Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розв'язки проблеми "власника-управителя"

Продукування інформації: моніторинг, або нагляд

Ми бачили, що проблема "власника-управителя" виникає тому, що менеджери володіють більшою інформацією про свою діяльність і фактичні прибутки, ніж акціонери. Одним із способів зменшення проблеми морального ризику для акціонерів є володіння особливим видом виробництва інформації, наглядом за діяльністю фірми: часте проведення аудиторської ревізії фірми і перевірка діяльності адміністрації. Проблема полягає в тому, що процес моніторингу вимагає багато часу і грошей, що й відображено в назві, яку дали йому економісти,- дорога верифікація (перевірка стану фірми). Перевірка стану фірми, що дорого коштує, робить майнову угоду менш бажаною і частково пояснює, чому акції - не досить важливий елемент нашої фінансової структури.

Як і несприятливий вибір, проблема зайців зменшує обсяг виробництва інформації, яка могла б обмежити моральний ризик (проблему "власника та управителя"). У цьому прикладі проблема зайців послаблює моніторинг. Якщо ви знаєте, що інші акціонери платять за моніторинг за діяльністю компанії, то ви як акціонер можете скористатися з їхньої діяльності з перевірки фірми. Гроші, які ви заощадили, не платячи за моніторинг, можна використати для проведення відпустки на одному з Карибських островів. Так можуть вчинити й інші акціонери. Можливо, всі акціонери поїдуть на острови і жоден не витратить ніяких ресурсів на моніторинг фірми. Проблема морального ризику для звичайних акцій буде ще серйознішою, оскільки їх випуск з метою мобілізації капіталу стане для фірм важкою справою.

Державне регулювання для збільшення інформації

Як і у випадку несприятливого вибору, уряд має стимули до зменшення проблеми морального ризику, що створюється асиметричною інформацією. Уряди у всіх країнах розробляють закони, згідно з якими фірми зобов'язані дотримуватися типових принципів обліку, що полегшує перевірку прибутку. Видаються також закони, які передбачають жорсткі кримінальні покарання для тих, що займаються шахрайством через приховування і крадіжку прибутків. Проте ці заходи будуть лише частково ефективними. Виявлення подібного роду шахрайства - справа не проста. Менеджери-шахраї вміло приховують свої злочини, що ускладнює для урядових установ розкриття або доказ шахрайства.

Фінансове посередництво

Фінансові посередники мають здатність уникати проблеми зайців, коли існує моральний ризик. Одним з фінансових посередників у нашій фінансовій структурі, який допомагає зменшити моральний ризик, що виникає з проблеми "власника та управителя", є венчурна фірма. Венчурні фірми збирають ресурси своїх партнерів і використовують ці кошти для допомоги початкуючим підприємцям розпочати новий бізнес. В обмін на використання венчурного капіталу фірма отримує частку власності в новому бізнесі Через те що перевірка доходів і прибутків є важливим засобом для запобігання морального ризику, венчурні фірми, як правило, наполягають на введенні окремих людей до складу органу управління фірмою - ради директорів. Це дає змогу зблизька спостерігати за діяльністю новоствореної фірми. Коли венчурна фірма надає кошти для заснування, то акціонерний капітал не продається на ринку будь-кому іншому, а лише венчурній фірмі Таким чином, інші інвестори неспроможні довільно скористатися з перевірки діяльності венчурної фірми. Як наслідок, венчурна фірма здатна отримати всі вигоди від своїх заходів перевірки і зацікавлена в мінімізації проблеми морального ризику.

Боргові угоди

Моральний ризик виникає разом з майновою угодою по акціях, яка дає право на прибутки в усіх ситуаціях, незалежно від того, чи фірма заробляє, чи втрачає гроші. Якщо угода так складена, що моральний ризик може виникнути тільки за певних обставин, то потреба нагляду за менеджерами зменшується і сама ця угода стає привабливішою, ніж угода по акціях. Боргова угода має ті ж самі атрибути, бо виступає договірною згодою позичальника виплачувати позикодавцеві фіксовані суми грошей в певні періоди часу. Якщо фірма має достатні прибутки, то позикодавець отримує договірні платежі, і йому не потрібно знати точні розміри прибутку фірми. Коли ж менеджери приховують прибутки і займаються тим, що їм вигідно особисто, але не збільшуються прибутки позикодавця, то ця діяльність доти не цікавить його, доки фірма вчасно здійснює свої боргові платежі. Тільки тоді, коли фірма не може сплачувати свої боргові платежі, опинившись в стані невиконання зобов'язань, позикодавець змушений перевірити стан прибутків фірми В даній ситуації позикодавці, як одна із сторін боргової угоди, повинні діяти як акціонери. Тепер їм потрібно знати величину доходу фірми, щоб отримати свою частку від прибутків.

Значно менша потреба нагляду за фірмою, що зменшує вартість перевірки її стану, дає перевагу і допомагає пояснити, чому боргові угоди, що пов'язані з облігаціями, використовуються набагато частіше, ніж майнові угоди, що пов'язані з акціями.

Як згадувалося при обговоренні загадки 1, акції становлять незначну частку зовнішніх залучених коштів, мобілізованих американськими фірмами,- всього 2 %. Решта джерел зовнішніх залучених коштів включають боргові угоди. Поняття морального ризику, таким чином, допомагає пояснити загадку, чому у фінансовій системі значно більше використовуються боргові угоди, що пов'язані з облігаціями, ніж майнові, що пов'язані з акціями.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші