів формування бюджету, як індикатора соціальної й економічної ефективності ринку;
  • - елімінування залежності вартісних макропоказників від зміни цін (ВВП, національний доход, наявний доход і т.д.);
  • - проведення міжрегіональних та міжнародних зіставлень, у тому числі паритету купівельної спроможності валют.

Аналіз рівня та структури цін

Рівень ціни — це узагальнюючий показник, який характеризує величину ціни на той чи інший вид товару на певний момент або за певний період часу на конкретній території.

У статистиці розрізняють такі рівні цін:

  • - індивідуальні — характеризують величину ціни на відповідний вид і сорт товару на певний момент часу, дату;
  • - середні — розраховуються на певну дату або за період за видами товарів, товарними групами, населеними пунктами, регіонами, країнами;
  • - узагальнюючі — вартість певного набору товарів, наприклад, споживчого кошика. При статистичному спостереженні цін реєструють їхні рівні на певні дати або дати зміни рівнів. У першому випадку внаслідок реєстрації утворюються моментні ряди динаміки цін, у другому — інтервальні, які характеризують рівні цін в інтервалі від однієї дати до іншої.

При визначенні індексів цін виникає потреба в обчисленні середніх цін на окремі товари. Якщо ціни змінювались протягом місяця, кварталу, року, тоді розраховують середньомісячні, середньоквартальні та середньорічні ціни. Якщо ціна на певний товар у різних регіонах (містах) країни характеризується різними рівнями, визначають середню ціну на цей товар в країні.

Багатий первинний матеріал, який надає статистика, дає змогу ретельно підійти до обчислення середніх цін.

Середні ціни зазвичай розраховують за допомогою середніх зважених.

Як ваги використовують різні дані, що потребує вибору відповідного виду середньої.

Якщо в якості ваг обирають натуральні одиниці проданого товару, застосовують середню арифметичну зважену:

Середню арифметичну зважену застосовують у тих випадках, коли є кількісний облік реалізованих товарів.

На практиці нерідко спостерігаються випадки, коли немає кількісного обліку проданого товару в натуральних одиницях, а є лише виручка (оборот) від його реалізації у вартісному вираженні та відповідні рівні цін. Тоді застосовують середню гармонійну зважену:

Отже, можна сформулювати загальне правило: якщо в якості ваг при обчисленні середньої ціни застосовують грошовий оборот, тоді середню ціну треба розраховувати за формулою середньої гармонійної зваженої.

У тих випадках, якщо невідомі ні кількість натуральних одиниць проданого товару, ні вартість реалізації, які відповідають різним рівням цін, то в якості ваг при обчисленні середніх цін використовують кількість днів торгівлі.

При обчисленні середніх цін середню арифметичну використовують при зважуванні за кількістю проданого товару, а середню гармонійну — при зважуванні за товарооборотом. Отже, необхідно вирішити питання, який розподіл у часі краще відображає зважування за кількістю днів торгівлі, кількістю проданого товару чи товарообороту. Зміна ціни зазвичай відчутно впливає на кількість проданого товару: якщо ціна знижується, кількість проданого товару зростає, а якщо ціна зростає, кількість проданих одиниць товару знижується.

У статистичному вивченні цін застосовується показник розмаху варіації:

де

Рпах — максимальний рівень ціни; Рщіп — мінімальний рівень ціни.

Вивчення зміни рівня цін може здійснюватися за допомогою коефіцієнта еластичності — процентної зміни результативної ознаки при зміні на один процент факторної ознаки.

За допомогою коефіцієнта еластичності можна провести, наприклад, порівняльний аналіз показників варіації доходів (Д) і відповідних їм цін (Р ).

Емпіричний коефіцієнт еластичності може розраховуватися як на ланцюговій, так і на базисній основі:

де

Р0, Р1 — рівень ціни у базисному (попередньому) та звітному періоді;

До, Д — обсяг доходів у базисному (попередньому) та звітному періоді.

За допомогою інструментарію кореляційно-регресійного аналізу, у тому числі коефіцієнтів еластичності, можна вивчати взаємозв'язок між цінами та іншими фінансово-економічними показниками.

Іноді ціни на товари утворюють взаємопов'язану систему, де зміна базових цін приводить до зміни цін на взаємопов'язані товари (товари-замінники, товари-взаємодоповнювачі). При цьому утворюється перехресна еластичність, яка виражає зміну у процентах ціни одного із взаємопов'язаних товарів внаслідок зміни ціни іншого товару на один процент. Наприклад, підвищення ціни на X - модель автомобіля може бути спричинене підвищенням ціни на У - модель автомобіля. Оцінити і проаналізувати цей процес можна за допомогою коефіцієнта перехресної еластичності:

де

, р — рівень ціни у базисному (попередньому) та звітному періоді на товар Л ;

Рр , Рр — рівень ціни у базисному (попередньому) та звітному періоді на товар ¡5 .

Коефіцієнт перехресної еластичності може обчислюватись як на ланцюговій, так і на базисній основі.

Слід враховувати, що для розрахунку коефіцієнтів еластичності з метою запобігання появі випадкових відхилень потрібно брати рівні цін, що стабілізувалися. Еластичність цін товару залежить від ступеня агрегованості товару та наявності товарів-замінників: чим їх більше, чим ближчі їхні властивості, тим еластичнішою стає ціна товару. Крім того, еластичність цін залежить від різноманітності можливостей використання товару.

Важливим завданням статистики цін є вивчення структури ціни та взаємозв'язку між її структурними елементами (собівартість, націнка, у тому числі оптова і роздрібна, податкова складова). Вивчення структури ціни здійснюється за допомогою відносних величин структури і координації.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші